5. Планування як функція управління підприємством.

Усвідомлюючи сутність та вивчаючи зміст планування на підприємстві, слід звернутись до моделі підприємства, що заснована на теорії систем. На сьогодні панівною є точка зору, що розглядає підприємство як центр дій (процесів), орієнтований на цілі, або ж по-іншому, цілеорієнтовану структуру потенціалу і процесів. Цілі підприємства реалізуються через вплив елементів потенціалу на об’єкти, що власно і складає сутність процесу управління. Таким чином, окремі різновиди управлінської діяльності, а саме: планування, регулювання і контроль є нічим іншим, як етапами або блоками єдиного процесу управління. Враховуючи ту обставину, що зміст окремих різновидів управлінської діяльності трактується в економічній науці і практиці дещо по-різному.

Сутність регулювання за вказаного концептуального підходу полягає в розробці прийнятого рішення в деталях і надання розпоряджень про його виконання. Тому регулювання вважається частиною процесу планування. Контроль супроводжує процес реалізації планів, а тому вважається продовженням планування. Головний його сенс полягає у створенні гарантій виконання планів і загальному підвищенні ефективності управлінського процесу. До процесу контролю включають:

• визначення результатів діяльності на основі співставлення визначених і документально підтверджених фактичних показників із запланованими;

• порівняння показників очікуваного і фактичного виконання планів;

• аналіз ймовірних відхилень від запланованих показників;

• перевірка припущень;

• перевірка методичної та змістової узгодженості планового процесу.

2. Методи та інструменти планових розрахунків.

Методи обчислення планових показників: метод екстраполяції-планування від досягнутого – полягає втому, що величина планових показників визначається на основі їхньої динаміки, яка склалась у попередніх періодах. Обчислюється так: фактично досягнута величина показника у базисному періоді коригується на середній відсоток її зміни. Недоліком є те, що цей метод не враховує наслідків можливих змін; факторний метод – враховує фактори організаційних змін – цей метод передбачає коригування фактичних показників за базисний період шляхом розрахунку їхньої зміни під впливом чинників; нормативний метод – є найбільш точним методом, за яким планові показники обчислюються на основі встановлених норм і нормативів. При розробці стратегічного плану використовується: метод дельфі (або метод експертних оцінок); сценарний підхід (розробляється оптимістичний, вірогідний, песимістичний сценарії). Класифікація методів планування: За логікою побудови плану: від ресурсів (можливостей); від потреб (цілей); За розрахунком планових показників: екстраполяції (від досягнутого), інтрополяції; пофакторний; нормативний; За ув’язкою ресурсів та потреб: балансовий; матричний; За вибором варіантів планів: поліваріантний, одноваріантний; розрахунок ряду факторів та їх порівняння; економіко-математична оптимізація; За методом виконання розрахункових операцій: ручний з використанням найпростіших обчислювальних засобів; механізований з використанням настільних електронних обчислювальників; автоматизований з використанням комп’ютерів; За представленням робот, що плануються та показників: табличний; лінійно-графічний; логічно-структурний (сітьовий).