Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Геодезична розбивочна основа.docx
Скачиваний:
12
Добавлен:
13.09.2019
Размер:
1.32 Mб
Скачать
  1. Арматурні роботи. Технологія зварювання таврових з’єднань закладних виробів.

Для механізованого зварювання стикових з'єднань арматурних стрижнів і таврових з'єднань слід застосовувати флюс марки ФК-3 і АНЦ-I (АН348А).

Зварювання закладних виробів з тавровими з'єднаннями елементів типу «відкритий столик» слід виконувати на пристрої для зварювання під флюсом

Для плоских елементів закладних виробів застосовують прокат з вуглецевої сталі звичайної якості: фасонний – за ГОСТ 53588

ЗВАРЮВАННЯ ПІД ФЛЮСОМ ТАВРОВИХ З'ЄДНАНЬ

Конструкція й розміри таврових з'єднань арматурних стрижнів із плоскою поверхнею металопрокату, виконуваних під флюсом, типу Т1-Мф і Т2-Рф, повинні відповідати наведеним на рис. 6.13 і в табл. 6.26

до зварювання

після зварювання


Рис. 6.13 Конструкція таврового з'єднання типу Т1-Мф і Т2-Рф.

Дугове механізоване зварювання під флюсом без додаткового присадочного матеріалу слід виконувати на установках власного виготовлення.

. Основними параметрами режиму дугового зварювання під флюсом є: зварювальний струм, величина початкового дугового проміжку, тобто первісний зазор, який слід забезпечити при порушенні дуги, тривалість горіння дуги, орієнтовна величина осідання стрижня у ванну розплавленого металу, тривалість витримки металу та тривалість витримки стрижня у ванні остиглого металу.

РУЧНЕ ДУГОВЕ ЗВАРЮВАННЯ ТАВРОВИХ З'ЄДНАНЬ

Конструкції й розміри таврових з'єднань арматури із плоскими елементами прокату, виконуваних дуговим ручним зварюванням типу Т12-Р3, повинні відповідати наведеним на рис. 6.5.5 і табл.6.5.3.

до зварювання

після зварювання

Рис. 6.5.5. Конструкція таврового з'єднання, виконуваного ручнимдуговим зварюванням

валковими швами в роззенкований отвір.

Складання елементів закладних виробів слід здійснювати в кондукторах або на прихватках. Прихватки слід розташовувати: для з'єднань зі стрижнями діаметром до 16 мм – з одного боку, а при стрижнях більших діаметрів – із двох протилежних сторін так, щоб при зварюванні закладних виробів вони були повністю переплавлені. Прихватки слід виконувати тими ж електродами, що й зварені шви.

З'єднання зі стрижнями діаметром до 14 мм, як правило, слід виконувати за один прохід. При багатошаровому зварюванні кожний шар перед накладенням наступного повинен бути зчищений від шлаків і бризок металу. Перехід від наплавленого металу до пластини й стрижня повинен бути плавним. Підрізи на стрижнях не допускаються. Кратери повинні бути заварені.

Зварювання слід виконувати електродами діаметром:

4 мм при dн = 8-14 мм

5 мм при dн = 14-32 мм

6 мм при dн = 22-40 мм

  1. Арматурні роботи. Технологія ручного дугового зварювання арматурних стержнів в монтажних умовах.

Конструкція хрестоподібного з'єднанняарматури, виконувана ручним дуговим зварюванням прихватками типу К3-Рр.

Зварені з'єднання типу К3-Рр в арматурних сітках, каркасних і інших виробах є нерозраховуваними й повинні забезпечувати конструктивні розміри виробів і їх транспортабельність аж до бетонування.

до зварювання

після зварювання

Рис. 6.7 Конструкція хрестоподібного з'єднанняарматури типу КЗ-Рр.

Дугове зварювання таких з'єднань слід виконувати електродами, наведеними в додатку 3, рекомендованими для зварювання відповідних класів і марок арматурної сталі на мінімальних струмах, величина яких залежно від діаметра зазначена в паспортних даних на електроди.

Вироби із хрестоподібними з'єднаннями, виконувані дуговим зварюванням (прихватками), слід збирати в кондукторах, застосовуючи електроди діаметром 4-5 мм, забезпечуючи притиснення пересічних стрижнів таким, щоб були відсутні зазори між ними (рис. 6.7). Виконання дугових прихваток повинне проводитися короткою дугою (супроводжуватися «сухим» характерним потріскуванням) з незначним переміщенням електрода уздовж місця зіткнення стрижнів арматури й закінчуватися поступовим зменшенням довжини дуги, без утворення кратера – джерела виникнення кристалізаційних тріщин.

Таблиця 6.19

Тип з'єднання

Клас

арматури

Марка сталі

dн, d'н

l

в

К3-Рр

AI

1040

0,5 d'н, але не менше 8 мм

0,3 d'н але не

менше 6 мм

А-ІІ

Ст5пс

1018

Ст5сп

1028

10ГТ

1032

А-ІІІ

25Г2С

1028

АтIIIС

Ст5сп

1032

AтIVC

25Г2С

Примітка:1. Значення тимчасовогоопорузрізу в з'єднаннях К3-Рр не нормується.

2. Експлуатаційні характеристики з'єднань типу К3-Рр при розтяганні робочих стрижнів наведено в додатку 2.

Техніка зварювання значною мірою залежить від кваліфікації й індивідуальних можливостей зварювальника.

Основним слід вважати те, що у випадку, якщо виріб (сітка, каркас) розташований в горизонтальній площині, верхніми, як правило, повинні бути стрижні розподільчої арматури. Електрод слід розташовувати під кутом α=30-40° до горизонтальної площини, направляючи його торець у кут, утворений пересіченими стрижнями, переміщаючи торець електрода на величину l=0,5d'н, але не менш 8 мм. Такі шви-прихватки накладаються із двох сторін стрижня розподільчої арматури.

Якщо по технічних умовах виробництва арматурний виріб збирається, а потім зварюється у вертикальному положенні, зварювання слід виконувати з боку робочої арматури. У цьому випадку обидва шва-прихватки виконуються у вертикальній площині праворуч і ліворуч від робочої арматури. Шви накладаються знизу нагору, кратери ретельно заварюються.