41. Довгострокове банківське кредитування

Довгострокове кредитування базується на таких принципах:

а) довгостроковість; б) платність: в) поверненість; г) цільове використання.

Спеціалісти банку вирішують проблему потреби у довгостроковому кредитуванні шляхом визначення повної вартості витрат на впровадження заходів за умови, що кредит є єдиним джерелом фінансування проекту, або ж різниці між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, якщо існують інші джерела фінансування проекту. Видача довгострокового кредиту може здійснюватися одночасно або поетапно (в міру виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей тощо). Процентна ставка за кредит обумовлюється з урахуванням терміну позички, рівня ризику, кредитної історії клієнтів. Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертається банку. В Україні обсяги державного кредитування, напрями, а також об'єкти кредитування визначаються державною програмою економічного та соціального розвитку країни За допомогою довгострокового кредитування можливо впроваджувати прямі інвестиційні заходи, здійснювати витрати на придбання елементів основного капіталу. Об'єктами довгострокового кредитування можуть бути: 1) будівництво нових підприємств; 2) реконструкція, технічне переозброєння та розширення підприємств; 3) організація випуску нової продукції; 4) придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності; 5) здійснення екологічних заходів. Джерелами ресурсів можуть виступати власні кошти банку, державні кошти та залучені банком ресурси.

41. Лізингові операції банків

Лізингові послуги - це господарська операція, що передбачає передачу лізингодавцем права користування матеріальними цінностями іншим суб'єктам господарювання (лізингоодержувачу). І хоча зовні лізинг схожий на довгострокову оренду, однак повернення майна до свого юридичного власника при ньому не є обов'язковою умовою. У лізинговій угоді беруть участь три сторони:

1) постачальник, який є виробником об'єкта лізингу; 2) лізингодавець, який оплачує об'єкт лізингу і здає його в лізинг; 3) лізингоодержувач, той, хто отримує і використовує об'єкт лізингу. Види лізингу:

За ступенем окупності об'єкта лізингу і умов його амортизації, які пов'язані між собою, розрізняють фінансовий та оперативний лізинг:

• оперативний - лізинг з неповною окупністю; • фінансовий - лізинг з повною окупністю. Особливості оперативного лізингу: • орендодавець не планує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від орендаря; • строки зносу є більшими за строки угоди лізингу (тобто строк угоди не перевищує строк амортизації"); • ризик втрати, псування майна лежить в основному на лізингодавці; • по закінченні встановленого терміну майно звичайно повертається лізингодавцю; • сам об'єкт лізингу залишається у власності лізингодавця та обліковується у нього на балансі.

Існує два види оперативного лізингу:

1) рейтинг - короткостроковий лізинг (від 1 дня до 1 року, без права наступного придбання лізингоодержувачем об'єкта лізингу);

2) хайринг - надання об'єкта лізингу на строк понад 1 року без права викупу лізингоодержувачем об'єкта лізингу.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток.

Як правило, лізингова послуга виникає таким чином: на прохання клієнта банк купує майно (обладнання, транспортні засоби, обчислювальну техніку та ін.) і приймає на себе практично всі зобов'язання власника: відповідальність за зберігання майна, внесення страхових платежів, сплату майнових податків. Клієнт, на прохання якого було придбано майно, укладає з банком угоду про оренду, в якій визначаються, разом з іншими умовами, розмір та періодичність орендної плати. До складу лізингового платежу включаються амортизаційні відрахування, плата за ресурси, лізингова маржа, премія за ризик.

Вигоди лізингодавця від лізингової операції:

• отримання доходів;

• забезпечення реалізації продукції і надання послуги, яка за інших умов була б невигідною або неможливою;

• підвищення економічної ефективності зданого в оренду обладнання;

• розширення клієнтури, зміцнення зв'язків з нею. Розмір процента, що сплачується за лізингові послуги, нижчий за процент, що сплачується за кредитом, тому клієнту більш вигідно користуватися лізингом, аніж брати кредит на придбання обладнання. Для лізингоодержувача існують переваги від лізингу:

• 100% кредитування, що не вимагає негайного початку виплат;

• як правило, лізинг отримати легше, ніж кредит;

• поява доступу до сучасного обладнання, можливості оперативного оновлення виробництва, причому ризик старіння обладнання лягає на лізингодавця.

У міжнародній банківській практиці значного поширення набув лізинг із залученням коштів. При здійсненні такої лізингової операції банк організовує отримання довгострокової позички в одного чи кількох кредиторів на суму до 80% вартості активів, що здаються в оренду. За організацію позички банк отримує від орендаря додаткову винагороду.