138.Розкрийте зміст поняття граничних витрат на оплату праці.

Граничні видатки фірми на ресурс – це зміна видатків на ресурс внаслідок купівлі ще однієї одиниці ресурсу, або додаткові видатки на залучення у виробництво додаткової одиниці ресурсу: .

Якщо обидва ринки – ринок праці і ринок готової продукції – досконало конкурентні, то в процесі встановлення загальної ринкової рівноваги досягається ефективний розподіл праці у суспільстві. У точці рівноваги , або – граничні видатки на ресурс рівні цінності граничного продукту праці. Дана рівність є критерієм ефективності розподілу ресурсів.

139.Відповідно до теорії граничної продуктивності крива попиту на працю на конкурентному ринку співпадає з кривою граничних витрат на оплату праці. Чи це так?

Спрос на труд со стороны фирм определяется доходностью от предельного продукта, производимого этим фактором. Величина предельного продукта труда зависит от качества рабочей силы, уровня подготовки, кооперации труда и других факторов.

140.Припустимо, що два робітника отримують разом заробітну платню 46 грн. на день. Коли конкурентна фірма наймає третього робітника, їх сукупні заробітна платні підвищується до 60 грн. на день. Чи можна стверджувати, що граничний продукт кожного з перших двох робітників дорівнює 23?

141.У порівнянні з конкурентною фірмою монопсоніст буде сплачувати меншу ставку заробітної платні та наймати ту ж кількість робочих. Чи це так? Поясніть.

Покупцем на ринку праці є монопсоніст – єдина фірма-наймач робочої сили у регіоні (рис. 11.6). Монопсоніст стикається з кривою ринкового пропонування праці, яка відображає середні видатки наймача . Збільшення найму робітників для монопсоніста означає необхідність підвищення ставки заробітної плати не тільки для додаткового, але й для всіх попередньо найнятих робітників, внаслідок чого значення зростають швидше, ніж , а крива граничних видатків відхиляється від кривої пропонування ліворуч вгору. Оптимальну кількість робітників монопсоніст визначає за загальним правилом , а ставку заробітної плати – за кривою пропонування праці . За інших рівних умов монопсоніст, порівняно з конкурентним ринком, наймає менше робітників і за нижчою ставкою зарплати. Монопсонія призводить до неефективного використання ресурсів суспільства: воно одержує меншу кількість продукції, а всі робітники отримують ставку зарплати не на рівні їх продуктивності, а на рівні середніх видатків на ресурс, що збільшує прибуток монопсоніста;

142.Праця та капітал являються ресурсами-замінниками. Ціна капіталу зростає. Якщо ефект обсягу перевищує ефект заміщення, то:

Припустимо, що праця і капітал можуть замінювати один одного, тобто фірма може виробляти продукцію, використовуючи більше праці і менше капіталу, чи навпаки. Також, припустимо, що ціна на машинне обладнання падає. Відповідний вплив на попит на працю буде результатом двох протилежних ефектів: ефекту заміщення і ефекту об’єму продукції.

По-перше, падіння ціни на машинне обладнання приведе до того, що фірма буде прагнути заміщувати працю машинним обладнанням. Це є характерною рисою фірм, які прагнуть виробити певну кількість продукції з найменшими витратами. Тобто, ефект заміщення знизить попит на працю.

По-друге, при падінні ціни на машинне обладнання також знизяться витрати при виробництві різних об’ємів продукції. Із скороченням витрат фірмі вигідніше виробляти і реалізовувати більшу кількість продукції. А таке збільшення об’єму виробництва призведе до зростання попиту на всі ресурси, в тому числі, і працю. Отже, ефект об’єму призводить до зростання попиту на працю.

Ефекти заміщення і обєму продукції явно діють в протилежних напрямках. При падінні ціни на капітал (машинне обладнання) ефект заміщення знижує, а ефект об’єму продукції підвищує попит на працю. Фактично вплив на попит на працю буде залежати від відносних величин цих двох протилежних ефектів.

Отже, якщо ефект заміщення переважає ефект об’єму продукції, то зміна в ціні ресурсозамінника викликає однонаправлену зміну в попиті на працю (зниження ціни на капітал приведе до зниження попиту на працю). Якщо ж ефект об’єму продукції переважає ефект заміщення, то зміни в ціні ресурсозамінника викликають різнонаправлену зміну в попиті на працю.

143.Проаналізуйте ситуацію і надайте вірну відповідь. Припустимо, що має місце падіння попиту на продукт праці, ціна на капітал, який є замінником праці, зростає. Чи можна зробити висновок, що попит на працю буде зростати?

144.Фермер має обмежені ресурси землі і капіталу. Його загальний продукт - 24 для першого найнятого робітника; 32 коли він наймає двох; 37 коли найняті троє і 40 для чотирьох найнятих робітників. Продукт продається за $3 за одиницю, а ставка заробітної платні - $13 на одного робітника. Як багато робітників найме фермер?

145.Припустимо, що виробник жувальної гумки залучає ресурси А і В у таких обсягах, що для кожного з ресурсів MRP останньої залученої одиниці відповідно становить $80 і $50. Ціни ресурсів А і В відповідно $90 і $35. Чи можна зробити висновок, що фірма буде залучати більше А і більше В?

