7.3. Превентивна педагогіка сім'ї

Превентивна діяльність не може бути високоефективною, якщо нсмас тісного контакту і баіьками Соціальні психологи твердяїь, що сім'я основна ланка формування установок дпей

Переважна більшість баїьків спочатку не кизнаюіь скосі педаї от ічної неспроможності у вихованні дпей 1 як правило, початок відвертої рошови -і батьками анатіз спшставлень бачення своєї сім'ї учнями і батьками проходить дуже напружено, емоційно і нерідко недружньо Батьки як правило намагаються \ всьому звинуватити школу, посилаючись на в іасну зайнятість

І тільки терпляче, корекіне роз'яснення причин і чинників неїагивнич відхилень \ поведінці цтей, лише аріуменіоваш токази нрорахунків у вихованні (неуважне сіавлення батьків до проблем дітей вічсутшсгь вічвертих, довірливих розмов, спільного нровечення ві'іьною часу, не приниження пдносп та ін ) чають змоту вплинути на зміну їхньої негативної позиції

Наші дослідження засвідчили що більша половина баїьків зізнаються, що їм бракує педаюпчною круюзору, знань, навичок і умінь для ви чокання піей Серед п]юблем які зазначають батьки, іакі

• майже 70°о безпора іні перед негативною нове пикою дпей,

• понад 80% баїьків мало що можу іь сказати про розвиюк своїх дітей, про їхні емоційні, психічні якості,

• понад 30°о не можуть вказати, чим цікавляться їхні діти, які зміни відбуваюіься у їхньому розвиїку При ньому іреіина батьків відвідую і ь школу лише зрі ;ка, не спілку юіься з печаююм,

• лише 70°о батьків визнають свою повну відповідачьшсіь за навчання і поведінку дпей, не посилаючись на школу і суспільство,

• майже чверть баїьків вважають, шо виховувати дпеи повинні і школа, і сім'я, і суспільство, тому ві щовідальнісгь за їхню поведінку, - зокрема правопорушення, слід розпо цчяіи порівну

• понад 5°о батьків взагалі знімають з себе відповідальність за виховання своїх цтей

Психолого-педаюі ічна культура більшосп баїьків знаходиться па низькому рівні, в масовій свідомості відсутня усіановка

187

зверіашсь до спеціалістів ще до появи проолеми > поведінці дігей < мсюю консульїацп щодо п профілактики, або, в крайньому випадк\ на початковому етапі формування девіантноі поведінки Зрозуміло що в сімейному вихованні пріори іе і ним повинен буїи превентивний підхід у проіпдп впливу нсіативних явищ на дпей Важливими шляхами, як ми вже відзначали, є превентивна освна Бон.і ґруніусться на досіагньому рівні психолоіо-педаюпчних знань обинаносп і питань виховання, знанні і викорисіанні меюдів здоровою способу жиїтя У дисфункцюнальгпй сім "і через визначені рольові позиції формуються відповідні механізми (деструкіикш) соціалізації Як показують наші дослідження характер їх усгаленосіі залежиіь від сшвпадання сімейної та соціальної ситуації розвиткч Спостерігас іься тенденція, коли вибір і пристосування рольових моделей відбувається за рахунок найменших віраї Тобто, сшуацп подібносп сімейної взаємодії іа зовні ситуації міжособисгої поведінки стаю і ь рушійними силами їх адаптації Впізнавання знайомої, а відтак менш іривожної ситуації, надається установками, що набули сформованості в колі сім'ї Це у свою черіу, неіаіивним чином вплива< на можливісіь свідомо! оцінки і адекваїного вибор\ моделей поведінки в ризикових ситуаціях

1 Іревентивна педагогіка спрямована на сіворення умов позитивної соціалізації диіини шляхом втручання в нетаїивну ситуацію сімейної взаємодії за допомогою комплексної допомоги, серед якої сукупнійь педаюпчних меюдів іа ргзноманнних соціально-педатопчнич і психологічних технолопй Оскільки превентивна робота має сисіемнии харакіер впливу на ситуацію розвитку дитини, комплексна превентивна модель включає сисіем\ взаємодоповнюючої рівночасної соціально-педаюпчноі роботи з батьками, дітьми, значним оточенням дитини в школі тл за місцем проживання Превеніивна педаіопка повинна попередити сіан розвиїку дисфункцій сім і Найважливішою умовою успішної робоїи і оздоровлення умов сімейного виховання і взаємоповага і конфіденційність у стос\нках батьків і педагогік Педагоі\ при встановленні довірчих сюсунків із батьками потрібно спирашея на рекомендації психолоив, зокрема, спеціально розроблену Л Ь Філоновим методику встановлення довірливих стосунків між людьми в процесі спілкування

188

Відповідно до цих рекомендацій, контактна взаємодія педдгога психолоіа і батьків повинно складаїи шість сіадій На початку необхідно завойовувати довіру батьків, у період зближення варте виходиіи з тою. що батьки йдуть на контакт із тими, хю при першій зустрічі схвально відзиваю іься про їхніх дітей Іому пере^ спілкуванням із батьками педагог повинен "зняіи" із себе будь-яку упереджешсіь щодо підлітка, відшукати в ньому іакі позитиви якості, що навіть для батьків є "відкриттям" Результатом контакти на цій стадії має бути зняня напруги в спілкуванні, що до цього булг джерелом неприємних станів батьків У батьків формуєгьс; уявлення, що педагог спроможний правильно зрозумпи їхню диіин\ і батьківські почуття стосовно неї і реально допомогіи

Потім спілкування відбувається шляхом розширення іел довірливих бесід, сіворення сво( рідної о емоційно-насиченоп середовища, в якому петаюі, психодот стаюіь потрібними баїькаїу як слухачі, які розуміють, співчуваюіь і зацікавлені в знанн особливостей їхньої диіини як особисюсп та умов п виховання Іобю, у бесіді з батьками необхідно, уважно вислухавши обидв сторони, спробувати, по можливості, віамувати невдоволенн батьків та вчиїелів один одним, показати причини, що призводяіь ді загострення стосунків, консолідувати ці сюсунки на основі інтересі дитини

Якщо перші сіади взаємодії є періодом накопичення "чистих згод і позитивних емоцій в процесі обговорення проблем вихованії; то наступні статті, коли довіра досяїнуіа, присвячені виявленні неузгодженоетєй, тих об'єктивних причин, шо заважають \ спішні взаємодії сторін На даній стадії батькам повідомляємся про те, яі негативні якості й особливості поведінки підлітка найбільш викликають занепокоєння

Превеніивний характер у превентивній педагопці сім'ї полята насамперед у своєчасній допомозі для усвідомлення заірозливих ва виховання, психолою-педагопчній пагносгиш іа корекції стилі сімейною виховання і характеру взаємосюсчнків між батьками дітьми Серед таких порад

• уникати відкрию непримиренної педаїопчноі позиції і відношенню до педагопчно неспроможних батьків У іишол

випадку закрипсть бап.ків до взаємодії не дасть можливості здійснювані сисісмні превснгивні впливи,

• допомог) и баїькам проаналізуваш проблемну ситуацію, скорегуваїи свій стиль і характер стосунків і дитиною

