112.Що означає досконала цінова дискримінація?

Коли монополія виробляє продукт, котрий не може перепродаватися покупцями, вона досить часто застосовує різні ціни щодо різних покупців.

Цінова дискримінація (price discrimination) - продаж стандартизованих товарів або послуг різним споживачам за різними цінами. Такими товарами, що не можуть перепродаватися є, наприклад, медичні послуги, освітні послуги тощо.

Цінову дискримінацію можуть застосовувати тільки монополії і тільки тоді, коли це веде до збільшення прибутків. Коли монополія встановлює різні ціни для кожного покупця, має місце досконала цінова дискримінація (perfect price discrimination). У цьому випадку для кожного споживача встановлюється така ціна, яку він може сплатити: «Take it or leave it».

LRAC=LRMC

Q_m

Q_l

MR₁

D

E

C

B

P_l

P_m

P₁

Таким чином, подібними товарами споживач користується раз на життя. Припустимо, що ефект масштабу і витрати є постійними, тобто LRAC=LRMC. При відсутності дискримінації обсяг реалізації товару буде становити Q_m за ціною P_m , а LRMC=MR₁ . Економічний прибуток визначається площею чотирикутника P_lP_mВС. В умовах досконалої дискримінації споживач, котрий має бажання сплатити щонайбільше, буде отримувати послуги при ціні Р₁. Якщо кожен споживач буде сплачувати стільки, скільки він може сплатити, такі ціни будуть фактично маржинальною виручкою. Крива попиту і буде кривою MR. Рівновага з’явиться у точці Е, де LRMC=D. За цими умовами кожний споживач не має споживчого надлишку, який переходить до монополії.

Цінова дискримінація першого ступеня, або абсолютна (досконала) цінова дискримінація, виникає, коли фірма призначає для кожного покупця резервну ціну – максимальну, яку кожен покупець погоджується заплатити за кожну придбану одиницю товару. Встановлення цієї ціни дозволяє здійснити максимально можливу сегментацію ринку. Для монополіста, що здійснює абсолютну цінову дискримінацію, ціна і граничний виторг співпадають, подібно до досконалої конкуренції, так само співпадають криві попиту і граничного виторгу . Досконала цінова дискримінація пом’якшує недоліки монопольної влади і виявляється вигідною для обох сторін: монополіст розширює обсяги випуску до ефективного рівня конкурентного ринку, відсутні безповоротні втрати, що сприяє зростанню добробуту суспільства. Проте весь надлишок споживачів перетворюється на монопольний прибуток, і суспільний добробут зростає саме за рахунок додаткових надприбутків монополіста, тоді як споживачі зовсім не одержують чистої вигоди.

113.Весь споживчий надлишок привласнює фірма, яка здійснює досконалу цінову дискримінацію. Чи це так? Поясніть.

Розрізняють три види цінової дискримінації: дискримінацію першого, другого і третього ступеня.

Д искриминация I степени (совершенная дискриминация) – проявляется в том, что на каждую единицу произведенного однородного товара устанавливается своя цена, равная цене спроса. Применяется в условиях индивидуального производства, когда изготовление и реализация товара (новой техники) осуществляется по заказу конкретных потребителей.

Графически оптимальный объем производства для монополиста определяется точкой L (пересечение МС и MR). L(Q₁, Р₁). На рынке совершенной конкуренции оптимум был бы достигнут в т.Е (Q₁, Р₂).

При проведении ценовой дискриминации I степени фирма будет производить и продавать изделия 1,2,3, по индивидуальным ценам. При этом фирма может увеличить Q₁ до Q₂. В отличие от рынка совершенной конкуренции, где каждое изделие реализуется по единой цене Р₂, фирма-монополист, продавая продукцию по индивидуальным ценам, присвоит себе весь доход, сократив ренту (доход) покупателя до нуля.