146.Вкажіть вірну відповідь. Припустимо, що фірма залучає ресурси Х і У за умов досконалої конкуренції виробників продукту Z, який продається по $2. Ціни на ресурси Х і У відповідно $10 і $4. Чому дорівнюватимуть у рівновазі граничні продукти ресурсів Х та У?

147.Проаналізуйте і знайдіть відповідь. Припустимо, що ціна на капітал спадає відносно ціни на працю і, як результат, попит на працю зростає. Чи можна зробити висновок, що ефект обсягу є більшим ніж ефект заміщення?

Н е так однозначна реакция работника на рост ставки заработной платы. Если работник имеет возможность определять продолжительность своей работы и ему предложили, например, более высокую часовую ставку, то, с одной стороны, он будет стремиться увеличить рабочее время, то есть заместить свободное время рабочим («эффект замены»), а с другой стороны, увеличение дневного дохода вследствие повышения ставки заработной платы усилит его желание иметь больше свободного времени («эффект дохода»). В зависимости от того, какой из двух мотивов в данный момент окажется более сильным, произойдет либо увеличение рабочего времени, либо его сокращение. Соответственно сократится или возрастет время досуга.

Как правило, при старте с низкого исходного уровня дохода эффект замены преобладает над эффектом дохода, и потому рабочее время увеличивается. Но чем выше ставка заработной платы, тем все сильнее обнаруживается эффект дохода.

С определенного уровня (Wm) эффект дохода начинает преобладать. Чем больший доход начинают получать работники, тем сильнее их стремление тратить его на проведение отпусков, развлечения и т.п. А для этого нужно больше свободного времени. В этом случае кривая индивидуального предложения труда начинает загибаться и приобретает отрицательный наклон. Может оказаться два положения равновесия на рынке труда (т.Е и т.Е’).

Підвищення ставки заробітної плати за низького її початкового рівня спонукає робітника працювати більше за рахунок скорочення часу дозвілля. Виникає ефект заміни дозвілля працею. Але високий рівень годинної ставки зарплати дає можливість споживати більше за тих самих, або навіть менших затрат робочого часу. Це – прояв ефекту доходу. Він діє у протилежному напрямку і може спричинити скорочення індивідуального пропонування праці.

148.Припустимо, що функція загального продукту фірми становить Продукт продається за ціною Р=60 грн., а робочому сплачують w=4 грн. на день. Який обсяг вироблятимуть робочі, коли оптимальна їх кількість буде найнята?

MRP = w

MRP = MR*MP_L

MP_L = (Q)’ = 2*(L ^½) = 2*1/2L^-1/2 = 1/√L

MRP = 60/√L

60/√L = 4

√L = 15

L = 225

Q = 30

149.Припустимо, що функція загального продукту фірми становить Функція попиту на продукцію фірми P=90-q. За кожну годину роботи працівникам сплачують 4 грн. Скільки робочих годин забезпечать оптимальний випуск продукції?

MP_L = (Q)’ = 2*(L ^½) = 2*1/2L^-1/2 = 1/√L

MRP = MR*MP_L

MRP = (90-2Q) * 1/√L

4 = 1/√L (90 – 2*2√L)

Q = 22.5

L = 126.56

150.Функція попиту на продукцію фірми P=90-q. Припустимо, що функція загального продукту для неї становить За кожну годину роботи працівникам сплачують 4 грн. Яким буде оптимальний випуск продукції?

MP_L = (Q)’ = 2*(L ^½) = 2*1/2L^-1/2 = 1/√L

MRP = MR*MP_L

MRP = (90-2Q) * 1/√L

4 = 1/√L (90 – 2*2√L)

Q = 22.5

L = 126.56

L	1	2	3	4	5	6
TP	17	31	43	53	60	65

151.Продукт фірми продається по 2 грн. Обсяг виробництва у залежності від кількості працівників подано у таблиці. Скільки робочих найматиме фірма, якщо ставка оплати праці – 24 грн.?

MRP = w = 24

MRP = MR*MP_{L =} w

MP_L1 = 17

MP_L2 = 14

MRP _L1 = 34

MRP _L2 = 28

MRP = w → L = 1

L	1	2	3	4	5	6
TP	17	31	43	53	60	65

152.Фірма може реалізувати 17 одиниць продукту по 2,2 грн., але вона має зменшувати ціну кожного разу на 0,05 грн., щоб реалізувати граничний продукт кожного наступного робітника. Обсяг виробництва у залежності від кількості працівників подано у таблиці. Скільки робочих найматиме фірма, якщо ставка оплати праці – 16,5 грн.?

MRP ₁ = 17 * 2.2 = 37.4

MRP ₂ = 14 * 2.15 = 3.01

MRP ₃ = 12 * 2.1 = 25.2

MRP ₄ = 10 * 2.05 = 20.5

MRP ₅ = 7 * 2 = 14

MRP = w → L = 4

L	1	2	3	4	5	6
TP	34	62	86	106	120	130

153.Продукт фірми продається по 4 грн. Обсяг виробництва у залежності від кількості працівників подано у таблиці. Скільки робочих найматиме фірма, якщо ставка оплати праці – 40 грн.?