Безперечно, допомогти батькам у запобіганні відхилень у пове пнці дітей мож\ть якісно підготовлені педагоіи, соціальні педагоги та псичолоіи Ті з них, які добре визначили індивідуальні особливої; п дітей і батьків, створили доста і ні \мови їхньою адекватною сімейною виховання, мають достатню професійну підготовленість і наснагу здійснювати паіронаж над і якими сім'ями ефективно використовувати рнні види сімейної іераїш

З превешивноі точки зору батьки маюіь знати, що існу( принаймні, чотири основні ролі дитячої поведінки щодо адаптації до умов дисфункцюнальноі сім'ї Визначають іакі "герой родини' "жертва", "невидима дитина", "клоун"

Перша < моделей "герой родини", коли житвий сценарій виявлясіься через повеїтінку диіини, яка перекладає на себе обов'язки своїх недбалих батьків, сесіер і бранв Такі дпи іраюті. роль баіьків \ своїй сім'ї Вони ніби відмовляються ви свою дитячою жиїтя, беруть на себе відповідальність за психологічним клімаї іа маіеріальиий добробм сім'ї Нерідко такі дпи відмовляюіься від своїх мрій на користь бажань близьких До кінця своїх днів вони приречеш піклуватися про своїх рідних не влашювуюіь своє особисте жипя Гакі дпи найдовше уіримуюіься від ризикоких вчинків, але якщо з якихось причин "ламаюіься". і" процес, скажімо, наркотизації проходить д\же інтенсивно

Модель "жертви" протилежна "іерою родини" Така диіина гостро відчува( неприязнь своїх близьких та оючуючих і поводиіься відповідним чином Ратин прояви девіангної поведінки виявляюіься в конфліктах, правопорушеннях, вживанні наркоіичних засобів спробах суїциду Недовірлива до іюдей, така дишна схильна ю розуміння проблем і допомоги тим, хто п погребує Тому дуже слушним ( висновок В Штандер про те, що жертва часпше за інших членів сім'ї сіає на місце родинної о героя, коли останньою • якихось причин не станс

Модель поведінки дишпи в алкоюлізованій сім'ї найчастіше виражається ролпю "клоуна", яку і раї диіина Позиція '"клоуна"

190

передбачає поверховісіь стосунків, обмеженість відповідальності та усвідомлення гостроти проблеми Певною мірою, з таких похідних дорослі визначають свою позицію щодо самої диіини Подібна модель поведінки диіини найменше зачіпає дорослу людину, оскільки спрощує конфліктні ситуації в сім'ї і не да( можливості дорослим визначшись у стосунках щодо проблеми алкоголю Для дітей, які іраюіь подібну роль, приіаманне намаїання відтворюваїи поведінку своїх батьків

Ознакою "непомпної дитини" є відсунпсіь її участі в спілкуванні з іншими членами сім'ї Потреби такої диіини реалізуються у площині власних фантазій Вона не намаіаєіься удосконалиш сімейні стосунки, бо відмежована від іаких проблем своїм внуіришпм житіям Це не означає, що розвиюк психіки такої дитини йде без впливу сім"і Навпаки, неіативний вплив буває більш небезпечним, ніж для інших моделей пристосування Він може виявляти себе психічними розладами, наркоіизацн ю, втечами з дому, ранніми сексуальними орігнгаціями, нахилами до суїциду

Зрозуміло, що "чисіих" моделей зустрічає іься не іак багато Реальний комбінований прояв моделей Важливо, що кожна з ролей має свій період реакшвносп накопичення, характерологічною виявлення, період загосірення, конфліктного виявлення Саме це визначає динаміку розвитку сімейних стосунків у дисфункцюнальних сім'ях Гакі рольові моделі поведінки дітей характерні для насильницьких, кримінальних, аморальних сіуієй Для наочності, розілянемо моделі поведінки дитини в системі наркотизованої сім'ї Можна сказаіи, що до певною сімейного сценарію кожна диіина рано чи пізно шдгоіує свою роль Представниця психоаналітичною напряму К Хорні вважає, що рольові сценарії, які отримала дитина в період свою сімейного спілкування і батьками орі ані зову ються в сім'ях іаких дітей, коли вони стають дорослими Польський психолог В Штандер іакож вважає, що такі ролі прє>екту ються у доросле жипя Він визначає їх вимушений, а не вільно обраний харакіср

Спостереження підтверджуюіь, що реакція дігей із стійкою нервовою сисіемою виявляється більш складним комплексом сіраждань і переживань, вони сгаюіь схильними до прояву афекпв,

191

небажаних вчинків, на відміну від дії єй із слаокою нервовою сисіемою 3 цим можна погодитись у тому випадку, якщо взяти до уваїи. що діги із стійкою психікою схильні стримувати свої негативні реакції ю меж нервових зривів Діги із слабкою психікою маюіь більшу схильнійь виправдовуваїи неіаіивш вчинки баіьмв Навіть вилучені з родини, внаслідок втрати батьками прав на дитин\ там дпи нерідко зберігають добре ставлення до своїх батьків

У вина іках, коли підлаок не бажас мириіись зі способом жиігя своїх батьків, нерідко йою вимоіливісгь, безкомпромісність спричиняє розвиток конфлікту за неконструктивним шляхом Особливого ускладнення набуває конфлікт, коли дитина починає усвідом іюваги. цдо характер життя баіьків, їх виховання знизили і її можливосп У таких випадках на відторгнення цінносіеи накладаєіься почуття образи У підлпковому віці такі діти нерідко знущаються з батьків і б'ють їх 3 часом більшість з них також продовжують наслідуваїи моделі поведінки батьків Але разом з тим вони не копіюють п їхньою особчивісію стає впдзерканення поведінки V конгексп молодіжної субкульіури Хоча ма< місце корекція моделі пове цнки баіьків, їх заміна, як правило, не виходить за межі субкультури

Більшість дпей які продовжують виховуватись \ дисфункцюиальних сім'ях, схильні приховувати проблеми сім'ї Наприклад, насильство Вони наматаіоіься захистиш репуіацпо своєї сім'ї Переживання такої ситуації, у свою чергу, спричиняє розлади в психіці, виявляється через емоції та поведінку Ілка дитина стає хворобливо вразливою до цілком простих проблем оіочуючого жит ія. н мучать сірахи, сомаїичні розлади Викг)ристания алкоіолю або наркотиків криміналізація для вирішення особистих проблем стає типовою реакцією шини при зіткненні з труднощами в жили У такій ситуації девіації поведінки можуїь сіаіи засобами заорвотення потреб дитини, психолої ічної о захисту, адашацп до субкультурних норм маншуіяцн батьками та оточуючими Наслідування проблем баіьків дитиною стаг все більш типовим явищем Існуючі виияіки тільки підтверджують заіальні правила наслідування моделей поведінки дисфункцюпальних батьків

У баіькір, які мають дитину з девіантною поведінкою

виникають характеролоі ічні реакції поведінки, типові моделі реагування Найбільш заіально вони предсгавіент моделями агресії, пади,страху,безсилля,відкидання

Модель агресії виникає, як правило на першому егаш усвідомлення проблеми І иповою реакцією близьких є відчу ття агресії Під впливом емоцій вони намаї аються заборонами або фізично вплинути на поведінку штини, обмежити коло її спілкування При тому, що дитина намагається вийіи з-пп контролю батьків, вона вдає іься до заперечення своп присірасп. а іноді намаї ас іься встановити добрі стосунки в сім'ї, поновлює характер спілкування з батьками у виїїдкому тля себе руслі

