25. Планування персоналу.

.Промислово – виробничий персонал (ПВП) – службовці, основні та допоміжні робітники інженерно-технічний персонал.

Потреба в чисельності ПВП при наміченому підвищенні продуктивності праці в цілому на підприємстві розраховується за формулою:

В даній формулі значення кількість = чисельність.

Кіл ПВП - чисельність у передплановому (звітному) періоді;

ТП – збільшення обсягу товарної продукції;

Е кіл – зменшення чисельності в наслідок запровадження заходів по підвищенню продуктивності праці.

Потім визначається чисельність робітників працюючих по категоріям:

1) Чисельність основних і допоміжних працюючих:

а) по трудомісткості:

n – кількість номенклатурних позицій;

ti – трудомісткість і-го виробу (у хв.);

Ni – програма;

Ф корисний – корисний фонд часу, тобто час який в середньому виробляє кожний робітник в плановий період, що визначається по балансу робочого часу (в середньому 1900 год/рік).

б) по нормам обслуговування:

Рм – кількість робочих місць;

S – кількість змін;

Н обслугов – норма обслуговування;

К невиходів планових встановлюється по балансу ( 7-10%)

в) по робочим місцям – визначається чисельність на потокових лініях з урахуванням завантаження робітників і сумісності професій.

Цей метод використовується також при розрахунку кількості допоміжних робітників на ненормованих роботах (крановщики, кладівники).

2) Чисельність інженерних робітників та управлінського персоналу – по штатному розкладу, в якому вказується чисельність кожної професії та їх оклад на місяць.

26. Планування продуктивності праці.

При плануванні підвищення продуктивності праці на підприємстві використовуються:

1. абсолютний показник, що характеризує рівень продуктивності праці на підприємстві:

2. відносний показник – що характеризує динаміку продуктивності праці:

а)

б)

де: Е кіл. – зменшення кількості в наслідок впровадження заходів по підвищенню продуктивності.

Кіл.вихідна – умовна кількість, яка необхідна підприємству для виробництва планового обсягу товарної продукції, при базовому рівні продуктивності праці.

Планування підвищення продуктивності праці проводиться у такій послідовності:

1. визначається вихідна кількість ПВП;

2. розраховуються зміни в чисельності працюючих, в наслідок впровадження організаційно-технічних заходів.

3. визначається планова чисельність:

4. визначається виробіток продукції на 1 працівника, тобто планова продуктивність праці:

5. визначається підвищення продуктивності по якійсь з формул.

Розрахунок зменшення чисельності по заходам, що забезпечують зменшення трудомісткості:

де: t ₁ , t ₂ – трудомісткість обробки виробу до і після запровадження заходу;

N – програма;