29.Товари, щодо яких існує пряме співвідношення між змінами цін на один з них і змінами попиту на другий називаються нормальними товарами. Надайте ілюстрацію.

Нормальні блага – блага, обсяг споживання яких зростає (спадає) при зростанні (зменшенні) доходу. Більшість благ є нормальними. Для них існує пряме співвідношення між змінами цін на один з них і змінами попиту на другий

30.Як змінюється загальна виручка продавця, якщо пропозиція товару нееластична, а попит на нього спадає?

В умовах короткого ринкового періоду пропозиція є нееластичною (ЕS=0) Тому зниження попиту призведе до зниження цін, але не відбивається на величині пропозиції (рис. 3-9 а))

В еличина пропозиції в даній ситуації не зміниться, а попит спадає, що поступово призведе і до зменшення сукупної виручки, оскільки покупці, не купуючи товар, не приносять продавцю жодного доходу.

31.Чи відносяться до нормальних товарів такі, обсяг попиту на які зменшується при збільшення доходу споживача?

Ні, до таких товарів відносяться товари і блага низької якості – блага, обсяг споживання яких спадає (зростає) при зростанні (зменшенні ) доходу. Благо, попит на яке росте при зростанні цін і падає пари їх зниженні називається малоцінним або низькоякісним товаром. А нормальні блага – блага, обсяг споживання яких зростає (спадає) при зростанні (зменшенні доходу) Під благами низької якості розуміють такі, ставлення до яких конкретного споживача з точки зору його споживання при збільшенні чи зменшенні доходу є низьким. Прикладами благ низької споживчої цінності можуть виступати одяг чи взуття, що вийшли з моди, дешеві продукти харчування, споживання яких, в міру того як доход підвищується, заміщується смачнішими або кориснішими дорожчими продуктами. Одне і те саме благо може бути нормальним для одного споживача і благом низької споживчої цінності для іншого

Для низькоякісних товарів ефект доходу і ефект заміщення віднімаються.

32. Чи має відношення до характеристики нееластичного попиту на товар таке ствердження: покупці витрачають на покупку товару незначну частку свого доходу?

Ні, виходячи з визначення еластичності попиту.

Еластичність попиту (величина відсоткової зміни обсягу попиту) на один товар відносно цін на інше благоЕ=dQx/dPy* Py/Qx

Якщо Еd > 0, то перед нами взаємозамінні блага (субститути), якщо Еd < 0 — взаємнодоповнюючі.

Чим більше еластичність попиту на благо X, тим вище ступінь замінності благ (у крайньому випадку, коли Еd = + ∞, перед нами досконалі субститути) і, навпаки, чим менше еластичність, тим більше взаємодоповнюваність (якщо Еd = - ∞, то ми маємо приклад абсолютної взаємодоповнюваності).

Однак це правило, що характеризує взаємозамінність і взаємодоповнюваність благ, може використовуватися лише при невеликих цінових змінах. Наприклад, якщо ціна на хліб значно знизиться, то це спричинить підвищення попиту не тільки на хліб, бутербродне масло, тостери, але й на інші товари, у тому числі й на меблі. Тоді Еd < 0 для хліба й меблів, що не характеризує їх взаємодоповнюваність, а відображає лише ефект доходу. При виключенні ефекту доходу можна одержати за значенням перехресної еластичності більш точну оцінку доповнюваності або замінності благ (виявити взаємозаміщення блага по Хіксу). Коефіцієнт еластичності попиту можна розкласти на два компонента, що характеризують ефекти доходу й заміщення (рівняння Слуцького в коефіцієнтах еластичності)..

А гранична норма заміщення - кількість, на яку споживання одного з двох благ повинно бути збільшено (чи зменшено), щоб повністю компенсувати споживачу зменшення (чи збільшення) споживання другого блага

Якщо на осі абсцис ми відкладемо кількість товару А, а на осі ординат – кількість одиниць товару Б, то відношення Δ Б/Δ А чи d Б/d А характеризує граничну норму заміни (чи субституції) А на Б:

MRSаб = - ΔБ/Δ А,

Де MRSаб – гранична норма заміни Б на А

Гранична норма заміни є позитивною величиною, так як дорівнює абсолютному значенню кута нахилу.