17. Політика регулювання доходів. Економічна нерівність. Крива Лоренца.

Сукупні доходи сімей формуються з різних джерел залежно від величини та складу їx. Персональний розподіл доходів між окремими сім'ями значно диференційований (нерівномірний).

Причини нepiвнoмipноcmi розподілу доходів населення:

— відмінності в освіті й особистих здібностях;

— нерівномірний розподіл економічних pecypciв;

— відмінності у становищі на ринку;

— різне ставлення до ризиків;

— наявтсть зв'язків або дискримінації.

Величина національного доходу країни, також впливає на його розподіл. Якщо країна багата, це сприяє зростанню подушного рівня доходу, а відтак зменшується ступінь нерівності в розподілі доходів. Проте ця закономірність не стійка.

Надмірну нерівність в доходах засуджували завжди. На цьому грунті відбувається перерозподіл доходів, який спрямований на досягнення соціальної справедливості (втім, соціальну справедливість розуміють по-різному: від переділу власності порівну до закріплення становища, коли кожен одержує за вкладом у виробництво належних йому факторів). Сьогодні можна виділити 3 напрями економічної думки, що обґрунтовують досягнення більшої рівності в доходах:

• соціалістичне вчення, яке виступає проти приватної власності “незароблених” доходів і права спадщини;

• індивідуалістичні доктрини, що стверджують гідність особи і право усіх людей на соціальних “мінімум”;

• кейнсіанська концепція, котра доводить, що надмірна нерівність послаблює попит на споживчі товари, стримує економічне зростання.

Перерозподіл доходів здійснюється по кількох напрямах:

1. через державну податкову систему і державний бюджет;

2. через соціальне страхування;

3. через коливання ринкових цін як на фактори виробництва, так і на товари і послуги;

4. через добровільні внески до громадських, доброчинних, релігійних фондів і організацій.

Основною відмінною рисою первинного доходу є те, що передбачається отримання доходу як продукту власності на певний фактор економічної діяльності - працю, капітал або землю. Але рух доходів на цьому не припиняється. Після первинного розподілу здійснюється перерозподіл доходів. Існують різні канали перерозподілу доходів: по-перше, перерозподіл відбувається завдяки коливанням ринкових цін як на самі фактори виробництва, так і на товари та послуги; по-друге, він може здійснюватись у формі добровільних внесків до суспільних, доброчинних і релігійних фондів та організацій. Але найбільш потужним каналом перерозподілу доходів є фінансово-кредитна система, насамперед, її центральна ланка - державний бюджет. Тут перерозподіл здійснюється за рахунок податків і платежів. Завдяки дії перерозподільчого механізму утворюються вторинні доходи. Вони можуть бути у вигляді виплат по різним формам страхування, виплати по програмах державної допомоги, стипендії, пенсії тощо.

Однією з причин, яка зумовлює існування системи перерозподілу доходів є прагнення суспільства до подолання суттєвої майнової нерівності, притаманної усім країнам, навіть з найвищіми показниками життєвого рівня. Але для того, щоб застосовувати конкретні заходи державної політики вирівнювання доходів потрібна обгрунтована методика аналізу реального стану нерівності. У цьому відношенні найбільш поширеним у світі є метод Лоренца. Міру нерівності доходів можна визначити, будуючи криву Лоренца, яка показує фактичний розподіл доходів. Чим більше вигнута крива Лоренца, тим більша нерівність розподілу доходів, а чим вона пряміша, тим більша рівність сімей за рівнем доходів. Наближення кривої Лоренца до прямої лінії абсолютної рівності убиває стимули до продуктивної праці, а надмірна її вигнутість може викликати соціальну напругу у суспільстві. Значна диференціація у розподілі доходів може викликати різкі політичні потрясіння і привести до вкрай небажаних для країни наслідків. Тому держава повинна регулювати розподіл доходів і через оподаткування найбагатших та виплати найбіднішим змінювати ситуацію в розподілі доходів. Але певна нерівність все ж повинна зберігатись, зрівняльний розподіл суперечить ринковим принципам, історичний досвід вказав на його безперспективність і навіть шкідливість для суспільства.