Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Informacijni.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
15.09.2019
Размер:
261.63 Кб
Скачать

6. Топологія обчислювальних мереж.

Топологія типу зірка. Концепція топології мережі у виді зірки прийшла з області великих ЕОМ, у котрої головна машина одержує й опрацьовує всі дані з периферійних пристроїв як активний вузол опрацювання даних. Цей принцип застосовується в системах передачі даних, наприклад, в електронній пошті RELCOM. Вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол обчислювальної мережі.Топологія у виді зірки Пропускна спроможність мережі визначається обчислювальною потужністю вузла і гарантується для кожної робочої станції. Колізій (сутичок) даних не виникає.Топологія у виді зірки є найбільше швидкодіючою з усіх топологій обчислювальних мереж, оскільки передача даних між робочими станціями проходить через центральний вузол (при його гарній продуктивності) по окремих лініях, що використовуються тільки цими робочими станціями. Частота запитів передачі інформації від однієї станції до іншої невисока в порівнянні з тією, що досягається в інших топологіях. Продуктивність обчислювальної мережі в першу чергу залежить від потужності центрального файлового серверу. Він може бути вузьким місцем обчислювальної мережі. У випадку виходу з ладу центрального вузла порушується робота всієї мережі. Центральний вузол керування - файловий сервер може реалізувати оптимальний механізм захисту проти несанкціонованого доступу до інформації. Вся обчислювальна мережа може управлятися з її центру. Кільцева топологія. При кільцевій топології мережі робочі станції пов'язані одна з іншою по колу, тобто робоча станція 1 із робочою станцією 2, робоча станція 3з робочою станцією 4 і т.д. Остання робоча станція пов'язана з першою. Комунікаційний зв'язок замикається в кільце. Повідомлення циркулюють регулярно по колу. Робоча станція посилає по визначеній кінцевій адресі інформацію, попередньо отримавши з кільця запит. Пересилка повідомлень є дуже ефективною, тому що більшість повідомлень можна відправляти “у дорогу” по кабельній системі одне за іншим. Дуже просто можна зробити кільцевий запит на всі станції. Тривалість передачі інформації збільшується пропорційно кількості робочих станцій, що входять в обчислювальну мережу. Шинна топологія. При шинній топології середовище передачі інформації представлене у формі комунікаційного шляху, доступного для всіх робочих станцій, до якого вони усі повинні залучені. Усі робітники станції можуть безпосередньо вступати в контакт із будь-якою робочою станцією, наявною в мережі.

8. Геоінформаційні системи: класифікація, програмне забезпечення.

За призначенням геоінформаційні системи поділяють на багатоцільові та спеціалізовані. Багатоцільовими системами, як правило, є регіональні ГІС, призначені для розв'язання широкого спектра завдань, пов'язаних з регіональним керуванням. Спеціалізовані ГІС забезпечують виконання однієї або кількох близьких функцій. До них, як правило, відносять геоінформаційні системи: - інформаційно-довідкові; - моніторингові;- інвентаризаційні; - прийняття рішень; - дослідницькі; - навчальні. Дослідницькі ГІС створюються для забезпечення розв'язання будь-якої наукової проблеми або сукупності наукових проблем із застосуванням методів просторово-часового аналізу й моделювання. Навчальні ГІС розробляються для забезпечення навчального процесу, як правило, у вищих навчальних закладах. Як об'єкт у таких геоінформаційних системах частіше за все розглядаються території польових стаціонарів — баз навчальних польових практик студентів. Прикладами навчальних ГІС є ГІС «Сатіно», розроблена на географічному факультеті Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова (Лурье, 1998. За проблемно-тематичною орієнтацією звичайно виділяють типи геоінформаційних систем, що відповідають «основним сферам застосування ГІС» (див. п. 1.4), тобто: - земельно-кадастрові;- екологічні і природокористувальницькі;- інженерних комунікацій і міського господарства;- надзвичайних ситуацій; - навігаційні; - соціально-економічні; - геологічні; - транспортні; - торгово-маркетингові; - археологічні; - військові; - інші. За територіальним охопленням найбільш логічним є поділ геоінформаційних систем на: - глобальні; - загальнонаціональні; - регіональні; - локальні. Глобальні геоінформаційні системи охоплюють або всю земну кулю, наприклад, як Глобальний банк природно-ресурсної інформації (GRID), або якусь її значну частину. Загальнонаціональні ГІС, як це випливає із назви, охоплюють територію всієї країни, регіональні — якусь її частину, таку, як економічний район, адміністративна область чи група суміжних областей, басейн великої річки і т.ін. До категорії «локальні ГІС» відносять геоінформаційні системи меншого територіального охоплення, але рекомендації щодо територіальних обмежень локальних ГІС відсутні. До даної категорії, як правило, належать і муніципальні геоінформаційні системи (МГІС) — специфічна категорія геоінформаційних систем, що розробляються для території міста або його частини.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]