7.Способи реорганізації банків в Україні

Банк може бути реорганізований за рішенням власників банку, а у разі призначення тимчасової адміністрації - за рішенням Національного банку України або тимчасового адміністратора, погодженим з Національним банком України.

Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення.

У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання.

Національний банк України не дає дозволу на реорганізацію банку у разі, якщо є достатні підстави вважати, що реорганізація загрожує інтересам вкладників та інших кредиторів і банк, створений у результаті реорганізації, не буде відповідати вимогам щодо економічних нормативів його діяльності, порядку реєстрації банків і ліцензування їх діяльності.

Національний банк України надає дозвіл чи відмовляє у реорганізації банку протягом одного місяця з моменту отримання заяви банку на реорганізацію.

Реорганізація розпочинається після затвердження Національним банком України плану реорганізації, який крім інших необхідних заходів повинен передбачати подання Національному банку України відповідних документів, необхідних для державної реєстрації нового банку або для реєстрації змін і доповнень до установчих документів існуючого банку.

Банк вважається реорганізованим з моменту внесення Національним банком України змін до Державного реєстру банків.

8.Банківські ресурси та їх структура

Існує кілька крапок зору на структуру ресурсної бази. Так, наприклад, деякі вчені ділять ресурси комерційного банку на власні й чужі. По такій класифікації відбувається злиття притягнутих і позикових коштів в одну категорію – «чужі кошти». Ми ж звернемося до більш розгорнутої структури банківських ресурсів.

1) власний капітал (сукупний капітал)

•   статутний капітал

•   фонди

•   нерозподілений прибуток

2) притягнуті кошти

депозитні джерела

• не депозитні джерела

3) позикові кошти

міжбанківський кредит

•   кредит ЦБ

Капітал банку є джерелом фінансування окремих банківських операцій і критерієм оцінки його фінансового становища. Чим більше розмір КК, тим більше стійкий банк (хоча це негативно впливає на одержання прибутку).

Притягнуті кошти можуть бути дешевими ( вклади до запитання, випуск векселів) і дорогими (термінові депозити); стійкими (випуск сертифікатів) і нестійкими (рахунку д/в). Чим більше питома вага стабільної й дешевої частини пасивів банку, тем стабильнее його положення й вище прибутковість. Хоча тут є одне «але»: кошту на рахунку до запитання найбільш дешеві, але непередбачені, а висока їхня частка в ресурсах послабляє ліквідність банку.

Нарешті, позикові кошти. Це джерело використовується в крайніх випадках, коли всі інші джерела (більш дешеві) вичерпані. Крім дорожнечі є й інша небезпека: висока їхня частка позбавляє банк самостійності, робить його залежним від кредиторів.