10.Зміст та характер праці. Види праці та іі характеристики.

Праця - це доцільна, свідома, органівана діяльність людей, спрямована на створення матер і духовних благ, необх для задов сусп і особистих потреб людини.

Процес праці містить три основні моменти: доцільність діяльність людини, тобто власне працю; предмет праці, на який спрямована праця; засоби праці, з допомогою яких людина впливає на предмет праці.

Праця – основа життєдіяльності і розвитку людського суспільства. Зміст і хар пр. залежить від ступеня розв продукт сил і сусп відносин і взаємообумовлюють один одного.

У процесі праці формується система соціально-тру¬дових відносин, що є стрижнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, організації та окремих індивідів.

Розрізняють конкретну й абстрактну працю. Кон¬кретна праця — це доцільно спрямована діяльність людини, результатом якої є створення певної спо-живної вартості. Абстрактна праця — це витрати людської енергії, частка затрат суспільної праці без¬відносно до тієї конкретної форми, в якій вона здійс-нюється.

Подвійність поняття «праця» зумовлює і подвій¬ність її змісту. Змістом конкретної праці є кількісний і якісний склад трудових функцій (відмінність у про-фесіях, рівнях кваліфікації працівників), їх співвідношення і взаємозв'язок у конкретному процесі праці. Отже, конк-ретна праця виражає й технологічний аспект. Техніко-техноло-гічний зміст праці індивідуальний на кожному робочому місці і перебуває під впливом перетворень у техніці, технології, змін предметів праці тощо.

Абстрактна праця відображає її соціально-економічний зміст, тобто ступінь і спосіб затрат робочої сили, а також суспільно-економічні відносини, в яких здійснюється процес праці (трива¬лість робочого дня, оплата праці, вимоги до підготовки працівни¬ка тощо).

Розглядають поняття «змістовність» праці, що характери¬зує рівень складності, різноманітності виконуваних трудових фу¬нкцій, самостійності працівника в трудовому процесі.

Система суспільних відносин визначає характер праці. Розріз¬няють загальні і часткові ознаки праці.

Загальні ознаки праці визначаються передусім формою власності і відображають відношення працівників до засобів виробництва, до продукту своєї праці.

Часткові ознаки характеризують особливості функціонування робочої сили. За цими ознаками розрізняють такі види праці залежно від:

• способу здійснення — розумова й фізична;

• кінцевого результату праці — продуктивна й непродук¬

тивна;

• рівня складності праці — складна й проста;

• рівня творчості — творча й нетворча

11.Еволюція праці як чинника виробництва.Праця і нтп

Під впливом НТП виникають такі процеси як систематична зміна змісту фізичної праці в результаті комплексної механізації, автоматизації, кибернизації виробництв та певного покращення його організації.

Підвищується загальноосвітній та культурно-технічний рівень та кваліфікація робітників під час постійного росту виробництва як суспільної, так індивідуальної праці підвищується рівень й якість життя населення.

Міцним фактором росту виробничих сил суспільства є органічне з’єднання науки з виробництвом, або НТП це повна зміна усього технічного базису виробництва, форм його організації управління.

Одним з суттєвих моментів розвитку виробництва є перехід від екстенсивного методу до інтенсивного. Екстенсивний –розширення переваг за допомогою нових капіталовкладень та нової робочої сили у виробничий процес. Інтенсивний – кількісний процес й якісне покращення продукції в першу чергу за рахунок суттєвого підвищення ступеню використання усіх засобів виробництва.

Розвиток НТП приближує науку до виробництва, утворює умови для швидкого використання досягнень науки й техніки у господарчих одиницях, з’ясовує кваліфікаційний рівень робітників