- •1.Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •2.Предмет теорії держави і права.
- •3.Методи теорії держави і права.
- •4.Функції теорії держави і права.
- •5.Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін.
- •6.Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками,що вивчають державу і право:філософією,соціологією і т.П
- •7.Структура теорії держави і права.
- •8.Передумови виникнення держави.
- •9.Ознаки держави.
- •10.Суверенітет держави та його види.
- •11.Основні теорії походження держави.
- •12.Сутність формаційного підходу до зясування історичних типів держави.
- •13.Сутність цивілізаційного підходу до зясування історичних типів держави.
- •14.Державна влада;поняття та ознаки
- •15.Функції держави.
- •16.Класифікація функцій держави.
- •17.Форма здійснення функцій держави.
- •18. Форми держави:поняття та види.
- •19.Форма державного правління:поняття і види.
- •20. Президенська республіка та її особливості.
- •21.Парламенська республіка та її особливості.
- •22.Змішана республіка,її особливості та види.
- •23. Республіканська форма правління.
- •24. Форма державного устрою: поняття та види.
- •25. Унітарна держава: поняття та особливості.
- •26. Федеративна держава: поняття та особливості.
- •27. Політичний режим та його види.
- •28. Демократичний політичний режим, його сутність та роль в побудові правової держави.
- •29. Механізм держави.
- •30. Державний апарат: сутність та призначення.
- •31. Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32. Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33. Політична система суспільства та її елементи.
- •34. Орган держави: поняття та види.
- •35. Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36. Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37. Ознаки правової держави.
- •38. Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39. Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40. Форми демократіїї.
- •41. Поняття та основні ознаки народовладдя.
- •42. Право: поняття та ознаки.
- •43. Право та інші соціальні норми: порівняльна характеристика.
- •45. Функції права.
- •46. Сутність загальносоціальних функцій права.
- •48.Структура права.
- •49. Суб'єктивне право.
- •50.Об'єктивне право.
- •51.Публічне право та приватне право: порівняльна характеристика.
- •52. Матеріальне та процесуальне право. Співвідношення.
- •53. Принципи права та їх класифікація.
- •54. Норми права у системі соціальних норм .
- •55. Система соціальних норм.
- •56. Норма права: поняття, види.
- •57. Ознаки правової норми.
- •58. Норма права та її структура.
- •59. Диспозиція правової норми: поняття та види.
- •60. Санкція правової норми. Поняття та види.
- •61. Гіпотеза правової норми. Поняття та види
- •62. Правотворчість: поняття та види.
- •63. Принципи правотворчості.
- •64. Функції правотворчості.
- •65. Стадії законодавчого процессу.
- •86. Система законодавства та її структура
- •88 Галузі законодавства: поняття та сутність
- •89,Систематизація законодавства та її види
- •90, Кодифікація законодавства.
- •91, Інкорпорація законодавства
- •92, Правові відносини: поняття та їх класифікація
- •93, Зміст правовідносин.
- •94, Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин.
- •95, Суб’єкти правовідносин: поняття та види
- •96, Правоздатність
- •97, Дієздатність.
- •98, Деліктоздатність
- •99, Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні
- •100, Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101, Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •102, Юридичні факти: поняття та класифікація
- •103 Реалізація норм права: поняття та форми.
- •104 Дотримання права, як форма реалізації норм права
- •105, Використання права, як форма реалізації норм права.
- •106, Виконання права, як форма реалізації норм права.
- •107, Застосування права, як форма реалізації норм права.
- •108 Акти застосування правових норм.
- •114. Функції тлумачення норм права;
- •118. Правова поведінка: поняття та види;
- •119. Правомірна поведінка: сутність та види;
- •131. Гарантії законності.
- •132. Правосвідомість.
- •133. Елементи правосвідомості.
- •134. Види правосвідомості.
- •135. Функції правосвідомості.
- •136. Правова ідеологія.
- •137. Правова психологія.
