32. Класифікація груп

За критерієм масштабу: макроспільноти, спільноти середнього рівня, мікроспільноти, які можуть починатися з діади і тріади.

Групи як об’єкти соціальної діяльності: умовна (номінальна) група – яка виокремлена з інших за певною суттєвою, але формальною ознакою (освіта, вік, стать, професія) і реальна – спільнота людей, які взаємодіють між собою, об’єднані спільною діяльністю, цілями, інтересами, потребами.

Великі групи: неорганізовані (виникли стихійно) і організовані (мають певну тривалість існування – нації і етнічні спільноти).

Малі групи: групи що формуються і сформовані (колективи).

33. Головні характеристики великих соціальних груп.

Великі групи поділяються на: випадкові спільноти, які стихійно виникають і короткочасно існують (натовп, публіка, аудиторія), і соціальні групи (групи, які склалися в ході історичного розвитку і посідають певне місце в системі суспільних відносин кожного конкретного типу суспільства і тому довготривалі, стійкі в своєму існуванні – нації, соціальні класи та прошарки, професійні, вікові групи (молодь, літні люди).

Соціальний контроль. Інтеріоризація – це процес формування внутрішніх структур психіки через засвоювання структур зовнішньої соціальної діяльності.

Форми соц. контролю – закони, табу, традиції, обряди, звичаї, мораль, етикет, моральність, манери, звички, та інше.

34. Психологічні особливості великих неорганізованих груп, або натовп

Натовп (юрба) – відносно короткочасне, неорганізоване, або таке що втратило організованість, безструктурне скупчення людей. Характерні ознаки – аморфність утворення, випадковість входження індивідів, невизначеність становища, ситуативність виникнення, підвищення групової навіюваності. Натовп інтелектуально значно нижчий індивідів. Зрівнювання усіх. Людина в натовпи здатна здійснювати будь-які акти насилля, які у звичайних умовах здаються їй неприпустимими. Натовп визначається підвищеною емоційністю та імпульсивністю.

Класифікація натовпу: за характером поведінки (пасивний і активний), панічний, стягальний або корисливий, демонстративний, екстатичний (викликаний ненавистю до когось), конвенційний (базується на реальних чи уявних правилах та нормах, прикладом якого можуть бути вболівальники на стадіоні), експресивний (хар-ся виявленням спільних почуттів – радості, протесту, горя).

35. Особливості психології соціальних класів

Класи - великі групи людей, чия позиція в суспільстві визначається через їх економічний (господарський) стан. Клас - є одним з центральних понять суспільствознавства в ХХ столітті.

36. Психологічні особливості етнічних груп

Етнічна група (грец. «плем’я») – тип великої соціальної групи, що формується і розвивається природно-історичним шляхом. Плем’я – тип етнічної спільноти, що виникає на родовій стадій первісно-общинного ладу, перша етнічна спільнота в історії людства, що прийшла на зміну первісному стаду. Народність – одна з форм етно-соціальної спільноти людей, притаманна етапу встановлення етносу епохи середньовіччя. Нація – особливий стан і в одночас певний етап розвитку етносу, пов'язаний зі створення державно-нацональних символів і атрибутів, національної самосвідомості. Народ – все населення певної країни або держави, окремий етнос.

37. Психологічні особливості українського національного

Інтровертованість, індивідуальність, здатність до саморегуляції, емоційність, амбіційність, недостатня розвиненість соціальної волі, впертість.

38. Поняття про малу групу та її ознаки

Мала група – це невелика група, де люди об’єднані спільною діяльністю, безпосередньо контактують один з одним, мають спільну мету та інтереси, які визначають певну організацію, тривалість існування, та деяку однорідність поведінки її членів.

39. Історія досліджень малої соціальної групи

На поч. 20-го ст. Ч. Кулі запропонував визначення «первинна група». В 20-30 – ті роки починається етап експериментального дослідження малих груп. Складається школа групової динаміки К. Левіна. Є. Мейо в 20-х роках став засновником людських відносин.

40. Класифікація малих груп

Лабораторні-природні, формальні-неформальні, первинні-вторинні(сім’я – школа), закриті-відкриті (цивільний вуз – військовий вуз), групи членства-референтні (наскільки група є значущою для особи в орієнтації на певні цінності, норми і впливає на поведінку людини).

41. Структура взаємовідносин в малій соціальній групі

Мала соціальна група має складну систему спілкування та структуру взаємин між її членами. У більшості таких груп ці взаємини мають подвійний характер – формальний-неформальний. Формальна структура групи – це зовнішні комунікативні зв’язки, за допомогою яких здійснюється спілкування людей у праці, навчанні та інших різновидах діяльності. Структура: поділ праці та спеціалізація функцій, ієрархія посад, наявність системи координації дій, встановлення постійних ліній комунікації та схематичних способів передачі інформації. Неформальні групи виникають самочинно, стихійно, їхня структура, якщо навіть і дуже складна, ніде офіційно не зареєстрована, не закріплена законодавством чи підзаконними актами.