77. Брокерські, дилерські контори, їх структура, роль, функції на фінансовому ринку.

Термін “брокерські послуги” використовується для позначення регулярно виконуваної діяльності, головним змістом якої є здійснення операцій з цінними паперами за рахунок клієнтів. Після придбання цінних паперів брокером право власності до нього не переходить, воно переходить до клієнта, за дорученням і за рахунок якого брокер здійснює операції. Клієнтами брокера, як правило, є інвестори, але ж ними можуть бути і дилери.

Брокерська контора – підприємство з правами юридичної особи, створене іншим підприємством, членом біржі або їх незалежними підрозділами. Як правило, на товарній біржі кожнен її член відкриває власну брокерську контору незалежно від величини паю, внесеного до статутного фонду. Крім того, до брокерської контори можуть бути зараховані юридичні особи (за винятком нерезидентів), які уклали угоду з біржею про придбання права на використання біржового місця.

За організаційно-правовою формою згідно із законодавством України брокерські контори можуть бути організовані як акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

До штату брокерської контори входять керівник, брокери та необхідний технічний персонал.

Під час реєстрації брокерської контори на товарній біржі для роботи на біржовому ринку їй присвоюють номер і комерційний код.

Організаційно-виробничі відносини між товарною біржею і брокерськими конторами регламентуються статутом і правилами проведення біржових торгів.

Брокерські контори несуть повну адміністративну та фінансову відповідальність перед біржею за зобов’язаннями брокерів, що випливають з характеру їх діяльності.

Центральною фігурою брокерської фірми є брокер, від якого залежить успішна її робота і вся біржова торгівля. Тому формуванню штату і організації роботи брокерів необхідно приділяти постійну увагу.

Штат брокерів формується головним чином за критеріями здатності, “схильності” кандидатів до діяльності у сфері бізнесу, за їх потенційними діловими якостями і спеціальною професійною підготовкою.

На нинішньому етапі брокерські фірми (контори) стягують плату з клієнтів за надані їм послуги переважно у двох формах:

• відсоток від суми здійсненої угоди (в середньому 2-10%, найчастіше – 4-6%);

• частина різниці між сумою угоди за ціною клієнта і сумою здійсненої угоди за фактичною ціною (часто ця частина винагороди становить 50% від суми “виграшу”).

При укладанні угоди на брокерське обслуговування брокер зобов’язаний попередити клієнта про порядок виставлення товару на біржові торги і знімання з них. На деяких біржах діє правило, за яким заявлений або проданий протягом біржового торгу товар переноситься на наступний торг і не може бути знятий з торгів, якщо не буде проданий, наприклад, протягом 3 місяців.

Функції брокерів

- посередництво при укладанні угод шляхом прийняття доручень (наказів) клієнтів біржі і підбору відповідних контрагентів;

- представництво інтересів клієнтів шляхом ведення біржових операцій і укладання угод від свого імені за їхній рахунок;

- консультування торгуючих із питань, пов'язаних із укладанням біржових угод, у тому числі з питань якості і властивостей товару;

- документальне оформлення угод і представлення їх до реєстрації в реєстраційному бюро;

- підготовка за завданнями Біржового комітету висновків з різноманітних питань торгової практики, торгової кон'юнктури і т. ін., зокрема, за біржовими угодами, зробленими без участі брокерів;

- участь як експерта у виробництві експертиз на загальних підставах, встановлене Положенням про Експертне бюро;

- інші функції, що не суперечать Статуту, Правилам біржової торгівлі й інших документів, що регламентують діяльність біржі.

Термін “дилерські функції” використовується для позначення регулярної підприємницької діяльності, основним змістом якої є купівля і продаж цінних паперів за свій власний рахунок. Після придбання цінних паперів дилером до нього переходить право власності на вказані папери.

Дилерська контора, дилерська кімната - приміщення, у якому співробітники банку або брокерської фірми займаються висновком угод із цінними паперами й валютою, використовуючи для цього спеціально встановлені дисплеї, телефони й інше встаткування

Дилерська діяльність — укладання професійним учасником фондового ринку (дилером) договорів з купівлі -продажу цінних паперів від свого імені і за свій рахунок шляхом публічного оголошення цін купівлі або продажу визначених цінних паперів із зобов'язанням придбати або продати ці цінні папери за оголошеними цінами. Основний дохід дилерів — позитивна різниця між цінами продажу та купівлі цінних паперів. Різниця в цінах купівлі-продажу є платою дилерам за терміновість і врівноваження тимчасового дисбалансу між попитом і пропозицією на певні види цінних паперів, що перебувають в обігу.

Роль дилерів на фондовому ринку полягає в тому, що вони роблять значний внесок у забезпечення ліквідності та стабільності ринку. Надзвичайні цінові коливання, які могли б мати місце, пом'якшуються за допомогою операцій, що проводяться на ринку дилерами. Саме дилери завжди готові продати потрібні інвесторам цінні папери та викупити їх у разі потреби. Здійснюючи операції на ринку, вони зменшують коливання цін та забезпечують ліквідність ринкових цінних паперів. Дилери також можуть надавати інформаційні послуги учасникам ринку, а на деяких ринках бути ведучими аукціонів на біржах.