17.Умови навчання, місце та роль різних видів умов навчання в організації навчального процесу

Умовами навчання можна вважати комплекс характерних особливостей навчального середовища (місце навчання, навчальна група, організаційні умови, психологічні умови тощо).

Умови навчання впливають на отриманий результат не прямо, а опосередковано.

Стосовно суб’ єктів навчання умови можна розподілити на зовнішні та внутрішні. Зовнішні умови навчання включають різноманітні особливості навколишнього навчального середовища: матеріально-технічне забезпечення навчання,

соціальне оточення, вплив викладача та навчальної інформації, яку він пропонує, розмір стипендії чи плати за навчання, суспільне навантаження та багато іншого. Внутрішні умови навчання становлять індивідуальні особливості того, хто навчається: природні схильності й потяги, рівень розвитку пізнавальних здібностей, а також усю сукупність психічних виявів людини, що виникають під впливом зовнішніх чинників.

Важливим завданням управління навчанням стає забезпечення взаємозв’язку зовнішніх і внутрішніх умов навчання. Зовнішні умови не мають суперечити внутрішнім, а будуватися з урахуванням потреб учнів, їхніх індивідуальних і групових особливостей. Водночас зовнішні умови мають сприяти створенню необхідних внутрішніх умов навчання: формуванню готовності учнів до навчання, належного ставлення до навчання і пізнавальних здібностей.

За відповідністю певним змістовним аспектам навчальної діяльності умови навчання також розподіляють на організаційні, матеріальні і соціально-психологічні.

У наукових дослідженнях з педагогіки часто зустрічається словосполучення психолого-педагогічні умови. Більшість авторів розуміє під цим терміном комплекс організаційних та матеріальних умов навчання, побудованих з урахуванням індивідуально-психологічних і соціально-психологічних особливостей учнів

18.Засоби навчання. Поєднання різних засобів навчання у процесі викладання.

Засоби навчання (ЗН) — це ідеальний або матеріальний об’єкт, який використовують для засвоєння. Частіше, коли йдеться про засоби навчання (в широкому розумінні), мають на увазі весь комплекс матеріальних засобів педагогічної праці, що сприяє оснащенню навчального процесу з метою його вдосконалення, підвищення ефективності й якості підготовки тих, хто навчається.

Види засобів навчання: приміщення, обладнання для приміщень, робочі, допоміжні засоби, знаряддя, навчально-лабораторне обладнання, природні об’єкти та предмети, предметно-просторове зображення предметів, графічні та символічні засоби, джерела та носії наукової й навчальної інформації.

У процесі навчання застосовують три канали передання інформації, сприймання якої за їх допомогою відбувається по- різному: слуховий канал (через слово викладача, доповіді, бесіди, обговорення тощо) забезпечує отримання 7% інформації; зоровий

• через схеми, діаграми, плакати, тексти тощо — 35%; моторний

розв’язання задач, виконання конкретних дій — 75—90%\ Тому з метою глибшого розуміння й засвоєння матеріалу важливо використовувати ці канали комплексно, поєднуючи відповідні засоби навчання. Наприклад, у разі поєднання словесного викладення з наочністю засоби наочності допомагають виокремити головне, а слово доводить до слухачів вторинну інформацію. Л.В.Занков вирізнив чотири форми поєднання слова та засобів наочності

19.Поняття контролю. Основні функції, етапи, види, форми і методи контролю навчання. ТАБЛИЦЯЯЯЯЯ

під педагогічним контролем розуміють єдину дидактичну та методичну систему перевірочної діяльності, спрямовану на виявлення результатів навчального процесу й підвищення його ефективності

Найважливішими функціями контролю у навчанні є:

• орієнтаційна (дає можливість визначити, наскільки те, що ми маємо, збігається з тим, що хотіли б мати);

• стимулювальна (контроль є зовнішнім поштовхом, аби щось робити: «треба вчити, бо буде контрольна робота»);

• мотиваційна (контроль є внутрішнім поштовхом до навчання: «треба вчити, щоб бути кращим у цій галузі»);

• розвивальна (в процесі контролю учні опановують нові способи діяльності, роботи в стресових ситуаціях, розвивають розумові здібності — виділяти основне, орієнтуватися в складних ситуаціях тощо);

• навчальна (під час контролю ті, хто навчаються, повторюють матеріал, а інколи й уперше ознайомлюються з ним);

• виховна (контроль привчає учнів до систематичної роботи).

Основною метою контролю є перевірка процесу і результату навчання — досягнення поставлених навчальних цілей.

вирізняють три послідовні складові розгортання контролю у часі:

• встановлення стандартів (точне визначення мети, яка мала бути досягнена у певний час);

• вимірювання та порівняння (вимірювання того, що було насправді досягнуто за певний період, і порівняння досягнутого з очікуваними результатами);

• коригування (перегляд цілей діяльності, якщо виявлено серйозні відхилення при порівнянні досягнутого з очікуваними результатами)¹.

ВИДИ ЗОВНІШНЬОГО КОНТРОЛЮ

таблиця

під формою контролю розуміють зовнішню організацію контрольно- оцінної діяльності, реалізацію певного виду контролю в реальному продукті діяльності або у спеціально організованих заняттях. Попередній (стартовий) контроль може бути реалізований у таких формах: письмові контрольні роботи, усні відповіді,

стандартизований контроль тощо; поточний — усні та письмові відповіді, експрес-контроль, домашні завдання, вправи, тести тощо; періодичний (тематичний) — колоквіуми, консультації тощо; підсумковий — заліки, курсові та дипломні роботи, виробнича і педагогічна практика, семестрові та державні іспити, звіт, захист, презентація тощо.

Під методами контролю розуміють способи отримання зворотного зв’язку у навчальному процесі. До методів контролю належать: спостереження, опитування (усне, письмове або комбіноване), аналіз продуктів діяльності (диктант, переказ, твір, малюнок тощо), дебрифінг, бесіда, експертиза, анкетування, інтерв’ю, діагностика, дослідження, рейтинг, облік тощо.