14. Спілкування як обмін інформацією

За допомогою системи знаків, мови, люди можуть впливати один на одного. Комунікатор та реципієнт повинні володіти єдиною або подібною системою кодування та декодування інформації. Тезаурус – єдина система значень прийнята усіма членами групи, учасниками комунікаційного процесу. Значення – відображення найсуттєвіших та узагальнених сторін, предметів і явищ. Смисл – трактування інформації, спростування контексту. Види: констатуюча та спонукальна. Констатуюча – виступає в формі повідомлення. Спонукальна – наказ, прохання, інструкція. Аксіальна комунікація - комунікація, що спрямовує свої сигнали на окремого одержувача інформації (особу, групу). Ретиальна (лат. rete — мережа) комунікація — комунікація, адресатами якої є багато реципієнтів. Масова організована комунікація — систематичне розповсюдження спеціально підготовлених повідомлень із застосуванням технічних засобів тиражування інформації (радіо, телебачення, преса, відео-, звукозаписи тощо), які мають соціальне значення і використовуються з метою впливу на установки, поведінку, думки й оцінки людей.

15. Засоби комунікації

Вербальна – використовують мову як основний засіб комунікації. Невербальна – охоплює всі прояви партнерства по спілкуванню які доповнюють вербальні засобі. Оптико-кінетичні (жести, міміка, пантоміміка) – загальна моторика тіла. Пантоміміка – рухи і положення тіла. Міміка – скорочення мязів обличчя. Жести – рух рук. Міміка – вираз обличчя як відображення емоцій. Погляд – залежить від культури до якої належить людина. Пильний погляд – ознака агресії. Жести – кількість жестикуляції. Паралінгвістична система – система вокалізації мовлення, що характеризується якістю голосу, його діапазоном, тональністю і виражає почуття та стани людини. Екстралінгвістична знакова система – це включення в мову пауз, інших нелінгвістичних компонентів (покашлювання, сміх), темп мовлення.

Акустична		Оптична		Тактильно-кінестезична	Ольфакторна
Екстралінгвістика	Проксодика	Кінесика		Такесика	Запахи
Паузи кашель сміх плач	Темп Тембр Висота голосність	Виразні рухи: міміка поза, жести хода, контакт очей	Фізіогноміка: будова обличчя і черепа будова тулуба	Потискування рук Поцілунок Поглажування Поплескування	Запах тіла Запах косметики

Невербальна комунікація є суттєвим додатком до вербальної, підсилює її. За оцінкою дослідників, тільки 7% змісту повідомлення передається значенням слів, у той час як 38% інформації визначається тим, як ці слова вимовляються, і 55% - виразом обличчя.

16. Бар’єри спілкування

У ході передачі і прийому інформації відбуваються її суттєві втрати. Часто, передаючи інформацію, ми думаємо, що слухачі засвоюють її майже на 100%. Насправді це не так. Багато інформації втрачається з різних причин.

Бар’єри спілкування:

• Межа нашої уяви (перекодування думки в слова). При цьому втрачається до 30% інформації.

• Словниковий запас комунікатора (активний мовний фільтр). Набуває мовних форм 80% тієї інформації, яка перекодована на внутрішню мову;

• Словниковий запас реципієнта (збіг словникового запасу комунікатора і рецепієнту;

• Здатність реципієнта розуміти значення слів (втрачається майже 60% інформації почутої реципієнтом);

• Обмеження обсягу пам’яті (не все зрозуміле залишається в пам’яті, у ході монологічного спілкування (лекція, урок) у слухачів залишається близько 20 % інформації.

Існують різні засоби, які допомагають прийняттю інформації, послабленню чи підсиленню дії фільтрів. Сукупність таких засобів називається фасцинація (англ. Suggestion – зачарування). Фасцинація – це спеціально організовані засоби впливу для зменшення втрат семантично значущої інформації під час її сприймання реципієнтами, за рахунок чого підвищується довіра до неї та можливості її впливу на поведінку.

Мова є способом навіювання, або сугестії. Контрсугестія: уникнення, нерозуміння (фонетичний, семантичний (жаргон), стилістичний, логічний рівень), авторитет.