23.Основні новоутворення та особливості розвитку особистості на кожному віковому етапі

Новоутворення — властивості особистості, ті психічні та соціальні зміни, які вперше виникають на певній стадії розвитку і котрі переважно визначають як ставлення людини до навколишнього світу, людей, самої себе так і весь перебіг розвитку в даний період.

Дощкільний вік - одним із важливих моментів цього періоду є активне формування морально-етичних та особистісних категорій. На початку дошкільного віку у дітей з’являються страхи. Воснові більшості страхів лежить афективно-загострене сприймання загрози життю як одного з виявів інстинкту самозбереження. Розвивається мотиваційна сфера дошкільника. Йде «боротьба» між «Я хочу» і «Ти маєш». Розвивається зорове, слухове, тактильне сприймання. Дитина уважна до того, що для неї цікаво, емоційно значуще, і запам’ятовує те, що привертає увагу

Молодший шкільний вік Спостерігається посилення стриманості емоцій, підвищення стійкості емоційних станів. Але вміння регулювати емоційну сферу формується поступово. Важливим моментом у цьому віці є формування довільності психічних процесів, поведінки, засвоєння способів пізнання навколишнього світу. Зароджується відчуття особистої відповідальності за виконання окремих доручень, а потім і шкільних обов’язків, Сприймання стає довільним, цілеспрямованим: у молодшому шкільному віці дитина вчиться спрямовувати і стало зберігати увагу на потрібних, а не просто зовнішньо привабливих предметах відбуваються якісні перетворення мимовільної та довільної пам’ яті

Середній шкільний вік з’ являються елементи дорослості, в результаті перебудови і розвитку організму, самосвідомості, взаємин із дорослими і ровесниками, мотиваційно-емоційної сфери, морально-етичних норм, пізнавальної та навчальної діяльності. у цей період бурхливо розвивається самосвідомість. Підліток прагне пізнати власну особистість. Важливим моментом цього періоду є перебудова взаємин із батьками, перехід від дитячої залежності до стосунків, що базуються на взаємній довірі, повазі і відносній, але неухильно зростаючій рівності. період сприймання та уявлення ускладнююються й інтенсивно розвиваються Підліток менше відволікається на сторонні подразники. У розвитку пам’яті спостерігається зростання її довільності розвивається інтелектуальна сфера

Старший шкільний вік Сприймання стає складним інтелектуальним процесом, зростає обсяг, концентрація, тривалість, здатність розподіляти увагу, що дає можливість одночасно виконувати різні дії. провідна роль належить мисленню. Мислення стає системнішим, відбувається перехід до вищих рівнів мовлення

Студентський вік в цей період розвиваються спеціальні здібності. Проявляються нові актуальні цінності, пов’ язані з матеріальним і родинним станом, місцем роботи тощо У студентський період відбувається активне формування індивідуального стилю учіння, у пізнавальній діяльності домінує абстрактне мислення,

Дорослі діалектичне мислення; функціональна спрямованість інтелектуальних можливостей; наявність значного життєвого досвіду; реалізація власного потенціалу; встановлення дружніх, близьких стосунків, почуття близькості до людей; розширення та збагачення емоційних переживань; продовження синтезу «Я-концепції»; сформованість власної позиції та світогляду в житті; єдність надбань та втрат; творчі досягнення в життєдіяльності. У цей період можуть виникати кризи — драматичні переходи на нові рівні розвитку. Одне з важливих новоутворень дорослого віку, яке вирізняють вчені, це мудрість

24. Врахування особливостей освітньо-вікових категорій при реалізації основних функцій управління навчанням.

Дошкільний вік. Педагог у процесі взаємодії із дошкільнятами обов’ язково має враховувати особливості мотиваційної сфери дошкільника і будувати заняття так, щоб дитині хотілося брати участь у них. педагогам слід широко використовувати гру в процесі навчання. саме в грі дитина опановує вміння узагальнювати й аналізувати, запам’ятовувати і пригадувати те, що потрібно в даний момент. У грі розвивається фантазія, здатність концентрувати увагу, вміння взаємодіяти. У процесі управління пізнавальною діяльністю дошкільнят необхідно враховувати, що у дитини переважає мимовільна увага, а довільну увагу вона здатна утримувати лише до 15 хвилин;

Молодший шкільний вік Важливим моментом навчальної діяльності є те, що діти мають розгорнуто обґрунтувати й пояснити власні висловлювання, дії та вчинки. Вчителям важливо завжди відповідати на запитання учнів. Таким чином ви підтримуєте інтерес до пізнання. в процесі навчання необхідно широко застосовувати елементи гри, практичні завдання; вчити дітей розгорнуто обґрунтовувати та пояснювати власні висловлювання, дії та вчинки; створювати умови для розрядки емоцій; використовувати похвалу та схвалення в процесі навчання; не принижувати гідність дитини

Середній шкільний вік педагогу варто активно залучати підлітка до навчального процесу, створювати умови для вираження його думки, позиції, активно використовувати переконання, збільшувати обсяг самостійної роботи, делегувати відповідальність за виконання певних доручень, широко використовувати позаурочні заняття: Застосування нетрадиційних форм навчальної діяльності, ґрунтоване на принципах свідомості й активності, потребує високого рівня самостійності самих школярів, що, своєю чергою, потребує перебудови педагогічного управління процесом навчання, необхідно використовувати особистісний підхід у стосунках із підлітками

Старший шкільний вік Навчальний процес необхідно будувати таким чином, щоб у старшокласника була можливість виявляти свою позицію, аргументувати власну точку зору, доводити правильність або хибність окремих положень, ставити запитання вчителеві, вміти чути позицію й точку зору іншої людини, рецензувати відповіді товаришів, допомагати однокласникам та ділитися власними знаннями з іншими. узагальнюючи навчальний матеріал, важливо наводити приклади, пов’ язані зі сферою інтересів юнаків, що емоційно їх заторкують і показують, як здобуті знання та уміння знадобляться в майбутньому.

Студентський вік Викладач має враховувати індивідуальні особливості студентів, виявляти до студентів тактовність, обережність в оцінних судженнях. Викладачу слід широко використовувати різноманітні методи навчання: лекції, дискусії, мозковий штурм, розв’язання практичних ситуацій, метод «кейсів», ігрові вправи, що спонукає студентів до самостійного вирішення поставлених перед ним навчальних проблем.

Дорослі застосування андрагогіки. Андрогогіка (яку розглядають як галузь педагогіки) об’єднує знання про специфіку навчання дорослої людини з урахуванням її віку, освітніх та життєвих потреб, наявних та прихованих здібностей і можливостей, індивідуальних особливостей і досвіду, психіки та фізіології. Провідна роль у процесі навчання дорослих належить самому дорослому, для якого важливо відчувати власну участь у розв’язанні певних завдань