37. Характеристика бюджетної політики.
Бюджетна політика є інструментом реалізації фінансової політики держави на основі централізації частини прибутків суб'єктів господарської діяльності і розподілу їх відповідно до потреб і пріоритетів суспільства і завдань підтримки стабільності макроекономічної політики.
Бюджетна політика – це система науково-обґрунтованих і законодавчо визначених засад (функцій, принципів, методів, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками зведеного бюджету, яка розробляється з метою оптимального збалансування бюджетних параметрів з урахуванням бюджетних пріоритетів, розвитку бюджетної сфери та необхідності забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій.
Стратегічною ж метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування і оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого та економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення.
Метою бюджетної політики є:
• визначення оптимальної частки ВВП, що перерозподіляється через бюджети всіх рівнів і позабюджетні фонди;
• встановлення граничного розміру дефіциту державного бюджету, що фінансується за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел;
• створення умов для ефективної оборотності і розподілу фінансових ресурсів
Постанова ВРУ Про основні засади бюджетної політики України на 2011 рік від 4.06.2010.
Оновні напрями бюджетної політики на 2011 рік розроблені з метою формування бюджетної політики, яка буде спрямована на створення умов для рішучого подолання наслідків фінансово-економічної кризи, проведення ефективної податково-бюджетної політики, переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки, підвищення рівня зайнятості населення, збільшення розміру заробітної плати, сприяння ціновій та валютно-курсовій стабільності.
Стаття 33 БКУ визначає основні напрямки бюджетної політики на наступний бюджетний період. У цій статті розписується порядок формування бюджетної політики, її затвердження, цілі і складові. Що визначають бюджетний процес у цілому.
37. Характеристика бюджетного устрію та бюджетної система.
Бюджетний устрій визначає організацію і принципи побудови бюджетної системи, структуру бюджетної системи, взаємовідносини між окремими ланками бюджетної системи. Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою й адміністративно-територіального поділу України.
Романенко О.Р. трактує бюджетний устрій так: бюджетний устрій - побудова бюджетної системи, її поділ на окремі види бюджетів на основі державного і територіального устрою країни; система принципів організації бюджетної системи та взаємозв’язків її окремих ланок.
Бюджетний устрій ґрунтується на таких засадах:
– виокремлення видів бюджетів, що створюються в даній країні;
– встановлення принципів побудови бюджетної системи;
– розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи;
– визначення характеру і форм взаємовідносин між бюджетами.
Теоретично можливі три варіанти виокремлення видів бюджетів:
– створення єдиного бюджету для всієї країни;
– створення окремих регіональних бюджетів (як перший, так і другий варіанти мають суттєві недоліки і не знайшли застосування);
– створення на кожному рівні адміністративного поділу централізованих і децентралізованих видів бюджетів.
Відповідно до такого підходу у бюджетній системі розрізняють:
– центральні бюджети;
– місцеві бюджети.
До центральних належить централізований бюджет країни (в Україні – державний бюджет) і центральні бюджети федеративних утворень (республіканський бюджет Автономної Республіки Крим).
Місцеві бюджети розрізняються за рівнями адміністративного поділу на:
– централізовані відповідно до певної адміністративної одиниці (обласні, районні, міські);
– децентралізовані (міст, сіл, селищ і районів у містах).
У державних утвореннях будь-якого типу обов’язковим елементом є бюджетна система. За формою бюджетні системи мало чим різняться одна від одної. Як правило, бюджетні системи є двох типів. В унітарних державах – дворівнева система, яка включає державний та місцеві бюджети. У державах з федеральним устроєм бюджетні системи включають три й навіть чотири рівні – федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель.
Економічна природа та суть бюджетної системи проявляється не в її структурі, тобто не в тому, скільки в ній ланок, а в тому, які фінансові можливості законодавчо закріплені за кожною ланкою, який рівень фінансової незалежності мають ці ланки при здійсненні покладених на них конституцією держави та законодавством функцій.
У тоталітарних державах існує надмірна централізація в мобілізації та використанні фінансових ресурсів. Місцеві органи влади розпоряджаються фінансовими ресурсами, які, в основному, виділяє центральна влада, їхні фінансові можливості обмежені, відповідно й функції допоміжні.
Згідно Бюджетного кодексу України бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Основні принципи, структуру та інші аспекти бюджетної системи України регулює Глава 2 БКУ. Згідно з ст. 7 вищезазначеної глави, бюджетна система ґрунтується на таких принципах:
принцип єдності бюджетної системи України - єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;
принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети;
принцип повноти - до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
6) принцип ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням (далі - гарантовані послуги), при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача;
принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями;
принцип справедливості і неупередженості - бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
10) принцип публічності та прозорості - інформування громадськості з питань складання, розгляду, затвердження, виконання державного бюджету та місцевих бюджетів, а також контролю за виконанням державного бюджету та місцевих бюджетів.
Крім БКУ бюджетний процес регулюють окремі положення таких актів як Конституція України; Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік; інші закони, що регулюють бюджетні правові відносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України та центральних органів влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу; рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного кодексу.
Бюджетна система України пройшла такі етапи становлення:
1918-1922 роки. Українська Центральна рада протягом 14 місяців, а потім більшовицький уряд намагалися оволодіти бюджетним процесом, але спроби виявилися марними.
1922-1992 роки. Україна виконувала у бюджетному процесі підпорядковану роль. (У ці роки приблизно 25% національного доходу, створеного в Україні, перерозподілялося через бюджет України, а понад 40% національного доходу через союзний бюджет).
1992 рік. Україна вперше склала державний бюджет як незалежна держава (через нього розподілялося більше ніж 60% національного доходу і 70% фінансових ресурсів Української держави. Дефіцит бюджету становив приблизно 3%).
У 1990 році було прийнято закон "Про бюджетну систему Української РСР" (5.12.1990), згідно з яким бюджетна система складається з двох самостійних ланок державного і місцевих бюджетів.
У 1995 році Верховна Рада України прийняла нову редакцію закону "Про бюджетну систему України" (29.06.1995).
У 1996 році Конституцією України було закріплено основні принципи побудови бюджетної системи України, визначені нові принципи побудови міжбюджетних відносин, встановлено право територіальних громад самостійно затверджувати бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролювати їхнє виконання, встановлювати місцеві податки і збори відповідно до законодавства.
У 1997 році прийнято закон "Про місцеве самоврядування" (27.05.1997), який розширив основні положення Конституції щодо організації бюджетної системи та міжбюджетних взаємовідносин в Україні.
2001 рік ознаменувався прийняттям Бюджетного кодексу України (21.06.2001)
2010 рік – прийняття нового Бюджетного кодексу України (8.07.2010)
Місцевими бюджетами визначаються: бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
До бюджетів місцевого самоврядування належать бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.
Бюджетну систему України можна представити у вигляді схеми на рис. 1.
Рис. Бюджетна система України