5.Навчальні цілі та їх специфіка. Правила постановки цілей навчання. Типові помилки визначення навчальних цілей.

У навч. д-сті існують щонайменше дві важливі особливості, що викликають ускладнення під час формулювання цілі. По-перше, навчальна діяльність завжди включає того, хто навчає і того, хто навчається. Відповідно можна відрізняти цілі викладання і цілі учіння. Як спільна діляьнітсь, навчання передбачає спільну мету. По-друге, цей основний результат навчання має не матеріалізований х-тер. Його важко побачити і оцінити міру його досягнення.

Навч. цілі- це передбачувані зміни в досвіді учнів у вигляді дій, що їх можуть здійснити після вивчення певного навчального матеріалу.

Правила ціле покладання:

1. Формулювання цілі починати з активного дієслова (що зробити), використовувати конкретні дієслова.

2. Далі – вказівка на бажаний результат діяльності (що, кого, для чого)

3. Посилання на необхідні засоби, умови, а також передбачувані норми досягнення потрібного результату (за який час, з якою швидкістю).

Чим конкретнішою є ціль, тим більше складових має містити її формулювання.

Типові помилки при ціле покладанні:

1. Визначення цілей через зміст навчання (вивчити явище, теорему) – не є інструментальним, незрозумілий результат.

2. Визначення через діяльність вчителя (ознайомити, пояснити) – увага вчителя на своїх діях, не зрозумілий кінецивй результат;

3. Постановка цілей через діяльність учнів (розв’язати задачу) – увага на зовн стороні діяльності, не позначені наслідки;

4. Постановка цілей через внутр. Процеси інтелектуального, емоційного р-ку учня (розвинути пізнавальну самостійність) – надто глобальні цілі, не вказані конкретні результати;

5. Абстрактні формулювання (засвоїти матеріал, набути знання) – процес і результат залиш незрозумілим.

6.Поняття таксономії навчальних цілей. Типи навчальних цілей.

Ідею класиф навчальних цілей уперше висловив американський дослідник Блум. Саме він запропонував використ для позначення класифікації навч цілей термін таксономія. Таксономія навч цілей – це чітка,впорядкована, ієрархічна класифікація навч цілей, в якій виокремлено різні типи цілей і описано послідовність їх конкретизації.Тип навчальних ціей – це специфічна сфера досвіду особистості, що змінюється в процесі навчання.

Типи педагогічних цілей: освітні (навчальні) цілі – опанування знань, умінь і навичок; розвивальні цілі – удосконалення розумових здібностей учнів, виховні цілі – формування світогляду, наукових переконань.

Педагогічна таксономія Блума: когнітивні (пізнавальні: формування знань), афективні (емоційно-ціннісні: формування емоційно-особистісного ставлення учня до явищ навк середовища), психомоторні (формування рухової діяльності).

7.Поняття змісту освіти та характеристика його основних компонентів.

Зміст освіти — система наукових знань, умінь І навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових І фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.

Зміст загальної середньої освіти охоплює різні види знань: основні поняття і терміни, факти повсякденної дійсності й науки, які дають змогу зрозуміти закони науки, формувати переконання; теорії, які містять систему наукових знань про певну сукупність об’єктів, зв’язки між законами, прогноз у даній предметній галузі; знання про способи діяльності, методи пізнання й історію науки; оціннювальні знання про норми ставлень до різних явищ життя.

До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером):

1) досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;

2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із знаннями в уміння і навички;

3) досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику);

4) досвід ціннісного ставленння до об’єктів і засобів діяльності людини, її прояву у відношенні до оточуючого світу, до інших людей.

Досвід пізн д-ті особистості охоплює с-му знань про природу, людину, сус-во, мислення, в-во та засоби д-ті засвоєння яких забезп форм у свідомості учнів наукової картини світу.

8.База знань навчальної теми, елементи бази знань, рівні засвоєння навчальної інформації.

База знань — це сукупність відомостей (про реальні об'єкти, процес, події або явища), що відносяться до певної теми або задачі, організована так, щоб забезпечити зручне представлення цієї сукупності як в цілому так і будь-якої її частини. Це означає, що система управління базою знань (саме знань, а не даних) повинна забезпечити уявлення і обробку моделі, зіставною за своєю складністю з моделлю, що використовується свідомістю людини. Модель засвоєння бази знань навчальної теми – це перелік ел-тів бази знань з визначенням рівня засвоєння кожного елемента.

До елементів бази знань відносяться: Поняття, терміни, факти, символи,судження, тенденції, властивості, теорії, критерії, закони, правила, принципи, норми, методи, процеси, алгоритми.

Засвоїти знання – це щонайменше бути здатним відтворювати елементи бази знань, застосовувати елементи бази знань для розв’язання типових задач предметноїгалузі,використовувати базу знань для здобуття нових знань і розв нових задач в нових умовах.

Побудова моделі засвоєння бази знань (МЗБЗ) - структурування елементів та груп бази знань теми, взявши заоснову одну з концепцій рівнів засвоєння навчальної інформації.

Під рівнями засвоєння розуміємо різні можливості тих, хто навчається, набуті в результаті переходу змісту навчання у власний досвід (засвоєння). Модель бази знань може бути представлена у різних варіантах

Рівні засвоєння за Козаковим: 1) запам’ятовування (початкове вміння) - здатність відтворювати (повторювати, описувати) терміни, поняття, визначення, теорії, концепції, формули, алгоритми тощо;

2) розуміння (розвинене вміння) - здатність здійснювати з навчальним матеріалом розумові операції;

вміння) - здатність вирішувати типові задачі в типових умовах: розраховувати по формулі, виконувати по алгоритму тощо.