5. Розвиток соціальної психології в Радянському Союзі та на Україні

До революції: І.М. Сечєнов, В.М. Бехтерєв, М.М. Ланге, О.Ф. Лазурський, Г.І. Челпанов (у 1912 р. створив при філософському факультеті Московського університету психологічний інститут).

Взагалі для розвитку соціальної психології в 20-х роках характерною була практична, прикладна її спрямованість. Головною з проблем, які вивчались, була проблема колективу, його впливу на особистість, взаємовідносини колективу та особистості. Найбільший вплив на вивчення проблеми колективу справили праці педологів – О.С. Залужного та Е.О. Аркіна. Педологія – напрямок у психології та педагогіці, представники якого намагалися в дослідження розвитку дитини об’єднати психологічний, анатомо – фізіологічний, біологічний та соціальний чинники. Але механічне їх поєднання не могло дати плідних результатів. Бурхливий розвиток соціальної психології 20-30 х років припинився у другій половині 30-х. Однією з причин цього стало фактична заборона рефлексології, педології і психотехніки. Іншою причиною гальмування соціально-психологічних досліджень. У ці роки була загальна ідеологічна установка про те, що деякі науки (кібернетика, генетика і психологія, які інтенсивно розвивалися на заході, за своїми методологічними принципами не відповідають завданням існуючою політичної системи.

Інтенсивний розвиток у Радянському Союзі почався у кінці 50-х років. А.В. Петровський – «соціально-психологічна теорія колективу».

Г.М. Андреєва, А.А. Бодальов, В.А. Лабунская, А.А. Леонтьев – дослідження спілкування як єдності 3 процесів: соціальної перцепції, комунікації, інтеракції.

Агеєв В.С., Стефаненко Т.Г. – «психології між групових відносин»

Донцов А.І., Грішіна Н.В., Бородкін Ю.М. вивчали психологію конфлікта.

Практичні потреби суспільства, розвиток самої психологічної науки, зміни в загальній духовній атмосфері суспільства, пом’якшення суспільно-психологічного клімату в країні поставило в 60-ті роки питання про відродження та розвиток соціальної психології. Цей етап відомий під назвою «дискусія 60-х років про соціальну психологію». Розбіжність думок в дискусії була пов’язана з участю в ній як психологів, так і соціологів про предмет соціальної психології та її межі з соціальною психологіє та соціологією. Дискусія поклала початок конструюванню соціальної психології як порівняно самостійної дисципліни.

У 60-70 ті роки починається розвиток соціальної психології в Україні. Створюється кафедра соціальної та педагогічної психології в Київському університету ім. Т. Шевченка та відділи соціальної психології в інституті філософії та інституті психології України. У цих закладах, а також у вузах Харкова, Львова, Одеси, та інших міст України здійснюються перші соціально-психологічні дослідження та читання лекцій з проблем соціальної психології.

6. Методи соціальної психології

У соціальній психології, як і у більшості інших наук виокремлюють два головних методи дослідження – спостереження та експеримент. Крім них існують методи: опитування, контент-аналіз, або аналіз документів, соціометрія.

6.1 Документи за способом фіксації інформації поділяються на : друковані і рукописні. За мірою персоніфікації: особові та безособові. Від статусу джерела: офіційні та неофіційні. За широтою відображення подій: вторинні та первинні. Від природи появи на світ: природні та цільові.