1. Призначення та зміст таблиць стрільби. Основна таблична залежність .

2. Завдання вогневого ураження противника в оборонному бою.Види вогню. Показати схемою.

3. В ролі кву підготовити команду та подати на вогневу позицію, коли відомі координати:

Вогнева позиція Х = 37155 Y = 74210 Н = 195 а_он 4-00

Подавити ціль 105ПТУР в окопі. Х = 43451 Y = 75495 Н = 315

1.Призначення та зміст таблиць стрільби. Основна таблична залежність

Таблиці стрільби – це спеціальний бойовий документ, який містить необхідні числові дані і справочні відомості, необхідні для вибору снаряду, заряду, підривника, розрахунку установок прицільних пристроїв (прицілу, кутоміра), установок підривника та інших пристроїв, які забезпечують ефективну стрільбу при достатній безпеці, своїх військ.

ТС можуть бути:

1) по об’єму – повними, скороченими, додатковими.

2) по часу дії – попередніми,тимчасовими, постійними.

3) по умовам застосування – для рівнин, гірськими та рівнинно-гірськими.

Типовий зміст повних таблиць стрільби постійних та тимчасових, складається з наступних розділів:

1. Основні вказівки

2. Власно таблиці стрільби

3. Допоміжні таблиці

4. Визначення умов стрільби

5. Довідкові відомості.

Головним розділом є розділ 2 “Таблиця стрільби”. У ньому для кожного типу снаряду та номеру заряду мається окрема таблиця, яка складається з вертикальних граф (стовпців, колонок) з індивідуальними заголовками.

Дві крайні (справа та зліва) графи мають дискретні значення дальності стрільби. В інших графах розміщені відповідні цим дальностях значення кутів прицілювання, установок підривника, поправок на реальні метеорологічні та балістичні умови стрільби, характеристик розсіювання снарядів та інших величин.

Основні табличні залежності відображені графами:

• “Дальність” – вказується, як правило, через 200м

• “Приціл” – у поділках з різницею 50, 100, 200м, або в кутових одиницях (тисячних) у залежності від устрою прицілу.

• Установка підривника (трубки) – в умовних поділках або секундах.

Для зручності користування основними табличними залежностями маються графи, в яких вказані значення зміни дальності чи підривника у випадку зміни прицілу на одну поділку, а також величина зміни висоти розриву при зміні прицілу чи установки підривника на одну поділку.

2.Завдання вогневого ураження противника в оборонному бою.Види вогню. Показати схемою.

Види вогню артилерії

Види вогню артилерії – це класифікація артилерійського вогню за кількістю, що залучається, артилерійських засобів, способами підготовки, порядком ведення вогню, тактичним призначенням та іншими ознаками.

При виконанні вогневих завдань у оборонному бою артилерійські підрозділи можуть самостійно застосовувати такі види вогню: вогонь по окремій цілі; зосереджений вогонь; одинарний рухомий загороджувальний вогонь; одинарний нерухомий загороджувальний вогонь. Крім того, у складі артилерійської групи або разом з нею можуть брати участь у веденні глибокого нерухомого загороджувального вогню, подвійного рухомого загороджувального вогню, масованого вогню.

Вогонь по окремій цілі – вогонь батареї, взводу або гармати (міномету, бойової машини, установки ПТКР), який ведеться самостійно із закритої ВП або прямою наводкою, у тому числі і боєприпасами високої точності (рис. 1.1).

Застосовується для подавлення, знищення або руйнування окремих цілей в усіх видах бою.

Зосереджений вогонь (ЗВ) – вогонь, який ведеться одночасно декількома батареями або дивізіонами по одній цілі або групі цілей, які знаходяться на обмеженій площі (рис. 1.2).

астосовується в усіх видах бою для знищення і подавлення:

• тактичних засобів ядерного та хімічного нападу противника;

• артилерійських (мінометних) батарей (взводів);

• живої сили та вогневих засобів у районах зосередження, на маршрутах висування, рубежах розгортання і в ході бою;

• пунктів управління, радіолокаційних засобів;

• вертольотів на посадкових майданчиках;

• наземних елементів ВТЗ та інших цілей.

/; Г 1/Ю БрАГ

Одинарний рухомий загороджувальний вогонь (РЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі на шляху руху танків (БМП, БТР) противника і послідовно переноситься на інші призначені рубежі у міру виходу основної маси танків (БМП, БТР) із зони вогню (рис. 1.3).

Застосовується для відбиття атак (контратак) танків (БМП, БТР) противника. Для ведення РЗгВ залучають артилерію калібру 100мм і більше.

Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.

Готується завчасно або у ході бою на імовірних напрямках атак (контратак) противника.

Перший (дальній) рубіж РЗгВ призначають на очікуваному рубежі, на якому розгортається противник у бойовий порядок (на відстані 1000 - 2000м від переднього краю).

Відстань між рубежами 400 - 600м (визначається часом перенесення вогню на новий рубіж і швидкістю руху атакуючих броньованих об’єктів противника), а віддалення ближнього рубежу РЗгВ від своїх військ – 300 - 400м.

Інтервал розривів – до 25м на гармату. Умовні позначення – за назвами хижих звірів, наприклад: „Лев”, „Лисиця” та ін.

Одинарний нерухомий загороджувальний вогонь (НЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється на одному рубежі перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 1.4).

Застосовується для відбиття атаки (контратаки) піхоти і танків противника, безпосередньо на передній край (передові підрозділи) наших військ, для прикриття відкритих флангів, проміжків, стиків, проломів та рубежів розгортання для контратак.

Призначається по ділянках місцевості, що спостерігаються з КСП.

Готується завчасно або у ході бою на можливих напрямках атак (контратак) противника. Стрільба ведеться швидким вогнем на одній установці прицілу і кутоміра. Вогонь може бути фронтальним або фланговим. Його відкривають у момент підходу піхоти і танків противника до рубежу НЗгВ і ведуть, доти піхота не буде відсічена від танків і не припинить атаку (контратаку). Для ведення НЗгВ залучають гармати і міномети усіх калібрів.

Дивізіон самостійно може готувати і вести одинарний НЗгВ. Дивізійна ділянка ділиться на число батарей. Рубежі НЗВ призначають не ближче 300-400м від своїх військ. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Вишня”, „Береза” та ін.

Інтервал розривів – до 50м на гармату.

Глибокий нерухомий загороджувальний вогонь(ГНЗгВ) – суцільна вогнева завіса, яка створюється одночасно на декількох рубежах перед фронтом противника, який атакує (контратакує) (рис. 1.5).

Застосовується при глибокій побудові бойового порядку атакуючого противника. Залучаються два і більше дивізіонів.

Відстань між рубежами 150 - 200м, інтервал розривів – до 50м на гармату.

Нумерація рубежів ГНЗгВ починається з дальнього рубежу. Їм присвоюють умовні найменування за назвами дерев, наприклад: „Береза-1”, „Береза-2” та ін.

Білет № 6