Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Головне.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
16.09.2019
Размер:
113.55 Кб
Скачать

48.Звітність показників з праці

Праця – це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних та особистих потреб людей.

Показники характеру праці:

-форма власності;

-ставлення працівників до трудової діяльності;

-відносини розподілу вироблених продуктів;

-ступінь соціальних відмінностей в процесі праці.

У процесі праці формується система СТВ, що є стержнем суспільних відносин на рівні народного господарства, регіону, організації та окремих індивідів.

В умовах становлення і функціонування ринкової економіки, різноманітності форм власності набуває великого значення вивчення проблем продуктивності, удосконалення оплати праці, організація та нормування, поліпшення планування трудових показників.

Звітність показників з праці – це підсумковий документ, в якому відображено підсумкові показники за визначений період за усіма показниками праці.

49.Моніторинг соціально-трудової сфери

Моніторинг соціально-трудової сфери являє собою систему безупинного спостереження за фактичним положенням справ у соціально-трудовій сфері для своєчасного виявлення і системного аналізу змін, що відбуваються в ній, попередження негативних тенденцій, що ведуть до формування і розвитку вогнищ соціальної напруженості, а також для короткострокового прогнозування розвитку найважливіших процесів у цій сфері. Моніторинг є одним з інструментів розробки державної соціальної політики.

Об'єктами моніторингу є спеціально відібрані (базові) підприємства, установи й інші організації різних форм власності і галузей економіки, регіони, а також відібрані по соціально-демографічних і професійних ознаках групи населення.

Основні напрямки моніторингу:

1)доходи і рівень життя населення;

2)ринок робочої сили, зайнятість і безробіття;

3)соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах і інших організаціях;

4)умови й охорона праці;

5)соціально-демографічні і міграційні процеси.

Інформаційною базою моніторингу є:

1)дані державної централізованої статистичної звітності і галузевій статистичній звітності, надані учасникам моніторингу на безоплатній основі;

2)дані базових підприємств, установ і інших організацій, не враховувані державною статистикою і надані учасникам моніторингу на договірній основі;

3)дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, установ, інших організацій, регіонів, окремих груп населення, домашніх господарств;

4)дані спеціальних соціологічних опитувань населення.

Моніторинг проводиться по єдиній системі показників і на основі методичних рекомендацій, що затверджуються Міністерством праці.

50.Основні напрямки моніторингу соціально-трудової сфери

Моніторинг соціально-трудової сфери являє собою систему безупинного спостереження за фактичним положенням справ у соціально-трудовій сфері для своєчасного виявлення і системного аналізу змін, що відбуваються в ній, попередження негативних тенденцій, що ведуть до формування і розвитку вогнищ соціальної напруженості, а також для короткострокового прогнозування розвитку найважливіших процесів у цій сфері. Моніторинг є одним з інструментів розробки державної соціальної політики.

Об'єктами моніторингу є спеціально відібрані (базові) підприємства, установи й інші організації різних форм власності і галузей економіки, регіони, а також відібрані по соціально-демографічних і професійних ознаках групи населення.

Основні напрямки моніторингу:

1)доходи і рівень життя населення;

2)ринок робочої сили, зайнятість і безробіття;

3)соціально-трудові процеси на підприємствах, в установах і інших організаціях;

4)умови й охорона праці;

5)соціально-демографічні і міграційні процеси.

Ринок праці – це система суспільних відносин пов’язаних із купівлею і продажем товару “робоча сила”.

Зайнятість населення – діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу).

Вона є найбільш узагальненою характеристикою економіки. Саме в цьому полягає її економічна сутність. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, об’єднує виробництво і споживання.

Безробіття – це категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.

Інформаційною базою моніторингу є:

1)дані державної централізованої статистичної звітності і галузевій статистичній звітності, надані учасникам моніторингу на безоплатній основі;

2)дані базових підприємств, установ і інших організацій, не враховувані державною статистикою і надані учасникам моніторингу на договірній основі;

3)дані вибіркових одноразових обстежень підприємств, установ, інших організацій, регіонів, окремих груп населення, домашніх господарств;

4)дані спеціальних соціологічних опитувань населення.

Моніторинг проводиться по єдиній системі показників і на основі методичних рекомендацій, що затверджуються Міністерством праці.

Умови праці — це сукупність факторів зовнішнього середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Умови праці на кожному робочому місці формуються під впливом таких груп факторів: виробничих, санітарно-гігієнічних, факторів безпеки, інженерно-психологічних, естетичних та соціальних.

Охорона праці — це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення,

створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.

Техніка безпеки і промсанітарія є самостійними прикладними науками, що вивчають умови праці, які можуть стати причиною нещасних випадків, професійних захворювань і виробничого травматизму. Найгострішим питанням охорони праці є боротьба з виробничим травматизмом. Документи Міжнародної організації праці, Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці" в цих питаннях спрямовані на вивчення і врахування виробничого травматизму, забезпечення роботодавцями безпечної праці, відшкодування збитків потерпілим, профілактику травматизму, забезпечення працівників інформацією з питань охорони праці та техніки безпеки.