Товари, для котрих існує зворотне співвідношення між зміною ціни на один і зміною обсягів попиту на інший називаються товарами нерівноважного попиту. Чи вірно це? Поясніть.
Це невірно, такі товари мають назву взаємодоповнюючих товарів. Властивість товарів і послуг задовольняти потреби (особисті і виробничі) лише у комплексі один з одним називають взаємодоповнюючими благами. Їх прикладом виступають автомобіль і бензин, стіл і стілець, лижі і лижні кріплення, капітал і праця, комп’ютер і програмне забезпечення. Взаємодоповнюючі блага ще називаються комплементарними товарами. Компліментарність може бути жорстка (абсолютна), коли одному благу відповідає певна кількість іншого блага, наприклад лижі і кріплення до них, і відносною, наприклад чай і цукор, машина і бензин. Графік абсолютної взаємодоповнюваності має одну точку дотику кривих байдужості з будь – якою бюджетною прямою. Вибір споживача тут є примусовим і єдино можливим, незалежно від цін на благо Х та У, про що наочно свідчать бюджетні лінії HG, MN. Тому гранична норма заміщення =): MRS=0
Але
частіше має місце відносна
взаємодоповненість, яка може бути
виражена кривими байдужості. В цьому
випадку зоною взаємодоповнення слугує
відрізок кривої від точки С до точки D.
Зниження цін на один із комплементарних
товарів, приводить до збільшення попиту
на них, а отже і на збільшення попиту на
комплементарний товар до нього (наприклад,
зменшення ціни на фотоапарати призводить
до збільшення попиту на них, а отже і на
плівку. Ціна на яку теж підніметься за
інших рівних умов) Це означає, що зниження
цін на один із взаємодоповнюючих товарів
веде до зростання попиту і відповідно
цін на інший, і навпаки. Таким чином,
якщо 2 продукти комплементарні, між
ціною одного з них і об’ємом попиту на
інший існує зворотній зв’язок.
Величина процентної зміни обсягу попиту на один товар при зміні ціни даного товару на один відсоток – це коефіцієнт перехресної еластичності попиту. Надайте пояснення.
Величина попиту на товар залежить не тільки від його ціни, але й від ціни на інші товари. У цьому випадку має місце перехресна еластичність, яка показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар Х, якщо ціна на товар У зміниться на 1 %
Еластичність попиту на одне благо відносно цін на інше благо називається перехресною еластичністю:
Е=dQx/dPy* Py/Qx
Якщо Еd > 0, то перед нами взаємозамінні блага (субститути), якщо Еd < 0 — взаємнодоповнюючі.
Чим більше еластичність попиту на благо X, тим вище ступінь замінності благ (у крайньому випадку, коли Еd = + ∞, перед нами досконалі субститути) і, навпаки, чим менше еластичність, тим більше взаємодоповнюваність (якщо Еd = - ∞, то ми маємо приклад абсолютної взаємодоповнюваності).
Однак це правило, що характеризує взаємозамінність і взаємодоповнюваність благ, може використовуватися лише при невеликих цінових змінах. Наприклад, якщо ціна на хліб значно знизиться, то це спричинить підвищення попиту не тільки на хліб, бутербродне масло, тостери, але й на інші товари, у тому числі й на меблі. Тоді Еd < 0 для хліба й меблів, що не характеризує їх взаємодоповнюваність, а відображає лише ефект доходу. При виключенні ефекту доходу можна одержати за значенням перехресної еластичності більш точну оцінку доповнюваності або замінності благ (виявити взаємозаміщення блага по Хіксу). Коефіцієнт еластичності попиту можна розкласти на два компонента, що характеризують ефекти доходу й заміщення (рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності)..