Як називається графічне зображення залежності між ціною товару і величиною попиту на цей товар, проілюструйте.
Я
кщо
розглядати ситуацію, що складається на
ринку будь-якого товару, то легко
помітити, що між ціною товару і величиною
проданого (реалізованого) товару є
певний зв’язок. Графічна залежність
такого зв’язку має назву крива попиту..
Чим нижче ціна товару, тим більшу
кількість (при інших рівних умовах)
готові купити покупці, тим вище на нього
попит. Обернена залежність між ціною і
величиною попиту є законом попиту. Крива
попиту-крива, що показує, яку кількість
економічного блага готові придбати
покупці за різними цінами в даний момент
часу. Крива попиту завжди має негативний
нахил, є спадною лінією. Вперше графічний
метод дослідження залежності попиту
від ціни запровадив англійський економіст
Альфред Маршал в роботі „Принципи
економіки” Закон попиту: обсяг попиту
спадає при зростанні ціни, і навпаки,
обсяг попиту зростає при зниженні ціни.
Зображена крива характеризує стан цін і об’єм покупки продукції Х в певний момент часу (наприклад на 1 січня 2007 року). Вона має від’ємний нахил, що свідчить про бажання споживачів купити більшу кількість благ при меншій ціні. У загальному вигляді:
QD=f(P),
Де QD- величина попиту (demand);P – ціна (price)
Крім ціни, на попит можуть впливати і інші фактори. Функція попиту – функція, що визначає попит в залежності від впливаючих на нього факторів. Най вагомішими з них є ціна на одиницю блага в даний момент. На попит впливають такі фактори: 1) збільшення (зменшення ) доходів споживача; 2) зміна смаків і уподобань 3)цінові і дефіцитні очікування; 4) коливання витрат на рекламу; 5) зміни цін товарів субститутів і комплементарних товарів; 6) ріст чи зменшення кількості покупців. Попит є функцією всіх цих факторів:
QD=f (P, I, Z, W, Psub, Pcom, N, B), де
QD- попит,P- ціна,I – дохід,Z – смаки,W - очікуванняPsub - ціни на товари субститутиPcom – ціни на комплементарні товариN кількість покупців,B – інші фактори
Щоб опинитися в положенні рівноваги споживач повинен розподіляти дохід таким чином, щоб останній долар, витрачений на покупку якого-небудь товару, приносив такий же приріст корисності, як і долар, витрачений на покупку іншого товару. Поясніть.
Щ
об
зрозуміти таке явище, слід спочатку
вияснити, що таке корисність блага.
Корисність блага – здатність економічного
блага задовольняти одну чи декілька
людських потреб. Корисність – це змінна,
чия відносна величина показує спрямованість
уподобань. У пошуках найкращих позицій
щодо власних уподобань індивід максимізує
корисність. Найпершими про функцію
корисності почали говорити прихильники
австралійської школи. Згідно з ними,
ціна блага для споживача визначається
не загальною, а граничною корисністю.
Функція корисності – функція, що показує
спадання граничної корисності блага
з ростом його кількості:
MU=d (TU)/dQ,деMU- гранична корисністьTU- загальна корисність
Стосовно тієї ситуації, що споживач повинен розподіляти дохід, щоб останній долар був витрачений на покупку якого-небудь товару, приносить такий же приріст корисності, як і долар витрачений на покупку іншого товару, то тут мова йдеться про споживчий вибір - це вибір, що максимізує функцію корисності раціонального споживача в умовах обмеженості ресурсів (в даному випадку обмеженим ресурсом виступають гроші - долари). Функція корисності максимізується в тому випадку, коли грошовий дохід споживача розподіляється таким чином, що кожен останній долар (рубль, марка, гривня), що витрачається на купівлю будь - якого блага приносить однакову граничну корисність. Тут мова йдеться про правило максимізації корисності:
MU1/P1=MU2/P2=....=MUn/Pn, то і
MU1/ MU2= P1/ P2; MU1/ Mun= P1/Pn, і т.д.
В
ідповідно,
співвідношення між граничними корисностями
будь-яких n
благ дорівнює співвідношенню їх цін,
тобто
MU1: MU2: Mun = P1: P2: Pn,
Якщо ввести взважену граничну корисність, як λ, то
MU1/P1=MU2/P2=....=MUn/Pn,= λ
Таким чином, у рівновазі граничні корисності грошових одиниць при різних варіантах використання (купівлі різних товарів) дорівнюють, про що і шла мова. В загальному вигляді це можна зобразити так:
MUi=Pi λ
Це означає, що гранична корисність блага дорівнює граничним витратам споживача. Таким чином, розумний споживчий вибір не лише передбачає співставлення додаткових вигод (MB) і додаткових витрат (MC) але і рівність між ними (MB=MC)
Принцип, за яким кожна додаткова одиниця виробленого товару має меншу корисність для споживача, у зв’язку з чим він згоден купувати додаткові одиниці продукту тільки за умов зниження ціни знаходиться в основі формування попиту. Дайте пояснення.
Це дійсно вірне твердження. Принцип, за яким додаткова одиниця виробленого товару має меншу корисність для споживача є функцією граничної корисності (закон спадної граничної корисності) Вона полягає у тому, що чим більшу кількість товару ми маємо, тим менше бажаємо купити ще одну додаткову одиницю цього товару, оскільки цікавість до нього падає, і він не приносить споживачеві вже такої корисності, як раніше.
З графіка видно, що купуючи перший товар, ми отримуємо корисність =2, купуючи вже другий товар, корисність зменшується до 1, купуючи 4 товар. Корисність=0, тобто корисність взагалі зникає. Тому, коли ми купуємо 5 товар, то корисність стає від’ємною (-0,5). Тому споживач навіть не захоче купити цей товар. Але якщо в дію вступить закон попиту: (обсяг попиту спадає при зростанні цін, і навпаки, обсяг попиту зростає при зниженні ціни), і ціна на цей товар впаде, то спрацює закон попиту і люди стануть більше споживати, навіть, якщо корисність цього блага мала.
Гранична норма заміни товару А товаром Б означає, від якої кількості одиниць товару А споживач ладен відмовитися в обмін на отримання одиниці товару Б так, щоб загальна корисність лишилася незмінною. Проілюструйте.
Гранична норма заміни – кількість, на яку споживання одного з двох благ повинно бути збільшено (чи зменшено), щоб повністю компенсувати споживачу зменшення (чи збільшення) споживання другого блага
Якщо на осі абсцис ми відкладемо кількість товару А, а на осі ординат – кількість одиниць товару Б, то відношення Δ Б/Δ А чи d Б/d А характеризує граничну норму заміни (чи субституції) А на Б:
MRSаб = - ΔБ/Δ А,
Де MRSаб – гранична норма заміни Б на А
Гранична норма заміни є позитивною величиною, так як дорівнює абсолютному значенню кута нахилу.