Модель надії. Після першого афективного реагування на вчинки дитини, більшість баіьків починають шукати раціональних виходів із ситуації Вони починають цікавитись пробтемною літературою, зверіаюгься для отримання нової інформації до спеціалістів Втім, баіьки застосовуючи нові знання, що були отримані з книі чи бесіц, часпше вдаюіься до моралі заторе і ва Одночасно батьки намаї аються визначиш кото знайомих дитини, але роблять це занат,іо прямолінійно Вони посилюють коніро іь за дитиною, намаїаюіься проводити з нею більше часу Хоча на цьому етапі баїьки мають найбільший шанс виправити ситуацію, така можливість більш ймовірна у тому випадку, коли стосунки між батьками і диіиною на попередньому еіапі не стали відчуженими

Модель страху. На третьому етапі у батьків виникає відчуття страху Йою витоки базуються на нездійсненноси очікуваних успіхів після інформаційної обробки дитини Настаг період усвідомлення відірваності дитини від впливу сім'ї, наявності в неї особливою житія, до якою і\ не допусіяіь Батьки звертаються до міліції, намаї аюіься використати силу адміністративних оріанів та громадських оріашзащи для впливу на поведінку дитини Нерідко вчиняють перевірку речей, зачиняють дітей вдома Як правило, в такій ситуації, діти намаї аюіься радикально позбутись опіки батьків Нерідко вчиняють скандали, залишають домівку

Модель безсилля. На цьому егаш у батьків виникає почуття безсилля Відчуття провини не дає можливості відверто поспілкуватись з дитиною Батьки потрапляють у по тон реакцій

102

191

психологічного захисту раціоналізації, проекції Як правило, у батьків виникає відчуття провини Вграіа контролю над дигиною може з'єднати розрізнені стосунки між подружжям, переорієнтувати сімейні ролі Пошук батьками емоційної підтримки ззовні відбувається із втягуванням у своєрідні стос>нки з власною дитиною і сторонніми З'являється висока терпимість до п поведінки Ьатьки посилено опікують дитину Ведуть пошук спеціалістів, причому діапазон іаких пошуків може сягаги від наркологів до екстрасенсів Батьки, особливо матері, шукають своїх дпей у наркопритонах, інших небешечних місцях Але вмовити дитину повернутися додому вдається не кожному

Модель заперечення. Існує модель поведінки батьків, яка полягає у запереченні проблем своєї родини Вона виникає у батьків при усвідомлені ізольованості проблем їхньої сім'ї від оточуючих Це повна вграіа довіри до можливості вирішити проблеми В таких сім'ях батьки підпадають під страх спричинити своїм дітям страждання Найбільш характерна така поведінка для батьків, де діти вживаю і ь наркотики Вони пройшли всі попередні стадії іа бачили свою дитину в стані абстиненції. "Ломка" (жаргонна назва абстиненції) виникає у нарко залежної дитини в період відсутності наркотику під час непереборної жаги йото вжиш Щоб попередити страждання дитин­не провокувати її вдаватись до кримінальних дій для отримання грошей на паркоїики, батьки або починають самі давані і роїш на їх придбання, або ладні самоіужки діставати наркотики для своїх дітей Підсилюєіься відчуття провини перед дитиною Сприймання оточуючих набуває новою сенсу в залежності від того, які ролі визначаються батьками для тих, хто перебуває в наркопроолемі їхньої дитини Сім'я, яка опинилась під тиском девіантної поведінки дитини, перебудовується на нові засади сімейних ролей Такий розподіл накладається на попередній і може міняти рольову структуру сім'ї в діаметрально протилежному плані Наприклад, в сім "і, де провідну роль відігравав батько, а мати іа інші члени сім і перебували під впливом його авторитету, в ситуації адикт ивної о тиску лідерські якосії виявляють матері або інші члени родини

Модель спів залежності. На цьому етапі сім'я перебудовується за сценарієм взаємовпливу міжособистісних стосунків Новий спосіб

функціонування сім'ї визначаться як ешвзалежнення За визначенням польського психолоіа Ь Вороновича, співзалежнення це певна форма прис(осування до ненормальної системи людських стосунків, яка робить неможливим існування цієї системи і, водночас, не залишає шансів на н шип Характерною ознакою людини є впевненійь у своїй здатності значно впливати на шш\ людину Співзалежнеш батьки вияьляюгь свою негативну роль у юму, що позбавляюіь дитину нрийняіи особисту відповідальнтсть за свої вчинки Вважає і ься, що іакі багьки є несвідомими помічниками розширення девіашй поведінки Гакі протиріччя поглиблюють ситуацію постійною напруження за рахунок втдчуття провини зниженої самооцінки Акіуалізація на минулому, постійне іравмування свост психіки не дозволяють їм визначити хиби своєї поведінки V іепернппьоиу. опанувати відч\тіям раціонального опгимізм\ В іншому виііадк\, згасання віри може остаточно позбавити б\дь-яюі надії на зміну сиіуацп

Для мо іслеті поведінки батьків притаманна ііід\кінвність від аі рееп, надії, сіраху безсилля до заперечення

Дитина, яка підранься тиску визначених мочелей поведінки батьків, ошіняс іься в емоційній ізоляті, ссіаточно вірачаг зв'язки зі свосю сімЧто, активную поведінку і вреппі реші, продовжує все більше заглиблюватись у десірукіивну субку пьтуру

Кожна із зазначених моделей поведінки батьків неіагивпа за своєю сутшсію, оскільки механістично спрямована на реалізацію своїх психолої ічних захистів і не залишає місця для крошткоі робоїи з емощйно-мошваційними чинниками, шо тиснуть на баїьків і визначаюіь їхні прорахунки Гака поведінка батьків полює їх від пошуку причин десірчкшвноі поведінки дитини іа шляхів раціонального вирішення проблеми Прямим чином це залежить від

• типу провокуючою поведінку дишни стилю виховання.

• соціальних уявлень про стиль реаі \ вапня на проблему,

• виду десірукіивної поведінки,

• індивідуальних особливостей дигини,

• особливостей протікання соціалізації дишни

Дії баіьмв, дпи яких піддались наркотизації, спрямовані на

194

195

змнп поведінки дггей Як правило, суго індивідуальне звертання до соціальних сл\жб, консультацій, іелефону довіри юпоможе на певний час Самоспйно вирішити проблему майже неможливо Для баїьків необхідно маги установку на сисіемнісіь проблеми сім і. в коло якої включені всі и члени Для гюзиіивною результап нсобхі іш іакі головні умови, яких повинні доIримVнатись батьки

• визнати наявнісіь проблеми своп особистої поведінки,

• розуміти проблеми своп диіини, не принижувати п гідність,

• бу їй готовими до копіткої і виснажливої роботи.

