68.Посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги банків

Посередницькі послуги — це послуги, у наданні яких бере участь третя сторона, що виступає посередником між замовником і виконавцем. Серед посередницьких послуг, що надаються комерційними бан-ками, найбільш поширеними є: посередництво в отриманні клієнтом позички, посередництво в операціях з цінними паперами, валютою, майном. Перший вид послуг надається банком тоді, коли банк не-спроможний задовольнити кредитну заявку клієнта. Така ситуація може виникнути у випадку перевищення потрібної суми над встано-вленим лімітом кредитування. Посередницькі послуги в операціях з цінними паперами, валю-тою, майном здійснюються на основі доручення від клієнта. Консультаційні послуги. Комерційні банки можуть консуль-тувати клієнтів з питань: економічного (фінансового) аналізу і бу-хгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності, аналізу платоспроможності господарсь-ких партнерів клієнта; організації емісії та вторинного обігу цін-них паперів; вибору напрямів інвестування коштів тощо. Як пра-вило, цей вид послуг перебуває в тісному контакті з іншими опе-раціями: кредитними, лізинговими тощо. Такими послугами можуть займатись як менеджери підрозділів банку, так і працівни-ки спеціально створених підрозділів. Плата за консультацію вра-ховується у складі плати за основний вид операції, що супрово-джується консультацією. Банки, використовуючи їх місце і роль в економіці, наявність су-часних засобів телекомунікацій та електронно-обчислювальної тех-ніки, завжди мають значну й різноманітну інформацію, що дозволяє їм займатися інформаційною діяльністю, а саме:

1)одержанням інформації;

2)використанням інформації;

3) поширенням інформації;

4)зберіганням інформації.За режимом доступу інформація поділяється на:

• відкриту, доступ до якої забезпечується шляхом публікації в офіційних друкованих виданнях; • з обмеженим доступом.

69.Сутність фінансової стійкості та способи її забезпечення

Вирішення основного завдання управління комерційним банком полягає не тільки у визначенні поточного фінансового стану банку, а й у визначенні оптимальніх управлінських заходів, які дозволять перевести поточний стан банку в бажаний (фінансово стійкий).

Розглядаючи основи забезпечення фінансової стійкості банку, слід враховувати, що відповідно до Конституції України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Виконуючи цю основну функцію НБУ сприяє дотриманню стійкості банківської системи на основі виконання таких функцій: грошово-кредитне регулювання, яке впливає на обсяг і структуру грошової маси в обігу і, тим самим, визначає обсяг ресурсів комерційних банків, які можуть бути використані для кредитних вкладень в економіку. Таке регулювання здійснюється шляхом проведення процентної політики, визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків, а також проведення операцій на відкритому ринку з цінними паперами та валютних інтервенцій на валютному ринку;встановлення обов'язкових економічних нормативів та нагляд за їх дотриманням з метою регулювання банківської діяльності та забезпечення ліквідності банківських балансів; утворення законодавчих та інших умов, які дозволяють комерційним банкам підтримувати їх фінансову стійкість. До них відносяться такі методи як ліцензування банківської діяльності, ведення державного реєстру банків, встановлення правил ведення банківських операцій та їх бухгалтерського обліку тощо.

Забезпечення фінансової стійкості банку ґрунтується також на досягненні оптимізації структури активних і пасивних операцій з метою одержання максимального прибутку. Тому завданнями управління діяльністю комерційного банку є визначення джерел, якості і стійкості банківських доходів, дотримання всіх вимог щодо ліквідності та платоспроможності, підтримання стану адекватності і достатності капіталу.

Фінансова стійкість банку також значною мірою залежить від обраної стратегії управління ризиками. Мета процесу управління банківськими ризиками полягає в їх обмеженні або мінімізації, оскільки повністю уникнути ризиків неможливо.

Національний банк визначив систему для оцінки кожної категорії ризику. Система оцінки ризиків надає можливість в послідовний спосіб вимірювати ризики і визначати, яких наглядових процедур необхідно вжити.