- •1. Предмет соціальної психології
- •2. Виникнення та становлення соціальної психології
- •3. Експериментально – прикладний етап розвитку соціальної психології
- •4. Експериментальний етап розвитку соціальної психології
- •5. Розвиток соціальної психології в Радянському Союзі та на Україні
- •6. Методи соціальної психології
- •7. Метод спостереження
- •8. Метод соціально-психологічного експерименту
- •9. Метод опитування
- •10. Анкетування як метод соціально-психологічного дослідження
- •11. Соціометричний метод дослідження
- •12. Поняття про спілкування. Функції спілкування
- •13. Розвиток спілкування в онтогенезі
- •14. Спілкування як обмін інформацією
- •15. Засоби комунікації
- •16. Бар’єри спілкування
- •17. Поняття про соціальну перцепцію
- •18. Механізми взаєморозуміння (казуальна атрибуція, формування першого враження, ідентифікація, рефлексія, атракція).
- •19. Вплив установки на процес сприймання іншої людини
- •20. Поняття про каузальну атрибуцію
- •21. Формування першого враження
- •23. Спілкування як взаємодія
- •24. Види взаємодії
- •25.Спілкування та діяльність.
- •26.Трансактивний аналіз спілкування
- •27.Зараження та паніка як способи впливу
- •28. Навіювання та наслідування як способи впливу
- •31. Поняття про групи
- •32. Класифікація груп
- •33. Головні характеристики великих соціальних груп.
- •34. Психологічні особливості великих неорганізованих груп, або натовп
- •35. Особливості психології соціальних класів
- •36. Психологічні особливості етнічних груп
- •42. Поняття про групову динаміку та її процеси
- •43. Утворення та розвиток малої групи
- •44. Групові норми та нормоутворення. Поняття соціального контролю
- •45. Феномен групового тиску. Конформізм та конформність
- •46. Вплив меншості на групу
- •47. Проблеми згуртованості групи. Міжособистісна сумісність
- •48. Поняття про конфлікт. Способи реагування на конфлікт
- •49. Поняття про лідерство і керівництво
- •50. Стилі лідерства і керівництва
- •51. Поняття «індивід», «особистість», «індивідуальність»
- •52. Проблема соціалізації індивіда
- •53. Соціально-психологічна структура особистості
- •55. Позиція як інтегральна система вибіркових відносин особистості
- •56. Установка як центральний елемент позиції
- •57. Роль як реалізація статусу і позиції особистості
28. Навіювання та наслідування як способи впливу
Навіювання – процес цілеспрямованого, неаргументованого психічного впливу однієї людини на іншу людину при послабленому усвідомленому контролі, некритичній оцінці змісту повідомлень, які сприймаються. Ознака навіювання – наявність безпосереднього контакту з людьми, цілеспрямованість впливу, опосередкованість навіювання індивідуальними характеристиками тих, хто спілкується. На відміну від зараження, як способу співпереживання людьми одночасно спільного психічного стану, навіювання виключає однаковість переживання ідентичних емоцій та уявлень об’єктом навіювання, індуктором та реципієнтом. Навіювання – це процес однобічного, активного і персоніфікованого впливу індивіда на індивіда чи групу. Ознаки навіювання – наявність безпосереднього контакту між людьми, цілеспрямованість впливу, опосередкованість навіювання індивідуальними характеристиками тих, хто спілкується. Контрсугестія зумовлює психічну незалежність людини, розвиток її самостійності та індивідуальності, що в першу чергу виступає як непокора існуючому стану речей.
Наслідування – спрямоване на відтворення індивідом певних зовнішніх рис і зразків поведінки, манер, дій, вчинків, які характеризують об’єкт пізнання, і позначене при цьому певною емоційною і раціональною спрямованістю.
29. Мода як спосіб впливу.
Мода (від лат. Modus – норма, правило, міра) – це форма стандартизованої масової поведінки людей, що виникає стихійно під впливом настрою, смаків, захоплень, які домінують у суспільстві.
Функції: створення і підтримка одноманітності і різноманітності в культурних зразках; інноваційна; комунікативна; соціальної диференціації і нівелювання; спеціалізації; престижу; психофізіологічної розрядки.
Базові функції: прагнення виділитися і бажання хоча б зовні наслідувати більш сильних, багатих, сподіваючись підвищити свій статус.
30. Чутки як спосіб впливу.
Чутка – повідомлення що надходить від однієї або більше осіб, про нічим не підтверджені події. Засоби протидії чуткам – профілактичні та активні.
Профілактичні: пов’язані з ефективністю дії засобів масової інформації та пропаганди.
Активні: як правило пов’язані з контропропагандою.
Найкращий спосіб припинення чуток – широка, ґрунтовна і послідовна подача дійсних фактів взагалі, без посилання на чутки.
31. Поняття про групи
Групу розглядають як конкретну спільноту людей, які включені до типових для них різновидів і форм діяльності та об’єднані системою відносин, поведінка та діяльність яких регулюється спільними цілями, нормами, цінностями. Саме завдяки включенню людини до соціальної групи, на відміну від випадкових об’єднань, вона може задовольняти свої індивідуальні інтереси, потреби та цілі. Головні ознаки групи: включеність людської спільности до більш широкого соціального контексту, системи суспільних відносин, що визначає можливість виникнення та межі існування групи; наявність у членів групи причини спільного знаходження в ній, що відповідає інтересам всіх її учасників і сприяє реалізації потреб кожного; подібність участі членів групи, які поділяють умови і внаслідок цього характеризуються спільністю вражень і переживань; тривалість існування, що достатня для виникнення не тільки специфічної мови і каналів внутрішньо групових комунікацій, але й колективної історії (традиції, спогади, ритуали) і культури (уявлення, цінності, символи); поділ і диференціація функціональних ролей між членами групи; наявність органів (інстанцій) планування, координації, контролю групової життєдіяльності та індивідуальної поведінки; усвідомлення учасниками своєї приналежності до групи; визначення даної людської спільноти як групи її соціальним оточенням.