4.2 Апаратура, технологія проведення досліджень

Комплексна свердловинна малогабаритна апаратура КСП-М складається з глибинного приладу із багато-електродним зондом і наземної панелі. Криві УО записуються однополюсними зондами із загальним живлячим електродом A.

Живлення електроду A від наземного стабілізованого генератора УГ-1 (Рис. 5.3), а живлення ланок свердловинного приладу від випрямляча УВК-1. Зворотним живлячим електродом B служить броня кабелю. Різниці потенціалів, які знімаються з чотирьох пар вимірювальних електродів (M₁N₁, M₂N₂, M₃N₃, M₄N₄), що утворюють з електродом A чотири різних зонди УО, передаються на поверхню по лінії її зв’язку за допомогою частотно-модульованих коливань з основними частотами 7.8, 14, 25.7 та 45.6 кГц. Сигнал СП проходить по кабелю у вигляді струму, який повільно змінюється.

Перемикання зондів здійснюється перемикачем П з наземної панелі керування. Кожний із чотирьох каналів УО включає вхідний трансформатор (Тр1 – Тр4) і частотний перетворювач (ЧП1 –ЧП2), який складається з підсилювача та модулятора. Модульовані коливання надходять на суматор СУ і через фільтр Ф по кабелю через панель керування ПК попадають на вимірювальну панель частотної модуляції ВПЧМ, де вони розділяються за несучими частотами та направляються у відповідні чотири канали, після чого демодулюються та випрямляються фазочутливими детекторами. З виходу ВПЧМ сигнали у виді постійного струму, що повільно змінюється і амплітуда якого пропорційна вимірювальній величині УО, надходять на відповідні канали реєстратора.

За три спуск-підйоми апаратурою КСП-М записують криві СП, стандартного каротажу та повного бокового каротажного зондування. За перший цикл реєструються покази “стандарт-сигнал”, криві зондів A2.0M0.5N, A4.0M0.5N, A0.5M8.0N; за другий цикл – криві зондів A8.0M1.0N, N0.5M2.0A, A1.0M0.1N, A0.4M0.1N; за третій – крива СП. Багатоелектродний зонд монтується на відрізку кабелю КОБДТ-10 довжиною 30 м і містить електроди, які утворюють комплект зондів БКЗ і стандартного каротажу, а також електрод для запису кривої СП.

Апаратура КСП-М призначена для роботи з одножильним броньованим кабелем КОБДТ-10 довжиною до 10 км із середніми геофізичними лабораторіями, які укомплектовані чотирьохканальним реєстратором і уніфікованими блоками.

Масштаби запису кривих _к вибирається таким, що можна було б за ними встановити опір з точністю до 5% від вимірювальної величини УО, а відхилення кривої _к від нульової лінії повинно бути не менше 1 см. За можливістю при дослідженнях зондами БКЗ зберігається єдиний масштаб запису, який рівний масштабу стандартного зонда, наприклад 2.5 Ом·м/см. Масштаб глибини діаграм БКЗ береться, як правило, 1:200, рідше 1:500 і 1:50.

4.3 Умови ефективного застосування результатів бкз та задачі, які вирішуються

Метод бокового каротажного зондування ефективно використовується при дослідженні свердловин, які заповнені відносно слабомінералізованою рідиною.

Метод БКЗ використовується для дослідження розрізів свердловин з метою детального вивчення пластів і отримання їх кількісних характеристик. Переважно методом БКЗ досліджується продуктивна ділянка розрізу свердловини. У результаті інтерпретації даних БКЗ отримують значення питомого електричного опору пласта, яке близьке до дійсного значення _п, а також параметри зони проникнення промивної рідини – _зп, D_зп. За величинами _п і _зп, використовуючи петрофізичні зв’язки, виявляють у розрізі свердловини корисні копалини, оцінюють пористість, проникність колекторів, нафтогазонасиченність, нафтовіддачу порід.