- •7.Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •Типи економічних систем
- •8.Система національних рахунків – система взаємопов’язаних показників.
- •9.Взаємозв’язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10.Макроекономічні суб’єкти та їх взаємодія.
- •11.Сукупна пропоз. І фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12.Ринок праці в Україні. Безробіття і його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп. Виключення подвійного рахунку при підрахунку ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •17. Політика регулювання доходів. Економічна нерівність. Крива Лоренца.
- •18.Соціальні гарантії та соціальний захист населення.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •23. Альт джер інфляції. Інфляц та дефляц розрив.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •25. Сукупний попит та сукупна пропозиція у довго та короткостроковому періоді
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •33. Державне антициклічне регулювання.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •39.Аналіз моделі ad-as.
- •40. Класична модель рівноваги.
- •41. Кейнсіанська модель макрорівноваги
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори.
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •Дефляційний розрив: причини та наслідки.
- •Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні та соціальні наслідки кон’юктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні в перехідний період.
- •51.Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •52. Модель міжнародного руху капіталів. Модель Манделла -Флемінга.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут.Порівняльний аналіз для у.
- •54. Структурний та циклічний бюджетні дефіцити: причини та наслідки для економіки України.
- •55. Модель Кейнсіанського хреста та її застосування для аналізу макрорівноваги.
- •56. Рівновага ринку товарів і платних послуг. Модель is.
- •57. Рівновага ринку грошей та цінних паперів.
- •58. Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
- •59. Рівновага ринку товарів та платних послуг і ринку грошей та цінних перів. Модель is-lm.
- •60. Застосування моделі is-lm для аналізу економіки України.
53. Ввп та чистий економічний добробут.Порівняльний аналіз для у.
Суспільний добробут — повнота забезпеченості країни життєво необхідними засобами: матеріальними, соціальними, культурними, духовними та екологічними благами. Виходячи із такого визначення, суспільний добробут, звісно, визначається обсягом виробленого ВВП, але не в цілому, а на душу населення. Це узагальнюючий показник рівня добробуту країни. Але як ринковий показник він залишає поза увагою багато інших вельми важливих аспектів добробуту, спотворюючи його реальний стан. Розглянемо їх детальніше.
По-перше, показник ВВП, а тому і всі похідні від нього показники, не враховують стан природного довкілля.. Адже відомо, що суспільство в цілому за рік добуває 25—ЗО тонн корисних копалин на одного жителя. Але технологічні можливості належної переробки їх дуже обмежені. Тільки 5—7 % піднятих з надр копалин використовуються як сировина. Все інше забруднює атмосферу, йде у відвали, терикони, стічні води, завдаючи шкоди довкіллю. Катастрофічно зменшується площа лісів, кількість прісної води, вимирають біологічні види, забруднюються води океану, виснажуються ґрунти, порушується озоновий шар, погіршується стан здоров'я людей. Ці негативні зовнішні ефекти мають бути вилучені із показника добробуту ВВП на душу населення.
По-друге, показник ВВП безумовною складовою суспільного добробуту є вільний час та розмаїття способів його використання.
По-третєу це послуги сектору домогосподарств, які надаються на платних умовах іншим домогосподар-ствам, діяльність яких не зареєстрована (послуги будівельників з будівництва гаражів, дач, ремонту квартир, послуги з пошиття одягу, репетиторства, надання медичної допомоги тощо.
Як видно, з таблиці, у 2001-2004 році ланцюгові індекси мали досить велику динаміку (приріст більше 10% і 29,09 % за 2003-2004 роки). Проте, 2004-2005 рік показує, що динаміка ланцюгових індексів категорично спадає (приріст 2%), за 2005-2006 роки – 1%. Тобто, рівень виробництва сьогодні в Україні перебуває у стані спаду.
Дрібне виробництво, послуги і торгівля можуть бути представлені і власне підприємницьким сектором економіки.
З метою здійснення точнішого виміру рівня добробуту американські вчені Вільям Нордхауз і Джеймс Тобін запропонували показник чистого економічного добробуту (ЧЕД), або англійською абревіатурою
ЧЕД = ВВП Негативні екологічні ефекти у грошовому вираженні +Позаринкова
Діяльність підприємств у грошовому вираженні +Результати тіньової діяльності
підприємств, що виробляють блага (у грошовому вираженні) –Результати тіньової економіки підприємств, що виробляють анти блага (у грошовому вираженні)+Грошове вираження збільшення вільного часу та якості відпочинку +Негативні наслідки свавілля монополій та урбанізациї
Підсумовуючи сказане, слід зазначити, що країни з однаковим рівнем ВВП на душу населення можуть мати різний рівень суспільного добробуту, оскільки він
характеризується, окрім названого вище показника, ще багатьма не менш важливими: тривалість життя, рівень освіти, рівень законослухняності, збалансованість харчування тощо. Ці показники значною мірою залежать не тільки від обсягу ВВП, а і від ступеня диференціації доходів у суспільстві, соціальної політики держав і т. ін.
У зв'язку з цим з'являються нові макроекономічні показники призначені для відображення нових ціннісних характеристик економічного буття