- •1. Світогляд: сутність та структура.
- •2. Типи світогляду та їх взаємозв’язок.
- •3. Компонентна структура світогляду.
- •4. Рівнева структура світогляду:
- •5. Розкрийту структуру філософії як системи знань
- •6. Сутність філософської проблематики.
- •7.Виникнення філософії
- •8. Типи філософування та їх характеристика.
- •9. Охарактерезуйте особливість взаємодії філософії, міфології та релігії.
- •10.Місце філософії в культурі.
- •11. Західна та Східна парадигми філософування.
- •12. Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Пошук першооснов буття
- •13.Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій Середньовіччя та Відродження.
- •14. Дайте загальну характеристику філософських поглядів Cередньовіччя.
- •15. Назвіть головні риси і дайте характеристику філософських поглядів Відродження.
- •16. Назвіть основні риси і дайте характеристику філософії Нового часу.
- •Головні проблеми:
- •Гносеологічні
- •Методологічні
- •Онтологічні
- •17. Проблеми методу пізнання в філософських поглядах ф.Бекона та р.Декарта.
- •20. Сутність філософських поглядів і.Канта як основоположника німецької класичної філософії.
- •3 Головні праці:
- •21.Філософського вчення Гегеля та його місце в філософії.
- •22.Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха та його місце в філософії.
- •23. Охарактерезуйте основні напрямки та характерні риси філософії хх ст.
- •Філософські напрямки хх ст.
- •2 Тенденції
- •24. Основна проблематика та вихідні принципи марксистської філософії.
- •25. Назвіть вихідні принципи філософії марсизму та розкрийте їх зміст.
- •26. Основні проблеми екзистенціальної філософії хх ст.
- •27. Розкрийте характерні риси структуралізму та герменевтики. Структуралізм
- •Германевтика
- •28. В чому сутність некласичної філософії кінця хіх-хХст.
- •31. Філософські погляди г.Сковороди.
- •32. Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •33. Філософське розуміння світу: вихідні поняття.
- •34. Розкрийте сутність простору і часу як найбільш загальних форм буття.
- •35. Діалектика як вчення про розвиток.
- •36. Свідомість як цілісна система.
- •37. Свідомість та її суттєві властивості.
- •38. Самосвідомість: сутність, форми, рівні та функції.
- •39. Пізнання як філософська проблема.
- •40. Пізнання та теорія істини у філософії.
- •Раціонально – логічний.
- •Синтезувальний.
- •Форми раціонального пізнання
- •Критерії істини
- •41. Форми і методи наукового пізнання.
- •42. Охарактеризуйте роль практики в процесі пізнання.
- •43. Людина як проблема філософії.
- •Складність понятійного вираження людини
- •Проблема людського буття
1. Світогляд: сутність та структура.
Світогляд – це погляди на світ і усвідомлення свого місця в цьому світі.
Світогляд має структури:
Компонентна
Рівнева
Функціональна
Компонентна структура світогляду.
Норми – певний взірець, елементарна форма вимоги, яка є обов’язковою для виконання. (виконання, обов’язковість, категоричність)
Цінності – це значимість певних об’єктів, матеріальних або ідеальних для людини. Існують індивідуальні та загальнолюдські(ті цінності, що надають смислу людському існуванню, які підвищуються на суб’єктом і розвивають його позитивні якості). Вищі цінності: добро, краса,істина.
Оцінка – це виявлення значимості світу в залежності від уявлення про належне і неналежне. (добро і зло, прекрасне і потворне, істинне і хибне)
Знання – це певна сукупність інформації про властивості, характеристики і ознаки предметів, процесів і явищ.
Переконання – це такі погляди людини, які вона активно сприймає, які є складовою її внутрішнього світу і визначають її буттєвість
Рівнева структура світогляду:
Рівень світовідчуття – світ і ставлення до нього відбувається в чуттєво-емоційній формі(зір, органи чуттів). Складається з чуттєвості і емоційності. На цьому рівні формується ставлення людини до світу (буває оптимістичне, песимістичне та нейтральне).
Рівень світосприйняття – світ розглядається як впорядкований і організований. На цьому рівні формується образ світу.
Рівень світорозуміння – ставиться питання: чому цей світ такий? І що лежить в його основі? На цьому рівні формується картина світу.
За ступенем зрілості світорозуміння поділяють на життєво-практичне і теоретичне (базується на знаннях, які потребують теоретичного обґрунтування). На цьому рівні виникає філософія.
Функціональна структура світогляду:
Віра
Надія
Любов
Віра дозволяє людині включати в свій духовний світ і своє практичне життя те, що не ввіходить безпосередньо до складу її життєвого досвіду. ..."). Часом твердження, яке є для нас авторитетним, змушує нас повірити в те, що суперечить нашому повсякденному досвіду. Щоб люди свого часу повірили в те, що Земля обертається навколо Сонця, а не навпаки, потрібен був авторитет учителя, а через нього - авторитет науки. Крім того, віра поєднує можливе й дійсне. Достатньо повірити в можливість невдачі й невдача нас не обмине. Якщо ж повірити в здійснення навіть неможливого, неможливе може стати можливим. , віра поєднує в собі можливе й дійсне, вона здатна переводити неможливе у вимір можливого.
Надія - це мрія, у здійснення якої людина повірила. Коли мрію, що легко переносить над світом можливого, спинити й утримати на якійсь одній можливості та омріяти здійснення її як конче необхідне, тоді у нас буде надія.
Віру й надію можна розглядати як певні форми наближення до такої універсальної складової світогляду, якою є любов. І віра, і надія знаменують собою різні форми поєднання ідеального й реального, різні щаблі відданості людини чомусь, що виходить безпосередню за межі її досвіду, її матеріально-життєвих потреб та інтересів. Але в любові все це набуває свого завершення.
Любов є вищою християнською чеснотою, головною ознакою християнського ідеалу. В деяких варіантах християнського віровчення Бог безпосередньо ототожнюється з любов'ю. Таке універсальне тлумачення любові надає їй рис синтетичної форми ставлення до світу, в якій поєднані й діяльне, й споглядальне ставлення до людини й усього сущого. Такий шлях до любові включає релігійне її розуміння як один з можливих варіантів.