22. Бетонні роботи. Технологія укладання бетонної суміші при бетонуванні проїзної частини і вирівнюючого шару

При бетонуванні монолітної плити стале залізобетонної прогонової будови, або вирівнювального шару, особливу увагу необхідно звертати на виконання норм по рівності поверхні й дотримання заданих ухилів, тим більше, що поверхня, що підстилає (змонтовані балки й плити) має значні дефекти.

Омонолічування стиків збірних плит і залізобетонних балок прогонової будови допускається тільки після приймання зварювальних арматурних робіт. Вхідні в стик поверхні зі стикованих елементів до укладання бетонної суміші варто промити й зволожити. Бетонну суміш у стик варто укладати безупинно з ретельним ущільненням. Відкриті поверхні ущільненого бетону повинні бути вирівняні врівень з поверхнею бетону елементів, що стикуються.

Омонолічування стиків балок прогонової будови й бетонування шару, що вирівнює,доцільно робити одночасно.

Для забезпечення вимог по рівності бетонної поверхні й дотримання заданих ухилів, створення високоміцного робочого шва бетонування варто використати сталеві рейки-форми із фторопластовою вставкою що забезпечує легке ковзання віброрейки.

Укладання бетонної суміші варто здійснювати за допомогою віброрейки. При вирівнюванні поверхні бетону варто переконатися в тому, що при русі віброрейки перед нею є валик бетонної суміші висотою 10-20 мм. Якщо валик занадто великий, то рух віброрейки стає нерівномірним і поверхня, що виходить при цьому, буде нерівною. На рівність поверхні бетону значно впливає рухливість бетонної суміші, що укладається. Надлишок бетонної суміші варто забирати; якщо ж бетонної занадто мало, то в результаті бетон буде погано укладений. Якщо необхідно додати суміш, то це треба зробити перед другим проходом віброрейки.

Допустима глибина ущільнення становить100 мм. При укладанні більш товстих шарів варто застосовувати віброрейки разом із глибинними вібраторами.

Для одержання рівної поверхні потрібно робити два проходи віброрейкою. При другому проході її звичайно тягнуть назад. Не слід тягти віброрейку занадто швидко, рекомендована швидкість  0,5-1 м/хв.

Якщо після укладання й вібрування на поверхні є значні нерівності, їх варто усунути, використовуючи для цих цілей затирочну машину.

При використанні затирочної машини для обробки щойно забетонованих поверхонь розрізняють два види операцій: грубе й гладке затирання. Для наступного улаштування рулонної гідроізоляції допускається тільки грубе затирання.

Залізнення й шліфування поверхні бетону під улаштування рулонної й мастичної гідроізоляції НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ.

Грубе затирання здійснюється за допомогою диска. Воно виробляється для одержання рівної поверхні, що, у свою чергу, може бути піддана обробці у майбутньому. Якщо передбачається наступна обробка лопатами, то грубе затирання повинне бути проведене як найшвидше, для того, щоб волога, витиснута на поверхню, не встигла випаруватися й бетон не почав би схоплюватися.

Обробку поверхні затирочною машиною можна починати тоді, коли бетон схопився настільки, що по ньому можна ходити, не залишаючи слідів. Якщо навколо диска утвориться бетонний валик (рис. 7.6.2), це означає, що робота із затирання поверхні бетону почата занадто рано. До початку грубого затирання невеликі ямки повинні бути заповнені цементним тістом. При грубому затиранні машиною треба управляти так, щоб вона не працювала на тому самому місці й не створювала поглиблень.

Рівність поверхні бетону (вирівнюючий шар) перед укладанням гідроізоляції перевіряють контрольною триметровою рейкою. Просвіт під нею не має перевищувати 5 мм уздовж ухилу й на горизонтальній поверхні й 10 мм на вертикальній поверхні й у напрямку поперек ухилу. Відхилення площини елементу від заданого ухилу не повинне перевищувати 0,2 % .

Просвіти під рейкою допускаються тільки плавного обрису й не більше 1 мм. Поверхня не повинна мати виступаючих арматурних стержнів, раковин і нерівностей з гострими крайками.

Рівність поверхні бетону (захисний шар) перед укладанням дорожнього покриття (асфальтобетону) перевіряють контрольною триметровою рейкою в п'ятьох контрольних точках, розташованим на відстані 0,5 м від кінців рейки й один від одного.

Просвіт під нею повинен бути не більше 10 мм для 5% результатів визначень, інші не більше 5 мм. .

. .