42. Поняття про групову динаміку та її процеси

Групова динаміка – (від грец. «сила») сукупність групових процесів, які відображають весь цикл життєдіяльності групи та її етапи: утворення, функціонування, розвиток, розпад, а також ті прийоми та методи, які дають змогу вивчати внутрішньо-групові процеси в умовах лабораторного експерименту.

Групові процеси – це ті способи регуляції індивідуальної поведінки, які забезпечують психологічні зміни у групи за час її існування.

43. Утворення та розвиток малої групи

Виникнення малої групи як своєрідної одиниці в системі суспільного розподілу праці зумовлене запитами суспільно-економічного характеру, що зародилися в надрах соціальних інституцій та організацій.

Розвиток малої групи: двовимірні моделі розвитку групи передбачають виокремлення двох головних сфер її життєдіяльності: ділової та емоційної. Перша стадія розвитку – характеризується орієнтацій ними тенденціями в поведінці. Друга стадія – формування групових норм, початок становлення групової самосвідомості. Третя стадія – «стадія конфлікту» - коли спостерігаються зіткнення між окремими членами групи. Четверта стадія – «перехідна» - від стану конфлікту до стану збалансованості у стосунках між членами групи. П’ята стадія – вперше виникає сформована група з чітко вираженим почуттям «ми». На цій стадії помітна тенденція до інтеграції групової та індивідуальної мети. Переважає ділова сфера. Шоста стадія – картинка змінюється, домінуючу роль відіграє емоційна активність, різко зростає значення відносин типу «я-ти». Група на цій стадії нагадує вдалу сім’ю. Сьома стадія – актуалізації. Це вищих етап групової зрілості, коли рівні розвитку обох сфер (ділової та емоційної) вирівнюються і міра згуртованості групи стає досить високою.

44. Групові норми та нормоутворення. Поняття соціального контролю

Норма – (від лат. «керівне начало, точне розпорядження, зразок») стандартизовані правила поведінки, що приймаються членами групи за узаконені специфікації очікуваної функції групи як системи, а також функції кожного члена групи в середині цієї системи. Групові норми регулюють діяльність групи як організованої одиниці в її рухові до певної мети.

Ознаки норм – загально значущість, можливість застосування групою або суспільством санкцій (винагород або покарань), взаємозалежність, масштабність.

Функціонування групових норм безпосередньо пов’язане з соціальним контролем за поведінкою індивіда. Соціальний контроль на рівні малої групи включає: експектації (вимоги оточення щодо даної людини, які виступають в формі очікувань), санкції (засоби соціального контролю які виконують функції інтеграції групи, регуляції поведінки її членів, бувають негативні і позитивні).

45. Феномен групового тиску. Конформізм та конформність

У 30-х роках М. Шеріф першим почав досліджувати вплив групових норм в умовах лабораторного експерименту.

Конформізм – пасивне, пристосовницьке прийняття групових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетом. Конформна поведінка – ситуативна поведінка індивіда в умовах конкретного групового тиску, впливу, реального чи лабораторного. Конформність – особливість чи властивість індивіда, яка виявляється у його схильності піддаватися реальному чи уявному тискові групи. Ця поступливість знаходить свій вияв у зміні його поглядів та поведінки відповідно до точки зору більшості.