99, Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні

Фізичні особи

Цивільна правоздатність згідно зі ст. 9 ЦК України — це здатність мати цивільні права та обов'язки. Вона виникає в момент народження громадянина і припиняється його смертю. Таким чином, правоздатність — це невід'ємна властивість кожного громадянина.

Правоздатність не можна змішувати із суб'єктивними правами, якими володіє громадянин. Правоздатність — основа для правоволодіння. За кожним громадянином закон визнає здатність мати безліч майнових та особистих немайнових прав, але конкретний громадянин, як правило, має лише частину цих прав.

зміст правоздатності — це якісна, а не кількісна категорія, оскільки зміст цивільної правоздатності полягає в можливості набуття прав, а не в їх сукупності.

Юридичні особи

Як суб'єкт майнових та особистих немайнових відносин юридична особа наділяється цивільною праводієздатністю. На відміну від громадян, у юридичних осіб цивільні праводієздатність виникають водночас, тому в законі йдеться лише про цивільну правоздатність юридичної особи, якій за змістом тотожна цивільна дієздатність.

Правоздатність юридичної особи виникає з моменту її державної реєстрації

100, Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.

Дієздатність являє собою встановлену законом здатність особи — учасника правовідносин своїми безпосередніми діями набувати і здійснювати суб'єктивні права і юридичні обов'язки. Характер і обсяг дієздатності, як і правоздатності, визначається державою і закріплюється у різноманітних правових актах. У державних і громадських органів та організацій — суб'єктів права, як правило, немає розриву між правоздатністю і дієздатністю. Вони виникають, здійснюються і припиняються одночасно. Щодо громадян — правоздатність виникає з моменту народження, а повна дієздатність — з досягненням повноліття.

Визнання особи повністю недієздатною можливе лише у тому випадку, коли вона внаслідок психічного захворювання не може розуміти значення своїх дій чи керувати ними. Недієздатність особи може встановлюватися тільки судом і у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством

101, Об’єкти правовідносин: поняття та види.

Об'єкти правовідносин — це матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні юридичні права і суб'єктивні юридичні обов'язки.

Розрізняють такі види об'єктів правовідносин:

1)  предмети матеріального світу: речі, цінності, майно тощо.

2)послуги виробничого і невиробничого характеру — виконання роботи, обумовленої договором або контрактом, 3)продукти духовної та інтелектуальної творчості 

4) особисті немайнові блага — життя, здоров'я, честь, гідність, право на освіту

Об'єкт правовідносин — це те, заради чого вони виникають.

Людина не може бути об'єктом правовідносин.

102, Юридичні факти: поняття та класифікація

Юридичні факти — це конкретні життєві обставини, з якими норми цивільного законодавства зв'язують правові наслідки і передусім виникнення, зміну або припинення правовідносин. Отже, юридичні факти — посередня ланка між нормою цивільного законодавства і правовідношенням. Традиційно юридичні факти поділяються за ознаками залежності від волі суб'єктів на події та дії. До подій належать обставини, перебіг яких не залежить від волі людини (стихійне лихо, народження і смерть людини тощо.). Дії відбуваються за волею суб'єктів — фізичних і юридичних осіб. До них належить більшість юридичних фактів (укладення договору, виконання зобов'язання, створення твору, прийняття спадщини тощо). Юридична подія може виникнути і внаслідок дії особи.