Який ефект має місце, коли при зниженні цін на даний товар споживач має можливість збільшити обсяги покупок, не відмовляючи собі у придбанні іншого товар. Дайте пояснення.
В
наслідок
зміни доходу споживача, цін на блага,
його рівноважне положення буде постійно
змінюватися Коли змінюється ціна на
одне із благ (Х), а дохід споживача і ціна
іншого блага (У) залишаються постійними,
тоді бюджетна лінія буде обертатися
навколо точки її перетину з віссю У і
щоразу буде торкатися все більш віддалених
кривих байдужості.
Всі точки дотику бюджетної лінії, яка обертається внаслідок зміни ціни блага Х, до кривих байдужості утворить лінію „ціна-споживання” Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Зміна ціни блага не тільки міняє відносну доступність благ для споживача з фіксованим нормальним доходом, але і його реальний добробут : зниження ціни робить його більш багатим. Тому перехід до нової комбінації благ, яку купує споживач є наслідком дії двох чинників: зміни відношення цін та зміни реальної величини бюджету споживача.
Зниження ціни на товар Х дає можливість:
1)за ту ж саму кількість товару Х віддати менше коштів і на „заощаджену” суму придбати інші товари.
2) більше споживати товар Х, що здешевів, і менше товару У, який став відносно дорогим. Такі зміни будуть впливати на попит споживача.
Тут має місце ефект доходу від зміни ціни- доля зміни попиту на здешевілий товар, яка зумовлена відповідним збільшенням реального доходу. Та доля зростання попиту на здешевілий товар, яка зумовлена заміщенням цим більш дешевим товаром інших (що стали більш дорогими) є ефектом заміщення зміни в цінах. Ефект доходу проявляється в переході споживача на більш високу (віддалену) криву байдужості. При ефекті заміщення споживач переходить також на більш віддалену криву байдужості, бо його дохід зростає. Вся ця ситуація загалом називається загальний ефект від зниження ціни, що знаходиться як сума ефекту заміщення і ефекту доходу. В нашій ситуації має місце ефект доходу – вплив, що здійснюється на попит споживача за рахунок зміни реального доходу, викликаного змінами ціни блага без урахування ефекту заміщення
Чи вірно, що споживча рівновага на карті кривих байдужості – це будь-яка точка, що розташована на просторі, який обмежено бюджетної лінією?
Точка дотику кривої байдужості з бюджетними обмеженнями означає рівновагу споживача. Споживча рівновага на карті кривих байдужості – це лише одна єдина точка. Така гіпотеза розглядається в ординалістській теорії корисності
Поєднання понять кривих байдужості та бюджетного обмеження дає можливість пояснити, за яких умов споживач буде перебувати в стані тривалої рівноваги, тобто такому стані, коли він буде максимізувати свою корисність споживанням визначеної кількості товару X та У за даної величини доходу (Д) і інших благ X та У.
Споживач максимізує свою корисністъ за даної умови, коли він одночасно знаходиться на найвищій кривій байдужості і на лінії можливостей споживання, тобто на бюджетній лінії. Можливість вільного переміщення впродовж бюджетної лінії говорить про те, що максимізувати корисність споживач буде в точці А, в якій крива байдужості (Бо) стає дотичною до бюджетної лінії (рис. 2.9.). Всі криві байдужості, які розташовані правіше від точки А (Б,), є недосяжними для споживача. Інші спільні точки на кривій байдужості і бюджетній лінії (В і С) не максимізують корисність споживача, оскільки вони знаходяться на кривій байдужості (Б2), яка розташована ближче до початку координат. Отже, точка А є точкою рівноваги споживача, в якій він максимізує свою корисність, споживаючи кількість ХА товару X, та УА товару У. В математичному плані рівновага споживача забезпечується в точці, де крутизна лінії бюджетних можливостей дорівнює крутизні кривої байдужості, тобто tg£=tgβ. Отже максимальне задоволення потреб сgоживача за допомогою бюджетного обмеження забезпечується в точці, де гранична норма заміщення товару У товаром X буде дорівнювати співвідношенню цін цих товарів.
Гнз= цх /цу,;
Таким чином, рівність граничної норми заміщення благ співвідношенню їх цін і є умовою рівноваги споживача в ординалістській концепції. Якщо криві байдужості менше або більше приведеного співвідношення цін (Б2 і Б1), то максимум не дотягнеться, бо криві або перетинають бюджетну лінію – неоптимальне рішення для споживача, або навіть близько не доторкаються до неї – таке рішення для споживача є недосяжним