Бетонні роботи. Технологія улаштування робочих швів.
Розташування робочих швів має бути відмічено ПРОЕКТОМ ВИКОНАННЯ РОБІТ і зазначено в робочих кресленнях.
Місце розташування робочого шва призначається таким чином, щоб у меншій мірі зменшилась несуча здатність конструкції.
НЕ ДОПУСКАЄТЬСЯ самостійне призначення місць робочих швів і при розробці ТЕХНОЛОГІЧНОГО РЕГЛАМЕНТУ бетонування конструктивного елемента варто прагнути до мінімізації їхньої кількості.
При відсутності спеціальної вказівки в проекті товщина шару бетону, покладеного після робочого шва, повинна бути не менш 25 см.
Робочі шви не слід розташовувати на ділянках змінного горизонту води й на ділянках, омиваних агресивним середовищем.
Перед укладанням бетонної суміші при поновленні бетонування треба на поверхню робочого шва нанести шар розчину товщиною 0,5-1,0 см того ж складу, що й в укладеної бетонної суміші.
При сильних дощах слід вживати заходів для відводу води й збереження свіжого бетону від розмиву.
При наявності припливу ґрунтових вод під час бетонування слід забезпечити збір їх у приямок і відкачування, не допускаючи замивання водою кладки до набору бетоном міцності не менш 2,5 МПа.
У випадках особливо сильного припливу води й неможливості зробити її відкачування до укладання бетонної суміші, бетонування повинне виконуватись методом ВПТ доти, поки не виявиться можливим зробити безпечну для покладеного бетону відкачку води й укладання бетонної суміші насухо.
Бетонні роботи. Технологія укладання бетонної суміші методом впт
Підводне бетонування методом ВПТ із віброущільненням бетонної суміші, що укладається, або без віброущільнення варто застосовувати при зведенні заглиблених конструктивних елементів при їхній глибині від 1, 5м і більше. Товщина укладеного шару бетонної суміші не менш 1,0 м.
У порожнині оболонок фундаментів із плитою, розташованої над ґрунтом, або безроствіркових опор бетонну суміш методом ВПТ ДОПУСКАЄТЬСЯ укладати тільки до зони дії знакозмінних температур.
Підводне бетонування ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ починати при наявності:
Проекту виконання робіт, у якому докладно розроблена організація й технологія підводного укладання бетонної суміші;
повного комплекту технологічного устаткування, механізмів і пристосувань, перевірених у дії;
технічної документації по прийманню об'єктів, що підлягають бетонуванню;
позитивних результатів освідченого бетонування;
персоналу, навченого прийомам підводного бетонування.
До початку робіт з бетонування занурені оболонки, про бурінні свердловини й розширення, а також котлован повинні бути оглянуті й прийняті по Акту у встановленому порядку для відповідних робіт.
В Акті приймання НЕОБХІДНО відбити:
для оболонок глибину занурення в ґрунт й оцінку поверхні ґрунту в їхні порожнини, якість очищення їхньої внутрішньої поверхні в зоні впливу знакозмінних температур;
для розширеної п'яти – розміри розширення й оцінку його підошви;
для свердловин – діаметр й оцінку дна свердловини;
розміри й положення арматурних каркасів у порожнині оболонок, свердловин і розширень;
для котловану – наявність і розміри місцевих виступів або западин на дні.
Вирішальним фактором якості підводного бетонування є інтенсивність бетонування. Необхідна інтенсивність бетонування встановлюється ПВР залежно від продуктивності бетонного заводу й заданого радіуса дії бетонолитних труб. Особлива увага повинна бути звернена на правильність первісного заповнення труб бетонною сумішшю.
У процесі бетонування необхідно регулювати величину заглиблення низу бетонолитної труби в бетонну суміш для підтримки рівня суміші в трубі вище рівня води в оболонці, шпарі або котловані . При зниженні рівня суміші необхідно осадити трубу в суміш.
Якщо рівень суміші в трубі за якимись причинами виявиться протягом тривалого часу нижче рівня води в оболонці, шпарі або котловані, треба, не рідше чим через 10 хвилин, перевіряти відсутність води в бетонолитній трубі, що може надійти через нещільності в стиках або в результаті прориву її через недостатньо заглиблений нижній кінець труби.
Рис. 7.6.1. Порядок первісного заповнення бетонолитної труби бетонною сумішшю
а) - заповнення воронки; б) - пуск бетонної суміші в трубу;
в) - утворення конуса бетонної суміші на дні оболонки, свердловини або котловану;
г) – утвореннязаглиблення в бетонну суміш;
д) - підйом труби при наступній подачі бетону;
1 - бетонолитна труба ; 2 - підвіс запобіжної пробки;
3 - воронка; 4 - запобіжна пробка.
Протягом усього періоду бетонування необхідно забезпечити заглиблення низу труби в бетонну суміш, що укладається, не менш ніж на 2,0 м і не більше 6м для надійної ізоляції свіжої суміші від впливу води.
У випадку прориву води в бетонолитну трубу бетонування повинне бути НЕГАЙНО припинено. Подача бетонної суміші у воду призведе до неприпустимого розшарування й обводнювання суміші, і, як наслідок цього, до втрати бетоном міцності.
Бетонування після перерви може бути відновлене негайно (прийомами, що забезпечують надходження свіжої порції бетонної суміші без зіткнення з водою), якщо перерва не перевищувала час збереження рухливості суміші.
Якщо перерва перевищила цей час, укладання суміші допускається відновити після досягнення підводним бетоном міцності не менш 2,5 МПа.
Для поновлення бетонування після тривалої перерви варто видалити c поверхні раніше покладеного бетону шлам і шар пухкого бетону (на глибину 15-20 см) і забезпечити надійний зв'язок бетону, що укладається знову, із затверділим (анкери й ін.). Питання необхідності установки об'єднуючих стрижнів узгоджується із Проектною організацією.
Бетонування водозахисної подушки в котловані роблять однієї або декількома трубами, залежно від площі котловану.
При недостатній продуктивності бетонного заводу для одночасного бетонування декількома трубами укладання бетонної суміші необхідно робити послідовно. У цьому випадку відстань між трубами повинне бути не більше 0,7 радіуса дії труби.
Бетонування варто починати однієї із труб, розташованих у краю котловану. Наступну трубу варто включати в роботу після того як бетонна суміш, поширюючись по площі котловану, покриє її нижній кінець на 30-40 див .
У випадку одночасного бетонування декількома трубами (при достатньої продуктивності бетонного заводу) їх варто розташовувати на відстанях рівних 1,5 радіуса дії труб.
Рівень бетонної суміші, покладеної методом ВПТ у порожнину оболонок, шпар й у котлован повинен перевищувати проектну оцінку рівня бетонування на 2% (суміші, покладений з віброущільненням, на 1%), але не менш чим на 10 днів, для можливості наступного видалення пухкого шару бетону (без зниження проектної оцінки) верху забетонованої підводним способом конструкції. . .