Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
планування теория.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
358.4 Кб
Скачать

20. Визначення потреби цехів у матеріальних ресурсах.

Організацію забезпечення цехів матеріальними ресурсами можна розбити на декілька послідовних етапів: визначення потреби кожного цеху в матеріальних ресурсах; установлення нормативу цехових запасів; визначення очікуваних залишків матеріальних ресурсів у цехах на початок планового періоду; встановлення лімітів відпуску матеріальних ресурсів; установлення способу забезпечення цехів матеріальними ресурсами (пасивного чи активного), розробка схем та графіків забезпечення матеріалами цехів підприємства. При масовому та великосерійному виробництві потреба в матеріалах складається у подетальному розрізі та обчислюється множенням виробничої програми деталей на подетальні норми витрат. В умовах одиничного та дрібносерійного виробництва потреби в матеріалах визначають (у плані замовлення), виходячи з кількості виробів у замовленні та норм витрат матеріалдів на виріб. Крім того, при визначенні потреби цехів у матеріалах враховуютиь оцікувані залишки їх на початок розрахункового періоду та нормативні величини запасів на кінець цього періоду. У загальному вигляді потреба цеху щодо кожного типу різновиду матеіалу визанчають так: Пц = і від 1 до н (Ац*НВм), де Ац – виробнице завдання цеху за кожним найменуванням; НВм – норма витрат матеріалів; н –кількість найменувань продукції чи робіт, на які використовується даний різновид матеріалу в цеху. Цех повинен отримати таку кількість матеріальних ресурсів, скільки потрібно для виконання завдань про випуску продукції. Доцільно встановлювати цехам ліміт відпуску сировини та матеріалів на п5евний період ( Лц = Пц + Змц – Змф , де Пц – потреба цеху в певних матеріалах для виготовлення продукції або виконання робіт; Змц – запаси матеріалів, які постійно знаходяться в цеху; Змф – тфактичні залишки невикористаних матеріалів на початок того періоду, на який установлено ліміт).Існує два способи забезпечення виробництва матеріалами: пасивний (робітники цеху самі одержують матеріальні ресурси зі складу, тобто своїми силами виконують навантаження, транспортування та розвантаження матеріалів, що їх виділені) та активний (подачу матеріальних ресурсів зі складів до цехів та на дільниці організовують та здійснюють робітники складів).

21. Види виробничої потужності, чинники, що її визначають і послідовність розрахунків.

де: Т використ. – введеної потужності в місяцях (від початку введення в експлуатацію до кінця року); Т невикорист. – термін на протязі якого виведена потужність не використовувалась; Т вхідна – потужність на кінець року; Т вивед. – потужність, яка буде виведена. Виробнича потужність підприємства визначається виходи з потужності провідних підрозділів (дільниці що виконують головні технологічні операції у виготовленні профільної продукції).

Розрахунок виробничої потужності проводиться з метою обґрунтування можливостей випуску запланованого обсягу реалізації. Виробнича потужність –це максимально можливий випуск продукції в номенклатурі, який може випустити підприємство, цех, дільниця при повному використанні устаткування, площ і прогресивної технології. Фактори впливу на виробничу потужність: кількість устаткування, рівень його фізичного і морального зносу; рівень прогресивності технологічних процесів; режим роботи підприємства і його підрозділів; кваліфікація й розташування робочих кадрів; якість обслуговування робочих місць; номенклатура, асортимент і якість продукції; тривалість виробничого циклу та трудомісткість виготовлення продукції. Виробнича потужність вимірюється і розраховується у: натуральних показниках; умовно-натуральних; грошових і трудових вимірниках (нормогодинах).Розрізняють такі види потужності: а) вхідну потужність (на початок року); б) вихідну потужність (на кінець року); в)середньорічну – використовується для обгрунтування виробничої програми. Розраховується по формулі:

де: Т використ. – введеної потужності в місяцях (від початку введення в експлуатацію до кінця року); Т невикорист. – термін на протязі якого виведена потужність не використовувалась; Т вхідна – потужність на кінець року; Т вивед. – потужність, яка буде виведена. Виробнича потужність підприємства визначається виходи з потужності провідних підрозділів (дільниці що виконують головні технологічні операції у виготовленні профільної продукції).