Чим пояснити готовність споживача купувати додаткові одиниці товару тільки за нижчою ціною?
Споживач купує додаткові одиниці товару лише за нижчою ціною згідно з законом спадної граничної корисності.
закон граничної віддачі говорить про те, що зі збільшенням кількості споживання товару його гранична корисність, або додаткова корисність, яку одержує споживач з наступною порцією, має тенденцію до скорочення. Чим більшою кількістю товару ми володіємо, тим меншу корисність має для нас кожна додаткова одиниця цього блага. Закон спадної граничної корисності лежить в основі визначення попиту на благо. Ціна блага визначається не сукупною корисністю, а граничною. Оскільки гранична корисність блага для споживача зменшується, то продавець може продати додаткову одиницю лише знижуючи на нього ціну. Гранична корисність будь – якого блага визначається приростом сукупної корисності, яку одержує споживач наступної одиниці цього блага (MU)
MU=d(TU)/dQ
MU- гранична корисність блага
TU- загальна корисність блага (сукупна)
Q – кількість блага
Функція граничної корисності є спадною лініє
Змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції. Надайте ілюстрацію.
Змінні витрати – це витрати, величина яких змінюється в залежності від збільшення чи зменшення об’єму виробництва До змінних витрат відносяться витрати на сировину, електроенергію, допоміжні матеріали, оплату праці Вони позначаються VC.
На відміну від постійних витрат (витрати, величина яких у короткостроковому періоді не змінюється зі збільшенням чи зменшенням об’єму виробництва: витрати, пов’язані з використанням будівель і споруд, машин і виробничого обладнання, арендою, капітальним ремонтом, а також адміністративні витрати ), величина яких не залежить від змін виробництва, змінні витрати збільшуються чи зменшуються пропорційно випуску продукції. В початковий період організації виробництва змінні витрати ростуть більш швидкими темпами, ніж вироблена продукція
По мірі досягнення оптимальних розмірів виробництва (в точці Q1) відбувається відносна економія змінних витрат. Однак подальше розширення виробництва приводить до нового росту змінних витрат, коли збільшення випуску потребує більш швидкого росту витрат у порівнянні з ростом виробництва
Середні змінні витрати AVC визначаються шляхом ділення змінних витрат на об’єм продукції AVC=VC/Q. Вони досягають свого мінімуму, коли досягнуть технологічно оптимальний розмір виробництва
Поняття середніх змінних витрат необхідно для визначення ефективності господарювання фірми, положення рівноваги і визначення найближчих перспектив розвитку – розширення, скорочення виробництва чи перехід до іншої галузі. Розрізнення постійних і змінних витрат має важливе значення для аналізу процесу виробництва і поведінки фірми в умовах різних ринкових структур.
Змінні витрати можуть бути по відношенню до обсягу виробництва пропорційними, для яких коефіцієнт еластичності випуску від ресурсу дорівнює 1; прогресивними, коефіцієнт еластичності більше 1, депресивними – менше 1, що відповідає різному характеру масштабу виробництва
VC(Q)=TC(Q)-FC,
Де ТС – сукупні витрати
FC- фіксовані витрати