Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори ТДП.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
14.09.2019
Размер:
630.78 Кб
Скачать

131. Гарантії законності.

Гарантії законності - це умови суспільного життя і заходи, що вживаються державою для забезпечення режиму законності і стабільного правопорядку.

Гарантії законності можна поділити на: загальносоціальні та спеціально-соціальні.

Загальносоціальні гарантії законності:

1) економічні; 2) політичні. 3) ідеологічні.

Спеціально-соціальні гарантії законності :юридичні та організаційні.

Юридичні гарантії законності створюються в результаті діяльності

законодавчих, виконавчих, правоохоронних і судових органів влади,

спрямованої на запобігання правопорушенням та їх припинення.

Юридичні гарантії законності за найближчими цілями такі:

1) превентивні (запобіжні) - полягають в запобіганні правопорушенням:

відвернення порушень адміністрацією трудових прав громадян, недопущення незаконного звільнення;

2) припиняючі (такі, що кладуть край) - спрямовані на припинення виявлених правопорушень: затримання, арешт, обшук, підписка про невиїзд;

3) відновлюючі - виражаються в усуненні або відшкодуванні негативних наслідків правопорушень: примусове стягнення аліментів, примусове вилучення майна із чужого незаконного володіння;

4) каральні, або штрафні, - спрямовані на реалізацію юридичної відповідальності правопорушників: покарання особи, винної у вчиненні равопорушення.

Юридичні гарантії законності за суб'єктами застосування можуть бути такими: - парламентські; - президентські; - судові; - прокурорські; - адміністративні (управлінські); - контрольні; - муніципальні (місцеві).

132. Правосвідомість.

Правосвідомість - одна із форм суспільної свідомості. Свідомість людини, ідображаючи об'єктивні потреби суспільного розвитку, є передумовою і егулятором поведінки людини. Свідомість додає цілеспрямованого характеру людській діяльності.

Свідомість як система включає різні форми відображення суспільних відносин: політичні, правові, етичні, філософські, релігійні. Всі формиbсуспільної свідомості є взаємозалежними і справляють взаємний вплив одна на одну.

Правосвідомість становить відносно самостійну сферу (ділянку) свідомості: — суспільної; — групової; — індивідуальної.

В ній відображена правова дійсність у вигляді знань про право, осмислення того, що є правом, яким воно було (ставлення до права минулихроків) і яким має бути (ставлення до майбутнього права), а також у вигляді правових настанов поведінки як реакції на оцінку чинного права, роботу правозастосовних органів. Правосвідомість має бути властива не тільки творцям юридичних норм, законодавцям, а й усім громадянам держави.

Правосвідомість - це система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, які

виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до чинного, минулого та бажаного права, а також до діяльності, пов'язаної з правом.

Ключовий пункт правосвідомості — усвідомлення людьми цінностей природного права, прав і свобод людини і оцінка чинного права з погляду його відповідності загальнолюдським цінностям, що знайшли закріплення в міжнародних документах про права людини. Правосвідомість не тільки виражає ставлення індивіда до правової дійсності, а й спрямовує її на певні зміни в правовому середовищі, прогнозує і моделює їх.