- •Розділ 1. Становлення превентивної педагогіки як інноваційної дисципліни
- •1.1. Основні поняття та категорії
- •Превентивна педагогіка
- •1.2. Структура і динаміка превентивної педагогіки
- •1.3. Превентивна педагогіка в системі педагогічних наук
- •1.4. Превентивна педагогіка як наукова дисципліна
- •2.4. Проблеми освігн
- •4.1. Соціологічний напрям
- •4.2. Псилолої ічний напрям
- •5.3. Превентивно орієнтована освіта
- •5.5. Роль підліїків у превеніивному процесі
- •1. Педагогічниіі або освішій підхід.
- •2. Просвітницький підхід.
- •4. Підхід мобілізації ресу рсів.
- •5.6. Нревсніивні іехнолоіії в концепції саморозвитку нсповноліініх
- •5.7. Роль учителя в становленні превентивної діяльності школи
- •6.1. Первинна превенція
- •Нсдаї огічиа діаі носійка
- •Діагностика вчинку
- •Діагностика сім'ї
- •Діагностика школи
- •Діагностика класу
- •Діагностика середовища
- •6.2. Вторинна превенція в діяльності навчального закладу
- •6.3. Третинна педагоіічна иревенція
- •7.1. Морально-духовниіі розвиток неповнсіііініх у контексіі завдань превентивної педагогіки
- •7.2. Профілакіика іевіашної поведінки неповнолітніх
- •7.3. Превентивна педагогіка сім'ї
- •7.6. Соціально-правовий захист неповнолітніх
- •Вис іювки
- •Література
- •Додатки
- •1. Обгрунтування актуальності проблеми
- •2. Сутність, мета і завдання превентивної о виховання
- •5. Превентивне виховання дітей і молоді
- •7. Очікувані результат
- •Набутий досвід
- •Основні поняття
- •Підходи освіпш "рівний-рівному"
- •Принципи реалізації методу
- •Завдання Концепції
- •Напрями впровадження методу:
- •Умови реалізації Концепції
- •Концепція
- •II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •III. Суб'єкти спільної діяльності та цільові групи з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •IV. Мета, стратегії та завдання Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •V. Чміст, форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта
- •VI. Управління та функції навчально-виховної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
- •VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •Наказую:
- •1. Загальні положення
- •2. Організація і основи діяльності
- •3. Напрями діяльності Центру:
- •4. Управління Центром
- •5. Матеріально-технічна база
- •6. Заключні положення
4.1. Соціологічний напрям
На сучасному етапі розвитку сошаіьних процесів в Україні важливим для побудови методологи превентивної роботи с досвід, нагромаджений психологами, кримінологами, педагогами західних країн У зарубіжній літературі досить поширений термін "делінквентна поведінка" яка характеризує психолоі ічний нахил до правопорушень Така поведінка вбача( іься у протиріччі норм і оцінок поведінки в близькому оточенні, заниженій самооцінці підлітків, у неблагополучних сімейних стосунках, у розбіжностях норм і оцінок різних іруи, вживанні алкоголю, парко шків (до цкі групи ще вживається термін 'адитивна поведінка"), відчуження від дорослих і негативною самоствердження у неіагивному наслідуванні окремих асоціальних типів Вивчення проблеми делінквеніної поведінки переконує в необхідності комплексного підходу до чинників, що зумовлюють можливосп відхилення зокрема (дносп соціально-пеихолопчнич, соціально-біологічних, соціально-економічних, педагої ічних аспекив
ЬІаука про злочинність та п причини сформувалась у XIX XX століттях, коли були поширені поіляди рмних учених на домінуючі причини неіагивноі поведінки, хоча окремі іеорегичні погляди щодо причин відхилень у поведінці висловлювали ще ГТлатон. Арисюїель і а інші філософи
Початок соціологічної о поіляд\ на причини та закономірності негативних явищ визначений у дослідженнях ЖКеї.че, Ь Дюркіейма, М Вебера, Р Мертона та ін Його еутпісіь поляга' у розі ляді причин відхилень в полі соціальних умов Па основі сіаіисіичних досліджень Ж Кегле, Е Дюркгеймом 6у іа визначена динамічна складова девіацій, які загострюються в певні періоди (клімаїичні, кризові)
Відповідно и> теорії атшп Н Дюркіейма та Р Мергоіта г. періоди дезорі анізацп сустшьсіва ві ібуваюіься значні порушення загальноприйнятих норм Вони обумовлені неузгодженістю між проюлошеними ку іьіурою цілями іа способами їх досягнення
оО
У поглядах інтеракщиного підходу девіантнісгь розглядається мь характеристика оцінювання певними групами соціальної оцінки -і ми маїи їаші 3 цп і ючкп зору вона обумовлена здатнісію ішиивових груп суспільсіва нав'язувати іншим своє розуміння помяіь відхилень
Представники культурологічної теорії виникнення девіацій Гшіуюіься на причині конфлікіу між нормами субкультури і панівної куньіури При впливі субкульіури, якій властиві відмінні щнносп, Норми й моделі поведінки, о.іти навчаються, засвоюють мотивацію і ісчшку здійснення певної поведінки
В соціологічному напрямі розвиваються теорія "соціальної Іісприсюсованості делінквента", "іеорія злочинної еубкультури", "ісорія соціалізації і наслідування" та інші
Прихильники соціально-нсихологічною напряму вважають Відхилення у поведінці неодмінною умовою нормального спілкування і взаємодії підлітків з навколишнім середовищем Американський соціальний психолог Ч Бидуел вважає, що "підлітки, ; особливо з середніх шкіл, бунтують тому, що вони не бачать ніякого [іірикіичного зв"язку між шкільними заняі гями і майбутньою долею" М Кантор вважає, що в основі непристосованості іпдлнка жіііь його особиспені особливості фізичні. психічні, ІІНіслекту альні та інші, які заважають йому включитися в нормальну (Труну однолітків
Р Макгрегор пояснює дезадаптацію відсутністю здатності родини, школи здійсниш адашацію Так, американський психолог Л Яблонскнй вважає, що у більшості підлі і кін, яких відносять до ^еліиквентів нема* уявлень про те, що вони належать до іакої Кшеїорп, а їхня поведінка дикіуєгься цікавте і ю лку вони виявляють до сшуацп, в якій можуть вияви їй свою природжену схнльніиь до (її рссивності ворожості, насильсіва Ь Сагерленд висуну в так звану К'прпо "диференціальної асоціації", суіь якої поляї ає в тому, що фпмори, які харакіернзуюіь соціальні процеси, включаючи іііпі.піьні конфлікти і злочинність фізичні і фізіологічні фактори І'і.к року, фізичні дефекіи, сіаіь, вік, хвороба і ги), іи нчопаголоі ічні фактори (алкоіолізм, наркоманія), фаюори кч ні. і урн (іип родини, соціальний стан тощо) маюіь різне значення
61