4.1. Соціологічний напрям
На сучасному етапі розвитку сошаіьних процесів в Україні важливим для побудови методологи превентивної роботи с досвід, нагромаджений психологами, кримінологами, педагогами західних країн У зарубіжній літературі досить поширений термін "делінквентна поведінка" яка характеризує психолоі ічний нахил до правопорушень Така поведінка вбача( іься у протиріччі норм і оцінок поведінки в близькому оточенні, заниженій самооцінці підлітків, у неблагополучних сімейних стосунках, у розбіжностях норм і оцінок різних іруи, вживанні алкоголю, парко шків (до цкі групи ще вживається термін 'адитивна поведінка"), відчуження від дорослих і негативною самоствердження у неіагивному наслідуванні окремих асоціальних типів Вивчення проблеми делінквеніної поведінки переконує в необхідності комплексного підходу до чинників, що зумовлюють можливосп відхилення зокрема (дносп соціально-пеихолопчнич, соціально-біологічних, соціально-економічних, педагої ічних аспекив
ЬІаука про злочинність та п причини сформувалась у XIX XX століттях, коли були поширені поіляди рмних учених на домінуючі причини неіагивноі поведінки, хоча окремі іеорегичні погляди щодо причин відхилень у поведінці висловлювали ще ГТлатон. Арисюїель і а інші філософи
Початок соціологічної о поіляд\ на причини та закономірності негативних явищ визначений у дослідженнях ЖКеї.че, Ь Дюркіейма, М Вебера, Р Мертона та ін Його еутпісіь поляга' у розі ляді причин відхилень в полі соціальних умов Па основі сіаіисіичних досліджень Ж Кегле, Е Дюркгеймом 6у іа визначена динамічна складова девіацій, які загострюються в певні періоди (клімаїичні, кризові)
Відповідно и> теорії атшп Н Дюркіейма та Р Мергоіта г. періоди дезорі анізацп сустшьсіва ві ібуваюіься значні порушення загальноприйнятих норм Вони обумовлені неузгодженістю між проюлошеними ку іьіурою цілями іа способами їх досягнення
оО
У поглядах інтеракщиного підходу девіантнісгь розглядається мь характеристика оцінювання певними групами соціальної оцінки -і ми маїи їаші 3 цп і ючкп зору вона обумовлена здатнісію ішиивових груп суспільсіва нав'язувати іншим своє розуміння помяіь відхилень
Представники культурологічної теорії виникнення девіацій Гшіуюіься на причині конфлікіу між нормами субкультури і панівної куньіури При впливі субкульіури, якій властиві відмінні щнносп, Норми й моделі поведінки, о.іти навчаються, засвоюють мотивацію і ісчшку здійснення певної поведінки
В соціологічному напрямі розвиваються теорія "соціальної Іісприсюсованості делінквента", "іеорія злочинної еубкультури", "ісорія соціалізації і наслідування" та інші
Прихильники соціально-нсихологічною напряму вважають Відхилення у поведінці неодмінною умовою нормального спілкування і взаємодії підлітків з навколишнім середовищем Американський соціальний психолог Ч Бидуел вважає, що "підлітки, ; особливо з середніх шкіл, бунтують тому, що вони не бачать ніякого [іірикіичного зв"язку між шкільними заняі гями і майбутньою долею" М Кантор вважає, що в основі непристосованості іпдлнка жіііь його особиспені особливості фізичні. психічні, ІІНіслекту альні та інші, які заважають йому включитися в нормальну (Труну однолітків
Р Макгрегор пояснює дезадаптацію відсутністю здатності родини, школи здійсниш адашацію Так, американський психолог Л Яблонскнй вважає, що у більшості підлі і кін, яких відносять до ^еліиквентів нема* уявлень про те, що вони належать до іакої Кшеїорп, а їхня поведінка дикіуєгься цікавте і ю лку вони виявляють до сшуацп, в якій можуть вияви їй свою природжену схнльніиь до (її рссивності ворожості, насильсіва Ь Сагерленд висуну в так звану К'прпо "диференціальної асоціації", суіь якої поляї ає в тому, що фпмори, які харакіернзуюіь соціальні процеси, включаючи іііпі.піьні конфлікти і злочинність фізичні і фізіологічні фактори І'і.к року, фізичні дефекіи, сіаіь, вік, хвороба і ги), іи нчопаголоі ічні фактори (алкоіолізм, наркоманія), фаюори кч ні. і урн (іип родини, соціальний стан тощо) маюіь різне значення
61
