2.Етапи створення інформаційних систем.

Стадія створення інформаційної системи — одна з частин процесу створення інформаційної системи, установленої нормативними документами та документацією на інформаційну систему з описом повної моделі ІС на даному рівні, або прийняття ІС до експлуатації. Етапи створення інформаційної системи — це складові стадії створення, об’єднані характером робіт. Державним стандартом ГОСТ 34.601 — 90 визначено стадії та етапи розроблення інформаційних систем Основні роботи, які виконуються на стадіях та етапах проектування:І стадія — передпроектне обстеження: 1-й етап — зібрання матеріалів для проектування; 2-й етап — аналіз матеріалів і формування документації — створення й затвердження техніко-економічного обґрунтування та технічного завдання на проектування системи на основі аналізу матеріалів обстеження, зібраних на першому етапі. ІІ стадія — проектування: 1-й етап — технічне проектування, коли ведеться пошук раціональних проектних рішень по всіх аспектах розроблення, створюються й описуються всі компоненти системи, а результати роботи відображаються в технічному проекті; 2-й етап — робоче проектування Технічний і робочий проект можуть об’єднуватися в єдиний документ — техно-робочий проект. ІІІ стадія — введення системи в дію: 1-й етап — підготовка до введення — установлення та введення в експлуатацію технічних засобів, завантаження баз даних і попередні випробовування програм, навчання персоналу; 2-й етап — проведення попередніх випробовувань для всіх компонентів системи перед здачею в експлуатацію, навчання персоналу; 3-й етап (завершальна стадія створення АІС і АІТ, яка оформлюється актами приймання й здачі робіт) — уведення в експлуатацію; ІV стадія — промислова експлуатація — функціонування системи Головна особливість розробки АІС і АІТ полягає в концентрації складності на стадіях передпроектного обстеження та проектування і відносно невисокої складності та трудомісткості наступних етапів. Більше того, невирішені питання й помилки, допущені на етапах аналізу та проектування, породжують на етапах запровадження й експлуатації труднощі, невирішені проблеми, що стає причиною відмови використання матеріалів проекту.

3. Система інтернет банкінгу. Платіжні системи на основі кредитних карток.

Інтерне́т-ба́нкінг — один із видів дистанційного банківського обслуговування, засобами якого доступ до рахунків та операцій за рахунками забезпечується в будь-який час та з будь-якого комп'ютера через Інтернет. Для виконання операцій використовується стандартний браузер (Google Chrome, Internet Explorer, Opera, Mozilla тощо). Таким чином, необхідності встановлювати додаткове програмне забезпечення немає. Як правило, послуги Інтернет-банкінгу включають: Блокування картки клієнтом, наприклад, в разі викрадення або втрати; Виписки за рахунками;Інформація про інші відкриті банківські продукти (платіжні картки, депозити, кредити, інше); Платежі в межах банку; Платежі в національній валюті в межах країни; Оформлення заяв на підключення до інших послуг (sms-банкінг, картки, депозити, кредити, інше). Додатково послуги можуть включати: Встановлення лімітів на різні види операцій (оплата через інтернет, термінал, банкомат і т.д.) з карткових та поточних рахунків. Платежі в іноземній валюті;Обмін валют; Оплата рахунків про надані небанківські послуги (зокрема комунальні, зв'язок);Придбання ваучерів передоплачених послуг (мобільні оператори, інтернет). Пряме поповнення балансу SIM (USIM, R-UIM)-карти за вказаним номером телефону. При платежах кредитними картками учасниками платіжної системи можуть бути: продавець (сервер); покупець (клієнт); банк-емітент (банк покупця) – випускає (емітує) картки; Платіжна система – електронні компоненти, що забезпечують здійснення платежу. Зазвичай має авторизаційний сервер (платіжний шлюз), який приймає параметри кредитної картки та дані по операції; може перевіряти, чи підключений магазин до платіжної системи. Процесинговий центр (процесор платежу) – створюється емітентами пластикових карток (банками) та їх об'єднаннями, дозволяє здійснювати авторизацію платежів за певними типами кредитних карток. Основні типи платіжних систем залежно від варіантів обслуговування ними покупців та продавців: «Платіжні шлюзи» – системи, що забезпечують авторизацію декількох типів міжнародних кредитних карток, причому ці картки можуть бути емітовані різними банками. Серед подібних систем найбільш відомі іноземні СуberСаsh (www.суbercаsh.соm), АuthorizeNet (www.authorizenet.соm) та російська Аssist (www.аssist.ru). Оплата за користування такими системами складає: $390 за підключення і 3-5% від вартості покупки. «Замкнені системи» – системи, що забезпечують авторизацію декількох типів міжнародних кредитних карток, які емітовані одним банком, причому і покупець і продавець мають укласти договір на обслуговування в цьому банку. Вони використовуються в Росії – Іnstant (www.рауbot.соm), Еліт (www.elit.ru), і в Україні – «Система Internet-комерції» банку «Аваль». «Посередники» – системи, що здійснюють авторизацію кількох типів кредитних карток, а також беруть на себе функції прийому платежів. Вони можуть використовуватися продавцями, які не мають власного Merchant Account. Як приклади таких систем можна назвати NetМоnеуIn, Ibill .