• дотримуватись рекомендацій спеиіаліспв,

• визнати свою відповіла дьність \ забезпеченні прав і свободи сг.гл\ дпей \ виборі стилю житія

Дослідженнями доведено, що вільна від тиску диіипа мас більше шансів переоріснгу ваіи свою поведінку, ніж яка перебува» шд іиском примусу .\ле піпова батьківська псичолоия не дас самостійно визначитись по відношенню до проблеми Якщо педаюі не може юпомої ти вирішиш родинні проблеми, іо йоіо завдання направши баїьків ю аіешадісіа соціальною педаюі а, психолога психоіерапевіа Чим раніше ^аіьки -терпіться до спеціаліста, іим бпьше шансів на припинення вживання парко пічних засобів і загальне оздоровлення сімейних стосунків

Шкільний психолої, соціальний педаюг мають здійснювані превентивну робог\, залучаючи до співпраці якомоіа більшу кпьмсть спеціа'ііснв, то складають оточення взагмодп з сім'гю дшини Це класний керівник, вчителі, сшвробпники 'іержавних і недержавних оріаниацій з компеїеніними повноваженнями превентивної робо їй Форми і меготи роботи мають підбиратись з урахуванням псичосоціапьних особливостей об'єктів превентивної роботи і стан\ складності проблеми Погднання не директивних і директивних меіодш корекції і реабілітації сімейного стану виховання, замша негативних сімейних ролей на гюзишвну віагмодію маюіь ґрушувашсь на принципах соціального пар і перства і дотриманні міжнаро цшх стандартів з прав людини Тільки в іакому системному, взаємодоповнюючому впливі позитивні зміни у щнампц негативної поведінки набувають системного характер)

Відновлення функціональної спроможності сім і складна

1%

психологічна проблема Вторінення в систему усталених сімейних цінностей, ломка звичних стереотипів конфліктна ситуація Від майстерності спеціалістів залежиіь характер про і ікання цьою корскщйною періоду і наслідки для подальшою сімейною жипя Психологічна оцінка Л Голстою, що нещасливі сім'ї нещасливі по-сво(м\. мають спутувати відправною точкою для усвідом пеішя не пльки необхідносп вппрацювання індивідуачьноі моделі педагогічною віьшву та батьків, але й склащоеті у визначенні відправних точок віоргнення \ закриіу соціальну систему, якою залишаться сім'я Усвідом.ііення і визнання баїьками необхідності дотюмоі и складна стична і психолої ічна проблема оскільки погребус від баїьків вишання свост безпора іносп вирішиш проблему самоспйно Ьаіьки схильні перекладати свої педаюіічш невдачі па дитину. шкот\, соціальне становище в країні

За період існування соціалістичних поілядів на роль сім'ї ч процесі соціаднацп чи інші відбу іаа> віраіа особистої відповідальносн баїьків за виховання своїх піей і, водночас, перевищення вчителями оцінки свого ііедаюіічпою рівня і ролі в становленні жиптиіх професійних, моральних оріппирів ціеіі Саме юму перші кроки взаємодії вчителя, психоюга, соціальною педаї оі а з баїьками мато і ь носиш компромісний харакіер. виявляти безоцшочне сіавлення до характеру сімейною виховання І ільки при відповідній освіїньо-нсихочоіічшй роботі з батьками по усвідом іенню і иибини, наслідків проблеми, доцільності спеціальною педагоіічною віручання в кризу сім'ї можливий вхід до сфери сім'ї При цьому психолої ічна іоговнісіь педаюіа (класного керівника), сощалиюіо педаюі а (психолої а) маг спрямову вашеь не лише на досяіпення довіри з бок\ членів сім'ї іа інших суб'(кнв превентивної роботи, аде й попереджувати деструктивні прояви V нове пнці учасників превентивною процесу

З урахуванням наданого, пеіатончна мо т,ель нревеншвноі робош з дисфункційною сім'єю груніуггься па таких етапах

Аналіз сім"і обюворения проблеми з баїьками і дитиною залучення до співпраці інших с\бЧктів визначення моделей превентивного відливу проведення педагопчноі робош оцінка результатів кореї ування методів соціальний патронаж за сім'єю

197

включення ч ієнів сім'ї в соціальну ро6от\ для інших

Серед форм роботи поширеною г превешивна бесіда коисульїашя з такими баїьк&ми. як важливий еіап вплив} усвідомлення особисті відповідальноси батьків за характер

ПОВеДІНКИ ДИТИНИ

Меіа профілактичної бесіди зміниш усіановки щодо характеру вирішення проблеми, зробиш баіьків акшвними співучасниками позитивного впливу на дишлу

Як би не поводили себе батьки при першій зустрічі з педаюпчним працівником, неминуче виникають зміни в їхній психолоїн Вони починаній, усвідомлювати

• актуальність сигуаші,

• юсгроіу проблеми дитини,

• можливі наслідки,

• необхідність знахо іження шляхів виправлення ситуації,

• свою роль V цьом\ процесі,

• позитивну перспективу особистої і сімейної жиі ігдіяльносп в разі прикладання з\силь

Виправити ситуацію можна за умови по зшивної о настрою баіьків на конику і цілеспрямовану робоїу Позитивні зміни можливі при перебудові внутрішньою свпу баіьків При цьому усвідомлення ві іповідальносп за долю епосі дитини може бути стійкою у баіьків тільки за умови прояву поваги з боку спеціаліста. емпатичномч ставленні до дитини В практиці роботи помічено, що найзане дбанпш. аіресикш баїьки апнююіь ево^ сіавлення до диіини лише в тому випадку, коли відчувають щирісіь і поваїу \ сіавленш до них

Пі в якому разі не можна різко звинувачувані батьків іа недбале виховання дитини Після того, як ми досяглії позиіивного настрою у взагмодп, баїьки сіаюіь бпьш відверіимн Вони починаю) ь апмлізуваїи свої прорахунки у вихованні дпеи і неодмінно переходять до аналізу своїх неіагивних якосієй і вчинків Літе це вже не ( тими негативними подразниками, що розгортаюіь механізми психопоіічного захиеіу Навпаки, у бажанні зробити добро для своп 'іитини виникаг психолої ічне оздоровлення,

108

відбувається самовідтворення житі свої сили, наспати

У цей період необхідно переконати батьків, що вони добровільно, без примусу прийшли за допомоюю, що це їхній вибір Водночас, слід звернуш увагу батьків на такі умови, що стимулюють

ПОЗИТИВНІ ЗМІНИ

• зробиш відповідальним свій стиль житія, зміниш уявлення про долю їхніх дітей,

• бажати змін у сюсунках між самими батьками і дітьми з конфліктних на доброзичливі,

• надати приклад своїм дням у бажанні покину ш шкідливі звички,

• проявиш ініціативу в реалізації проірами здорового способу жиі гя у своїй родині

Необхідно знайти приклади з житія, які б закріпили вір> баіьків у можливість позитивних змін Значною довірою при цьому користуюіься приклади, які спещапсі наводить з особисті о жиігя або жит ія своїх родичів

Превентивна бесіда складає іься з таких блоків

перший переконання батьків у наявності проблеми,

другий - переконання в можливості здійснити позишвні зрушення в жити сво< і диіини через зміни в особистому жити батьків,

третій переконання батьків у самосийному виборі, безперечній підтримці з боку спеціаліста,

четаертии підбір форм і методів впливу і а визначення послідовності в коригуванні стосунків,

п 'ятии - вибір днів консультацій із спеціалістом

У процесі спілкування з баїьками необхідно

• не принижувати їх хизч ванним рівнем своїх знань,

• підкреслювати уважне, доброзичливе сіавлення до них,

• стримуватись від надмірних емоційних зауважень і проявів.

• вміти знімаш психолопчне напруження дотепним жарюм. вміти втримувати паузи,

• демонструвати серйозне ставлення до проблем,

• сіримувашеь від моралізаторства і засудження поведінки дітей

199

і батьків

• не зачіпати самолюбеіва баїьків.