Досконала цінова дискримінація пом’якшує недоліки монопольної влади і виявляється вигідною для обох сторін: монополіст розширює обсяги випуску до ефективного рівня конкурентного ринку, відсутні безповоротні втрати, що сприяє зростанню добробуту суспільства. Проте весь надлишок споживачів перетворюється на монопольний прибуток, і суспільний добробут зростає саме за рахунок додаткових надприбутків монополіста, тоді як споживачі зовсім не одержують чистої вигоди.

Цінова дискримінація другого ступеня передбачає блокове призначення цін залежно від обсягів продажу: чим більша кількість товару купується, тим нижчою є ціна. Така цінова дискримінація сприяє розширенню виробництва, зменшенню витрат при позитивному ефекті масштабу і навіть підвищенню добробуту споживачів. Додатковий прибуток монополіста проте виявляється меншим, ніж у випадку досконалої цінової дискримінації, він не в змозі захопити весь надлишок споживача.

Цінова дискримінація третього ступеня застосовується, коли можна виділити окремі групи покупців з різною еластичністю попиту. Сегментація ринку здійснюється в залежності від тих чи інших ознак, які надають групі характерних рис споживання. На сегментованих ринках перерозподіл продукції між покупцями відбувається шляхом зниження цін для одних і підвищення для інших. Вища ціна встановлюється на тому сегменті ринку, де попит менш еластичний. Наслідки дискримінації в цьому випадку неоднозначні: вона може збільшити сукупний споживчий надлишок, а може зменшити його або залишити незмінним. Але прибуток монополії зростає, в іншому випадку монополія встановила б єдину ціну для всіх.

114.Монополіст-виробник електронного обладнання випускає й про­дає такий обсяг продукції, за якого: МR=180 грн; МС=100 грн; АТС=200 грн. Що має зробити фірма, щоб отримати максимум прибутку?

MR=MC

.

Ф ірма – монополіст одночасно приймає рішення про обсяг випуску і про ціну продукції, в той час як конкурентна фірма визначає лише обсяг. Для оптимізації обсягу виробництва монополіст використовує універсальне правило граничного випуску , справедливе як для моделі , так і для моделі .

115.Функція сукупних витрат монополіста: ТС=100+3Q, де (Q — обсяг виробництва на місяць; функція попиту на продукцію монополіста: Р=200-Q, де Р — ціна продукту, грн. Якою буде сукупна виручка, якщо монополіст випускає 20 од. продукту на місяць?

Якщо монополіст випускає 20 одиниць продукту на місяць, то його граничний доход від виробництва 20-ї одиниці продукції

MR=ΔTR/Δq ;

TR=P*Q;

P=200-Q;

Q=20;

TR=(200-20)*20=180*20=3600

116.Функція сукупних витрат монополіста: ТС=100+3Q, де (Q — обсяг виробництва на місяць; функція попиту на продукцію монополіста: Р=200-Q, де Р — ціна продукту, грн. Чому дорівнюватиме гранична виручка від виробництва 20-ї одиниці продукту?

Якщо монополіст випускає 20 одиниць продукту на місяць, то його граничний доход від виробництва 20-ї одиниці продукції

MR=ΔTR/Δq ;

TR=P*Q;

P=200-Q;

Q=20;

TR₂₀=(200-20)*20=180*20=3600

TR₁₉=(200-19)*19=181*19=3439

MR= (3600-3439)/1 = 161

117.Функція сукупних витрат монополіста: ТС=100+3Q, де (Q — обсяг виробництва на місяць; функція попиту на продукцію монополіста: Р=200-Q, де Р — ціна продукту, грн. Як змінюватиметься прибуток за умови збільшення обсягу випуску на одну одиницю прибуток, якщо монополіст виробляє 19 одиниць продукту на місяць?

ATC = (100+3*19)/19 =

ATC = (100+3*20)/20 =

EP₂₀ = (200-19 – ATC ₁₉) * 19 =

EP₁₉ = …

ΔEP = EP₂₀-EP₁₉