Урок-змагання, урок-конкурс

Формуючи пізнавальні інтереси учнів, педагоги розуміють, що цей досить довгий та трудомісткий процес має починатися з формування допитливості, створення ситуацій успіху. Саме тому основою «нестандартних» уроків часто є командні або індивідуальні змагання. Переважно вони використовуються з метою формування вмінь, застосування знань та вмінь або систематизації знань, умінь та навичок.

Змагання, покладене в основу уроку, використовується для формування вмінь учнів у стандартних умовах, коли необхідно, щоб учні виконали велику кількість одноманітних вправ і не втратили інтерес до них, також використовується вчителем при застосуванні знань, умінь та навичок, Для організації цього виду уроків застосовуються наступні види змагань: індивідуальне, групове і командне, що застосовується значно частіше

Підкреслимо, що ці уроки мають всі ритуальні ознаки змагання: наявність судді, правил, завдань для команд, церемонію нагородження Важливим психологічним завданням такого уроку є формування команди учнів як єдності. Це відбувається ще під час виконання першого завдання, яке не є навчальним: створити команду, обрати капітана, придумати назву команди, підготувати вітання для інших команд-учасниць, девіз команди та її емблему (3-5 хвилин).

Специфічними виховними завданнями цього уроку є компенсування невдачі команди, що отримала поразку, розчарування, формування у переможців уміння співпереживати, а у переможених – уміння радіти перемозі інших. Не можна на уроці давати місце заздрощам. Якщо вчитель не приділяє належної уваги виховним аспектам уроку-змагання, то врешті решт можна отримати розколоту групу учнів із певним рівнем розвитку конфлікту між ними.

Урок-змагання може мати наступну структуру:

• повідомлення теми і завдань уроку;

• формування команд (організаційне);

• представлення суддів;

• ознайомлення з правилами змагань, штрафними санкціями, формами апеляції;

• виконання ввідного завдання;

• перехід до завдань, пов'язаних з метою уроку, проведення змагань;

• завершення змагань, підведення підсумків і результатів;

• обговорення ходу змагання учнями;

• домашнє завдання.

• На такому уроці можна використовувати різні схеми організації змагання:

• змагання за ланцюжком;

• виконання завдань по черзі, але за вибором; самостійне виконання завдань;

• виконання завдань за допомогою команди;

• завдання на доповнення, коли відповідь першого складає частину умови завдання другого.;

• змагання з використанням сукупності вправ, побудованих за принципом лабіринту.

Урок-гра

Використання гри як методу навчання дозволяє суттєво змінити емоційну атмосферу на уроці, дає змогу вчителеві побудувати роботу так, щоб досягнення основних цілей уроку стало бажаним перш за все для самих учнів. При цьому можна виділити ігри рольові та ділові

Характерними ознаками рольової гри є загальний опис початку взаємодії (ситуація) і характеристики ролей. Виконавці діють у межах ролі, але можуть імпровізувати.

Ділова гра відрізняється від рольової тим, що крім виконання ролі, на учнів покладено розв'язання конкретного навчального завдання, пов'язаного з імітацією виробничих відносин у суспільстві. В уроці-діловій грі виділяються такі елементи, як: завдання, ролі, ситуації, взаємодія і проблема, яка чекає розв'язання. Вчитель як правило бере на себе обов'язок ведучого. У діловій грі на противагу від рольової велике значення має не виконання і імпровізація ролей, а фактаж, аргументи, напрацьовані виконавцями при підготовці до уроку, обмін інформацією в процесі гри. Ділова гра проходить надзвичайно цікаво. Вперше учні залучаються до «пробного» розв’язання глобальних проблем, якими займаються дорослі, відчувають відповідальність за соціальні і наукові проблеми.