• збери аги гає мницю звертання та анонімність,

• вести бесід) на рівні досіупному для сприйняття батьками рівні

Бесіди ; батьками неповнолітніх елю, вести на довірливій зацікавленій нон, не вдаючись до каїеюричних оцінювань та осуд\ прорахупків \ особистому жиіп й вихованні дитини Головне вміння визвані у самих баїьків бажання вирішуваїи проблем\ дитини в коніексті оздоровлення стосунків у сім'ї Краще весні бесіди і батьками певним чином готовими до діалогу Ця тоіовнісп, формується через доброзичливе, емпатичне що не відмінні педагогічну вимогливість, ставлення до батьків

Бесіду з батьками бажано починані >, нейтральних тем але таких іцо загалом хвилюють баїьків проблеми сушеного життя здоров'я, відпочинку !ощо При цьом\ зацікавленість повинна Гп пі щирою, невимушеною Важливо сіежиіи «і своїми рухами, жестами Після тою, як соціальний педагог відч\с довіру з боку баїьків можна переходити до конкретної бесіди Спочатку бажано мочниіи свої спостереження за харакіером розвитку особистих рис і якостей підлітка Бажано з'яс\ваги. якг ролі дсмопсірує гигина в сім'ї іа поза нею, як поводіпь себе \ конфліктних ситуаціях в сім'ї, які дру іг п оточую і ь, як вона з ними спілкується Неоохідно визначній харакіер типу виховання динній, пні реагування батьків на проблему тощо

Польський психолог С Малібу р ді у своїх працях наводить досить слулні поради, як батькам допомогти своїм дітям не вживати алкоюль іа парко піки Наведемо їх з деякими доповненнями При цьому доцільно виділиш іаю дві і рипі профілакіичні і реабілітаційні поради

Профілактичні поради:

1. Розмовляй з дитиною про соціальні проблеми

2. Навчись уважно сл\хати пропозиції дитини щодо зміни своп особистої поведінки

1 Допоможи дитині повірити в себе

4. Допоможи дитині сформувати чітку систему взаємостосунків

5. Допоможи дит иш захищатись від і иску товаришів

6. Заохочуй дітей до спілкування, здорової і іворчої діяльності 200

7 Будь готовий до ситуації, йоли дитина зроби і ь невірний вибір

Реабілітаційні поради:

1. Знайди в собі причини такої поведінки чшини

2. Змінюйся сам

3. Оздоровлюй стосу пки

4. Обережно підходь то визначення санкцій

5. Шу каи допомоги

6. Знаходь підтримку в баїьків інших дігей

7. Подавай т,обрий приклад

8. Не принижу й дитину свопо нетовірою

Зрозуміло, що превентивна робо і а з сімЧю складна і баїаюгранна О піак чи не нашочовнішин аспект превентивної иедаїопки допомогти батькам осяінути значення родинної педаїоики, яка < серцевиною народної виховної практики Родина це природний осередок найглибших людських почуті їв, те дитина найшвидше і паінлибше засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються іючупя тоброіи. чм'іносп. совісті, прав швості, любові до всьою живого Величе-ша соціальна роль красномонносп українських народних прислів'їв і приказок "Які мамо і іатко, іаке й диіятко", "Який кущ іака й хворостина, який батько, така й диіина", "Які самі, такі й сини"', "Яка мама гака сама" 'Якг баїьки іакі і діти" і ото

Народна педаїопка ( основним критерієм оцінки моральної пдносп людини V сіавленні до ледарів народна пеіагопка безкомпромісна колений ледар аморальний Той, хто не хоче працюваїи і хоче жши за рахунок чужої праці пепдпик і моральна потвора, тяіар для счсшльсіва ( 'Ледар живе аби землі важче", "Не живе ильки днг пре", "Ледаще на віник та па емпник юдяще") Без праці моральне вггховання дітей немислиме До гою ж праця ісютно впливає на людські стосунки, на моральне ставлення до людей В оточенні лю'тей праці у дитини закладаються основи здорової моралі, ненависть до зла і соціальної несправедливості

В народі застсрпаюіь якщо хочеш мати у своїй имі виродка, дай синові чи дочці все. що вони хочу іь. і позбав їх можливості працювати Неробство неодмінно при зводить до нешасія ("Від

201

неробе і на до злочину один крок", "З ледарем поведешся горя наберешся ') Праця найвище мірило людської цінносп

ІІревеішжна робота з батьками диференцно( іься в залежносп від тою, які умови створене/ в сім'ях для вихованая дітей Ці умови доцільно диференціювати з урахуванням взаємозв'язку маіеріальио-побуювих ум<чз іа відносин у сім'ї з попередженням відхилень у поведінці у чнів

Г деякі аіиві деіалі специфіки роботи з батьками Скажімо, збори батьків доцільно проводиш після апкеїування учнів Результаїи такого анкетування, як правило, дозволяють оіримаіи нову інформацію про ставлення дітей до різноманітних проблем Ось деякі відомосп, що були отримані перед такими зборами Кожний п'ятий підчіпок харакіеризував свої стосунки з батьками як напружені, майже 40% як конфліктні. 30% ві значили відсутність взаєморозуміння з батьками, зізналися, що їм не хочеіься буїи вдома Важкі підлітки (понад 70%) особливо скаржилися на жорстке ставлення іо них батьків, або одною з них Ми переконалися, що важкі діти це як правило, діти важких батьків Ще ощн цікавий факт лише п'ята частина учнів схвалювала "баіькшськ\ педаюнку" Решіа не збираються виховуваш своїх майбутніх дітей такими ж методами Анкетування батьків (як уже зазначалось) найзручніше проводити в міру їх приходу на збори Харакісрно, що відповіді батьків дуже неадекваіш відповідям учнів Вони рпняться і у визначенні мікроклімаїу в сім'ї (баіьки набаіаго завищу то 11. оцінку), і в оцінці взаємостосунків з дітьми (батьки визначають їх в основному як добрі або задовільні), майже відсчшя втдверпеть про наявність непорозумінь між учнями, батьками ющо Контакт з стмЧю - це один з ваюмшшх важетв запоруки \ спіху в превентивній педаюпці

Форм і методів співробітництва школи і сім'ї баїато Вдумлива робота з баїьками має спонукати їх до розуміння значимості не тільки традиційної батьківської функції виховання дитини, а й настроює на самонавчання та самовиховання Ітльки в іакому випадку батьки будуть цікаві своїм дням а отже, будуїь мати авюриіеі

Шко п потрібно пам'ятати, що серед батьків можуть буїи

унікальні спеціалісти з питань превентивної тематики Виходячи з цьою потрібно більш активно залучати батьків до жиітя школи, використовувати досвід взаємодії навчальною закладу та батьків \ дореволюційній період Наприклад, в сгагуіах більшосп гімназій відповідальність за вихованість даси несли виключно батьки 1 лише в деяких випадках ці обовязки розпо плялись, анс в жодном\ навчальному закладі не було перебирання виховних повноважень Сьогодні бум о б доцітьно укладати контракі з батьками Іака форма не суперечить сучасній освітній політиці Навпаки, вона лише засвідчила б її відкритий, демократичний харакіер Привертаючи уваїу до ролі баіьків у превентивній діяльності зазначимо, що мають активно розвиватися існуючі форми і методи взаємодії баіьків і школи

