Метрологія і стандартизація

Тема: «Метрологія в сучасному розумінні»

1. Поняття про виміри і вимірювання.

2. Актуальні проблеми сучасної метрології.

3. Національні й міжнародні метрологічні установи та організації.

1.Поняття про виміри і вимірювання.

Виміри є важливими складовими пізнання природи людиною. Вони (виміри) дають кількісну характеристику навколишнього світу, розкривають людині діючі в природі закономірності. Математика, механіка, фізика стали називатись точними науками тільки тому, що завдяки вимірам вони одержали можливість встановлювати точні кількісні співвідношення, що відображають об’єктивні закони природи. Менделєєв Д.І. вказував на значення вимірів для науки: «Наука починається з того часу, як починають вимірювати, точна наука неможлива без міри».

Особливо зросла роль вимірів у наш час, коли широко впроваджується нова техніка, автоматизація, атомна енергетика, аерокосмічне знімання території. Що ж покладено в основу вимірювань? В Усіх випадках вимірювань, незалежно від вимірюваної величини, методу і засобу вимірювання, його проведення є загальне, а саме порівняння практичним шляхом даної величини з іншою, подібною їй, прийнятою за одиницю.

Фактично внаслідок вимірювання встановлюється, у скільки разів вимірювана величина більша або менша від умовно прийнятої одиниці.

Згідно з державним стандартом встановлено наступне визначення вимірювання: відображення вимірюваних величин їх значеннями шляхом експерименту та обчислень за допомогою спеціальних технічних засобів. Кінцевим результатом вимірювання є знаходження значення фізичної величини дослідним шляхом. До фізичних величин належать довжина, час, плоский та тілесний кути, сила, тиск, швидкість, прискорення, індуктивність, освітленість і багато інших.

Число, яке виражає відношення вимірюваної величини до одиниці вимірювання, називається числовим значенням вимірюваної величини. Воно може бути цілим або дробовим, але обов’язково абстрактним числом. Значення величини, прийняте за одиницю вимірювання, називається розміром цієї одиниці.

Якщо А – вимірювана величина, U – одиниця вимірювання, g – числове значення вимірюваної величини, то результат вимірювання. А можна записати у вигляді такого рівняння:

А = gU

Ця формула називається основним рівнянням вимірювань. Права частина рівняння називається результатом вимірювання і завжди має розмірність одиниці фізичної величини, а число g показує, скільки разів одиниця вимірювання U вміщується у вимірюваній величині. Тому при написанні результату вимірювання поряд з числовим значенням вимірюваної величини слід ставити позначення відповідної одиниці.

У випадках, коли вимірювана величина не може вимірюватися у відповідних їй одиницях, використовується співвідношення між одиницями вимірюваної величини і одиницями іншої величини, яка однозначно пов’язана з першою величиною і зручніша для вимірювання. Наприклад, при вимірюванні температури за допомогою термометра опору шляхом визначення його електричного опору або використання у вимірювальній техніці перетворювачів, коли вимірюється значення сигналу, а не значення вимірюваної величини

Галуззю науки, що вивчає вимірювання, є метрологія. Термін «метрологія» утворений з двох давньогрецьких слів: метрон – міра і логос – вчення. Дослівний переклад терміна «метрологія» - вчення про міри.

Метрологія в її сучасному розумінні – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності та способи досягнення необхідної точності.

Єдність вимірювань – такий стан вимірювань, при якому їх результати висловлені в узаконених одиницях і погрішності вимірів відомі із заданою імовірністю. Єдність вимірювань необхідна для того, щоб можна було порівняти результати вимірювань, виконаних в різних місцях, в різний час, з використанням різних методів і засобів.

Точність вимірювань визначається наближенням їх результатів до істинного значення вимірюваної величини. Вона дає якісну характеристику науково-технічного прогресу, його рівня. Чим складніша науково-технічна проблема, тим точніших вимірювань вона вимагає.

Для задоволення потреб народного господарства у проведенні вимірювань на належному науково-технічному рівні створена Державна метрологічна служба, завдання якої – забезпечення єдності і вірогідності вимірювань.

Земельним ресурсам, як основному предмету пізнання в землевпорядних дослідженнях, притаманні просторові властивості. Одна з них – протяжність, яка характеризується різними способами. Загальноприйнятою характеристикою (мірою) просторової протяжності служить довжина. Для повного опису простору розглядається його протяжність по декількох напрямках (координатах X, Y, Z) або використовуються ще такі міри, як кут, площа, об’єм. Таким чином, простір є багатомірним.