- •138. Функції правосвідомості.
- •139.Правовий нігілізм та форми його прояву.
- •140. Правова культура: поняття та зміст.
- •141. Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142. Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143. Способи правового регулювання.
- •144. Юридична техніка: поняття та види.
- •145. Види юридичного процесу.
- •146. Правова система: поняття та елементи.
- •147. Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148. Правова система: поняття та ознаки.
- •149. Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150. Англо-американський тип правових систем: загальна характеристика.
- •Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •Предмет теорії держави і права.
89,Систематизація законодавства та її види
Систематизація законодавства — це діяльність з впорядкування чинних нормативно-правових актів у єдину узгоджену систему, з метою забезпечення ефективного правового регулювання.
Систематизація спрямована на: 1) досягнення внутрішньої єдності юридичних норм, 2)впорядкування правового матеріалутобто класифікацію, що забезпечує зручність користування законодавчим масивом.
Систематизація здійснюється трьома способами: інкорпорацією, кодифікацією та консолідацєю.
Форми систематизації законодавства
Форми (види, способи) систематизації законодавства:
облік законодавства;
інкорпорація законодавства;
консолідація законодавства;
кодифікація законодавства.
Консолідація законодавства - це відомість (об'єднання) відповідної безлічі нормативних актів по одному або декількох взаємозалежних питаннях в один укрупнений акт.
90, Кодифікація законодавства.
Кодифікація — це змістовна переробка, узгодження й об'єднання певної групи юридичних норм, пов'язаних спільним предметом правового регулювання, в єдиному нормативному акті.
Тобто, це впорядкування правових норм, яке супроводжується переробкою їхнього змісту, з відміною одних і прийняттям інших норм права, що можливе лише у процесі правотворчості. В результаті кодифікації видається єдиний, логічно і юридично цільний, нормативно-правовий акт. Тому кодифікація завжди має офіційний характер і може проводитися тільки правотворчим органом.
91, Інкорпорація законодавства
Інкорпорація — це об'єднання групи чинних нормативно-правових актів в одному збірнику за певним критерієм (хронологічним, тематичним тощо) без зміни їхнього змісту.
Види інкорпорації:
1) За юридичною значимістю.
2) За обсягом: загальна (генеральна), галузева, міжгалузева, спеціальна (за окремими інститутами однієї галузі права).
3) За критерієм об'єднання нормативно-правових актів: предметна, тобто за предметом регулювання; хронологічна (за часом видання нормативно-правових актів); суб'єктна (залежно від органу, який видав акти).
92, Правові відносини: поняття та їх класифікація
Правові відносини є результатом дії вимог норм права щодо відносин між різними суб'єктами. Вони мають ряд ознак, що у своїй сукупності відрізняють їх від інших видів суспільних відносин.
правовідносини — це вольове відношення між суб'єктами, тобто для його виникнення потрібне виявлення їхньої волі. При цьому, є правовідносини, для виникнення яких потрібне волевиявлення всіх його учасників
Існуючі у суспільстві правовідносини можна поділити на кілька видів, зокрема:
1) за галузевою ознакою
2) за кількістю суб'єктів правовідношення
3) за рівнем визначеності кількості суб'єктів
4) за функціональною спрямованістю норм права, на основі яких вони виникають
5) залежно від розподілу прав і обов'язків
6) за характером дії зобов'язаного суб'єкта —
93, Зміст правовідносин.
Зміст правовідносин характеризується синтезом фактичного і юридичного. Юридичний зміст - суб'єктивні права та юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин. Фактичний зміст - сама поведінка суб'єктів, їхня діяльність, у якій реалізуються суб'єктивні права та юридичні обов'язки сторін. Зміст суб'єктивного права криє в собі можливості: діяти відповідно до свого бажання; вимагати певних дій від обов'язкової сторони; користуватися соціальним благом, що закріплене суб'єктивним правом; звернутися до компетентного органу чи посадової особи за захистом свого права.