Оріаннаційіп форми і меюди взаємодії батьків та педаюттчних працівників ', пиіань превентивної педаюііки можмь мати різноманітнії харачіер Зокрема, кожен >. баіьків має право на рі;ні індивідуальні форми взаємодії бесіди, консультації, допомоіу з правових, психологічних пелаюгічних пигаиь. читання тематичних лекцій, обмін досвідом з питань виховання цгей. допомога педаготам у відвідування сім'ї, наставниціво над підліїками 5 відхиленнями в поведінці, батьківський нагляд іа роботою комісій у справах неповнотпніх, право захисна дія іьнісіь ющо

І рупові форми взаємодії базуюіься на роботі баіьківських комнетів За тх ініціативою можуть б\ги організовані бесіди, дискусії, диспуіи з проблем правовою, моральною виховання, здоровою способу життя, попередження залучення до наркоіиківта інших відхилень, розвиток акіивносп дітей через екскурсії, походи, ігри Батьківський комітет може ініціювати запрошення спеціалістів, виходячи з потреб неповнолітніх, для окремих батьків він може вимаїати пройти індивідуапьні або і рупові коиеульїації. запросити спеціалістів для провс гення різних видів і реніні ової чи терапевтичної роботи, визначати форми надання допомоги дітям з неблаюполучних сімей, проводити діяльнісіь з організації батьківських трун паіронаж\ чергування, охорони школи тощо

Взаємодія на основі ініціашви адміністрації школи або учнівського самоврядування може передбачати позакласний

202

203

батьківський педаїопчнни всеобуч баїьктвські збори, лекюри з педагогічних, ме цінних правових знань, семінари, загдльношкільні змагання, зусірічі з дікарями наркологами, психіаірами, юристами психолоіами іа ін , кіно іекіоріи, конференції іематичні вечори педаюпчні консиліуми Це може оуіи, наприклад, ініціатива спільною з баіьками відзначення Всесвітніх штв боротьби < курінням солі тарностт з ВШ-інфікованими іа хворими на СШД тощо Важ іивим V превентивній роботі с спеціалізація батьківських зборів Нанрикла і, це може торкатись актуальної проблеми насильства щодо неповнолітніх У цьому аспекп подолання у пере іжсиь до таких дітей існволить виршіиги багато проблем

Питання для самоконтролю:

1. ( \присип прс<,е}ітішпопп'да о її-непі і

2. ХіоОе її і ро її є г)іісф\іікціиіік\ сім 'я\

3. Рора()н батькам

4. 'ІЬурми роботі' иіко їй з ботькачу

7.4. Сучасна превентивна парадні ма навчальною закладу ~ педагопка здорової о способу жиггя

В цілому, *мтсг педаїопчноі діяльносн з превентивної робо пі і сучасній шко п повинен враховував ситуацію розвитку цпини ь системі неіаіивнич явищ і а базуватися па вірі в здач ніс і ь інший ' усвідом ієною ставлення щодо здоров'я і а небезпек негаїивію поведінки При цьому сил орк нгувашеь на і,ві вза'мопов язаг¹ парадигми

До першої ми відносимо рівень системною забезпечення здоров я (відповідно ктасифікаші то ВООЗ), яка, по суті викоті загальну функцію виховання ^іворгш умови іля попередження відхилень Це,передусім

• розвиток духовностііаморалі

• сприяння збереженню і а розвитку здоров'я

• психо юю-педаюгічне забезпечення рівня навчання і виховання

Друїу парадигму ми розглядаємо як су ю превснтньію педагогічну діяльність До неї відноситься

204

• превентивна роооіа як складова пячьносп навчальною закладу,

• превентивна педаюпка як спеціальна освітня (проевпницька) і а виховна діяльність,

• системна превентивна пелаюпка на визначених рівнях первинному вторинному іреїишкшу

Парадні ма відображає суіь і егрукіуру нревешивно-педагопчноі системи іля забезпечення ^оціа іьно-псичолопчиич умов у навчальному закла п розвитку знань умінь і а навичок з нрошдп видивам негативних чинників у сшуацп їх іиску

У межах парча іьно-виховною процесу це сіосуиься, передусім \с\нсння психо юю недаюпчних не ю пків у навчаіьно-виховному процесі порушень соціальної ада'ііацп неповно итніч, попередження норм у юму числі ьриміна їьного законодавства Умовами їаіальноі стратеги ( здійснення іумашзацп розвиїку духовною в жиш навча іьпою закла іу (формування культури здоров'я іа з іоровою способу жиі і я при о іночаспому розумінні всіх складнощів соціалі ,ацп сучасних шеи іа забезпечення и позитивного просування через превентивну ияльність

Лна^113 ресурсів превешивноі пеі.аіоііки показу( що превенція соціальна іа осоГисисно зори шовапа за ці іямн зав таннями змістом і гехноіоплми Ліс особдиве значення ма^ забезпечення виконання н основних функцій Це пояснюється тим, що превентивна пе;агоика пере ібачас розвиток іуховних мораііьнич засад особистоси формування куіьтури здоров я привчання до здорового способу жипя Важ іивим не даюі ічним завтанняуі ( включення учнів у діяльно оносере жовані упжособиспсні сюсунки В1дпов1да^1ьно! залежності з іншими дітьми пгдаюіами батьками Формування внутрішніх механізмів самореї уляцп поведінки, особистого вибору пове цнки в ситуації ризику на основі іуховних цінностей, морально-правових норм, розвитку самоефемивносп, що залежить і від сукупності умов, які забезпечують функціонування превентивної ііеіаіопки в навчальному закла п педагогічної нревенцп Мета іакої ияльпості спрямована на вкпочення п|)евешивного підходу в заіаіьну педагоітчпу діятьнісіь I1•Iвча^1ьно1о зак іа іу Саме юму педаїоіічну превепцно сли

205

ро-іілядати як розвиток духовного морального ріння особистої. 11 правоусвідомленої поведінки, так і оріанізацію жиіквого досвід\ Н межах навчального закладу на це маг бути спрямована організація цілісною навчально-виховною нроцес\ Особлива шншсгь і актуальність роботи в аналізі головних компонент змісту і сірукіурн педагончноі превенцн виявлення основних

закономірностей їх єдності між собою на всіх рівнях оріаннацн діяльності педагогічною колекшву, \чнів, їхніх батьків, усіанов і.і організацій і їх представників у розвитку прсвеніивних заса і навчальною закладу

Важлива функція консиліуму правозахисна її юловна меіа захисі шіересів дишни, яка погранила в несприяіливі умови сімейні, навчально-вихокш, в складну конфліктну ситуацію Досві і засвідчу; що нерідко не\важні вчителі намаіаюіься переслідувані учнів, занижувати оцінки, підривані їхній авторитет серед \чнів Сішка неуспшппсіь або порушення дисципліни може свідчити про конфлікти з вчиїелями, а озлоблення чи депресивний стан учня можі стати причиною баіагьох відхилень у поведінці від утікання ;і школи то самогубств Страх перед покаранням травму дитячу психіку ьикіикас розлади мислення і а сприяє реакіивним вчинкам Для попередження іаьих явищ консиліуми просіо необхідні для розв'язання ірамашчних вузлів у жити диіини Досвід Перекопу* що психолою-пс даюттчний консиліум перспективна форма в системі превенцп насипи серед олнолпкт, правопорушень іа злочинів

Соціально- організаційний рівень забезпечує спосіб органнац.і та керування навчальним закладом у створенні превентивної о безпечною для соціальною, духовною фізичною, психічного здоровя середовища житгггцяльноси всіх \часників педагопчною процесу в навчальному зактаді та за його межами

Здоров'я людини г досить складним феноменом ілобальною значення, яке розі іядапься як філософська, соціальна, економічна бюлончна. медична категорії, як індивідуальна і суспільна цінність явище системною характеру, динамічне, що постійно взаємодн з оточуючим середовищем, і. у свою черп, систематично змінюється

Для розуміння методологічних основ здоров'я, здорового

способу життя важливо розілядати його у співвідношенні і ріали здоров'я — здоровий спосіб життя - ку.іьіура здоров'я.

Ще на початку XX столи ія суспільство реально підійшло до розуміння того, що стратепя досягнення здоровя лише шляхом лікування не перспекіивна С і ас все бгіьш очевидним, що тля вирішення проблеми здоров'я населення необхі що першочерюву уваг\ звертати саме на охорону з юров'я пракіично здорової людини

Меюдоіюпчною основою ціс-і важливої проблеми є " Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя V дітей та молоді" (додаюк 3)

Як відомо здоров"я с штеїрованим показником суспільного розвитку країни, відображенням п політичною, соціальною, економічною іа моральною етапу могутнім фактором формування демоірафічною економічною потенціалу держаки і суспільства

Саме юму феномен здоров'я проіяюм усієї ісюрп людства привертав \ваіу баіагьох дослідників, які напрацювали бат ато різноманпних чаракіерисіик иь(іо явища В останні десягилпія світова наука віднесла проблему здоров'я в широкому розумінні цьою попяіія до глобальних проблем, вирішення яких обумовлює характерне і ики маибуптьою розвитку по їства йото по іальнтого ієну вання як бю тої ічноі о виду

Історія розвитку знань про здоров'я нараховує понад 2000 років, однак розуміння його не лише як відсу шість захворювань а як самостійної о сіану оріанізму, відбулося лише в середині минулою століття коли ВООЗ внесла визначення поняття з юров'я як стану повного фізичного, душевною (духовною) іа соціальною блаюполуччя, а не лише відсу і носи хвороби чи фізичних вад І ому здоров'я розглядаться не лише як ресурс, а як Уіета жипя

Світова наука пере дбачас цілісний поіляд на здоров'я як феномен, що інтетрус принаймні чотири сфери здоров'я фізичну психічну (розумову), соціальну (суспільну) іа духових \сі ці складові невід'гмш одна від одної, і ієно взаємопов'язані цнпь одночасно, а їх інтетрований вплив визначас сіан здоров'я людини

Фіїичнип правильне функціонування усіх систем організму, позитивне сіавлення до власного здоров я. праінення до фізичної досконалості, загальна фізична працездатність, загарюванісп

206

207

організму, дотримання раціональною режиму дня. виконання вимої особистої пікни, правильне харч\вання

Психічний (психологічний комфорт) - відповідність коінпивноі діяльноеп календарному віку, розвиненість довільних психічних процесів, наявнісіь саморегуляції, наявність адекватних по зшивних емоцій відсутність акцентуашй харакіеру, відсу шість шкідливих звичок

Соціальний (соціальне благополуччя) це, передусім сформована громадянська відлові іальнть за виконання соціальних ролей в с\сшлг.сіві. позитивно спрямована комушкаїивнісіь доброзичливість у ставленні до молодших, здатність до самоакп алізацп в колективі, самовиховання

Духовний (душевний) ирюриіешісіь іагальноосвітніх цшносіей, наявнісіь позитивного ідеалу відповідно до національних і духовних ірадищй, працелюбність, доброчинність, відчуття прекрасного в житті, приро її, мисіецтві

Духовне здоров'я можна визначити як спроможність особисюси регулювати свог жипя і свою діяльність відповідно до і уманісіичпих ідеалів, які виробило людсіво в процесі історичною розвитку Саме духовне здоров'я с визначальним у сіаюіенні людини до себе, до інших, до с\сшльсіва і с пріоритетним в крархн аспскпв здоров'я

Духовне здоров'я особистості - це прагнення до ісіини добра здатність діяти з любов'ю до ближньою нричеінісіь до живої і неживої приро щ Духовне здоров'я г юловним джерелом життєвої сили та сперш Йото \аракіериз\юіь як здатність людини співчувати, сгпвпереживаїи, налаваїи допомогу шіпим. бажання покраши'и навколишні життя і активно сприяти цьому, чесність і правдивість, самовдосконалення особистості як часіини вдосконалення світу, відповідальне ставлення до самою себе і свою

ЖІІГІЯ

В О Сухомлинський, надаючи великою значення духовному здоров'ю особистості, вважав, що духовне баіагство людини один з найважливіших показників її всебічною розвитку" (Як виховані справжню людину С 288)

Розроблена нами Петагопка здоровою способу жипя

208

розглядає у взагмозв язку всі аспекти здоров'я дитини Пов'язана в (диному процесі превентивної педаюпки вона має особливе виховне і культ\рне значення Не випадково стародавня медицина і культура приділяли уваїу такій сисіемі виховання, в якій би по(дналися фізичний і духовний розвиток лютини, б\ли б ідиним цілим розумове, моральне та есіетнчне

На думку ме іиків і педагогів, основи здоров'я закла ідюіься у ранньому тішшсгві, в шкільні роки дитина повинна сіати більш сильною, міцною, виїриваюю Між тим. бшьшісіь показників здоров'я дітей в "Україні характеризуються неіативними тенденціями Всі\паючи до шкоти. 80% дпей вже мають порушення сіану здоров я, а закінчують школу лише 5 7% практично здорових дией І ому мова маг йти про здоров я зберігаюче навчання і виховання

Поняття ""здоров"я" нерозривно пов'язане з поняітям ""здоровий спосіб життя""

З філософської точки ;ору спосіб жиітя це поняття, шо харакгериз\< особливосп повсякденною життя людей Воно охоплкк працю поб\і. форми використання вільного часу, задоволення маіеріальних та д\ховних потреб, учасіь у с\сшльном\ іа політичному жш її людей

їдоровии спосіб жипя це спосіб жшидіяльносп, спрямований на збереження та покращання зюровя шолей Це. власне, іакі форми жипрдіяльносп людини які можуть забезпечити визначений ВООЗ стан повною фізичною, ду шевною (д\ховною) іа соціальною блаї ополуічя

Сучасні дослідження гракіуюіь здоровий спосіб житія як такі форми повсяк іенною жипя які виповідають пікнічним правилам розвивають а т,аішівпі можливості орідшзму. сприяюіь успішному відновленню, шдіримці і розвитку йою резервних можливостей, повноцінному використанню соціально-психолопчних функцій

Основні механізми формування здорового способу жиігя створення умов для окремих осіб, іруп лниегі, іромад позитивно впливати на проблеми здоров'я Резу іьіагом сформованості здорового способу жипя ( ку іьтура здоров'я 3 одного боку це ішеграіивна якість особистосп, з іншою це показник п вихованості Питання формування культури здоров'я прямо стосується

200

утвер тження здоровою спосооу жиггя без к\ріння, зловживання алкоюлю, інши\ наркотиків, без сіаіевоі розпусти, тобто без усього, що заважає нормальній життєдіяльності членів суспільства Проблема формування кульіури здоров'я ще на початку XX століпя була визначена вченими, лікарями, педагогами як прюриіеша, хоча самою визначення даного поняття не існувало

Вперше іермін "кульпра здоров'я" ми виявили у праці В Климової У 1985 р вона відмічала "сьогоднішня людина не має права - в такі умови вона поставлена вважати себе освіченою, не засвоївши кучьтури здоров'я" У подальшому в працях філософів педаюпв, медиків вживає і ься поняті я "культура здоров'я", але не визначаються його су іь, структура, зміст і шляхи формування Щоправда, більшість авюрів прямо чи опосередковано вказують на культуру здоров'я як результат, мірило здорового способу жиіія

Превешивну педаюпку в контексп культури здоров'я ми розг іяда^ю як невід'ємну складову заіальної кульпри особисте 11 що забезпечу необхідний і достатній рівень знань, умінь і навичок з питань формування, відтворення та зміцнення з юров'я і характеризує іься високим рівнем культури поведінки сюсовно власною зцоров'я і а здоров'я оточуючих

О і же, від рівня культури здоров'я людини залежим. збереження і відтворення н власною з юров'я Кульіура здоров'я включає- не піьки певну систему знань про здоров я, а и відповідну пове ннку що^гю його збереження і зміцнення Тому культура здоров'я входиіь до сисієуіи наиваж тивштих людських цінностей

Ми виділ яемо іри підходи до акеюлоичного аспекту культури здоров'я

• психологічний.

• педаюпчний.

• соціальний

Ппіхоп>_гччтпш аспектами виступають мошви, сїиму пі поіреби. ішереси, цінність орієнтації поведінка

Як т'()а,\)пчіш проблема, цшнісіь культури здоров я і обЧкгом іромадянською виховання, а саме способом організани життг цяльності особистості, значутщсіь і актуальність цкі проблеми в контексті з іррового способу житія

210

Культура здоров я, як сонним/а проблема, виступає⁴ фактором культурною засвоєння дійсності і торкає іься відчуттів, емоцій ідей, г найважливішим елементом загальної культури, сферою духовної діяльності людини, моральної свідоуюсіт. оцінок Існує переконання, що спочатку можна розповісти учням, а вже потім вони почнуть відповідним чином діяти Гака думка схоласіична и утопічна Однак саме такий підхід наичаспше має місце стосовно проблеми культури здоровя У більшоси шкіл питання, пов'язані зі здоров'ям, вивчаються на заняпях з навчальних дисциплін, або факультаіивів, і при цьому в кращому випадку навчаються окремі вміння І а лише в окремих закладах оевпи проводиться постійна і сисіемаїична робота з озброєння учнів навичками привчання їх то культури здоров'я І ому в жипі часто зустрічаємося з таким станом, коли учні знають і вміють, але не виконують, сім'я має умови, але не реалізує їх тощо Це означає, що не сформована свідома потреба у здоров'ї і необхідно знайти іакі докази і переконання, щоб мотивація цо ведення здорового способу життя спонукала школярів до активної діяльності що ю здоров яіворення Подальше вдосконалення основ формування здоровою способу жипя, культури здоров'я підвищення їх виховних можливостей потребує максиуіальнот уваги до мотиваційної сфери учнів у ираї ненш буїи зторовими (Оржеховська ВМ, Пилипепко О і Педаюпка здорового способу жиітя Оркнтовна програма для установ пеіагопчноі освіти іа педагої ічних навчальних закла цв К 2004 42 с)

Мотиви в розвиїку к\.іьі\рн здоров'я та здорового способу

жигтя

Мотив матеріальний або ідеальний предмет, що спонукає до діяльності або вчинку Джерелом спонукальної сили висіупають погреби, тому інакше мотив є предметом ноіреби Діяльшсіь завжди має мотив, а школи може мати одразу декілька мотивів Моїив надає певний особистісний смисл цілям, обставинам, що сприяю і ь або перешкоджають реалізації моіиву Усвідомлення моіиву являє собою спеціальну за тачу

С різні мотиви залежно від їх змісіу і психічної сутності, що спонукають поведінку людини в різних видах діяльності (праці,

навчанні, ірі. спорті, спілкуванні з пішими людьми в різшг ситуаціях життєдіяльності) На різних вікових етапах мотиви людині відзначаються специфічними особливостями, пов'язаними зі зміною провідних видів діяльності та соціальної ситуації розвитку

Однак визначальним моменюм \ мотивації ( цілі Вміння сіавиїи ці її тіяльносп. праінення тосяіти їх г сутвимг чаракіеристиками мотивів

Моіив до культури здоров'я формується на основі потреби бути здоровими, і с похідним від біологічної потребі самозбереження Задоволення ціп поіреби спрямовує людину п/ зміцнення здоров'я і г цєвою сиіюю для овочо тшня вміннями і.і навичками кульіури здоров'я

Найбільш прийнятною тля вирова тження у школі є так.і стр\ктура реалізації моіивів до здорового способу жипя ку іьіури здоров'я

• зосередження у ваш школярів на особиспсном\ і а соціальном\ значенні здоров'я і культури здоров'я,

• оіриімання інформації про здоров'я іа експрес-оцінки функціональною оаь-у і рухових -южиивос іеи організму діл носіування здоров я з мскію вияв іення рівня фізичноіо соціальної о і духовного з юров'я.

• вибір мотивів усвідом іенни потреби у здоровому способі житія, к\ пі.турі здоров я,

• вибір рішення (постановки меіи)

Мотивація це система мотивів поведінки і діяльності спонуки акі явності органнму іа його цілеспрямованості Пі і мотивами в науці розуміють почуття і думку, що спонукають до певної діяльності або конкреших дій Це внутрішні спонукальні сили, що сприяюіь виконанню певнич вимог у даному випадку кульіуриздоров'я

Поняття "уюшвація" використовується у всіх сферах, що досиджують причини і механізми пове инки людей За виявами і функціями вони поділяю і ься на гри відносно самоспині класи Гак за причинами акіивносн організму аналізуюіься вияви інстинктів і потреб, за спрямованістю акшвносп вияви мотивів як причин

212

нпбору спрямованосм поведінки за регуляцкю динаміки поведінки вияви емоцій почутнв і установок у поведінці людини ()дпак нерідко усвідомлення моїиву шдмінюмься мотивуванням -раціональним обір\ніуванням вчинку, що не відбива* дійсних спонукань людини Мотивування с однією з форм усвідомлення справжніх мотивів поведінки людини, яка іноді свідомо використовує його для маскування справжніх мотивів своєї поведінки За допомогою мотивування особистість нерідко виправдовує свої дії і вчинки приводи і ь їх у відповідність до своїх

особистісних норм

Чим повніше і точніше людина усвідомлює свої мотиви тим сильніша п влада над власними вчинками

Лише за умови усвідомлення школярами потреби бути Моровими і праінення досяпи цього, можна привчити їх викот ваги вимоги режиму дня і особистої пікни, дотримуватись рухового режиму, сіежити за діяльністю свою організму, керуваш своїми емоціями, засвоїти дихальні вправи, навчитися способів психічного самозахисту при сіресах і іа ін До закінчення шкільного навчання в учнів має буїи сформований кульг здоров'я, здоровою способу життя і культури здоров'я як основи жиі гя і людською щасія

Питання для самоконтролю:

1. (\тшсть педагогіки здорового спосоох життя

2. ('таті здоров 'я

3. Значення чуіьппри здоров'я в розвитку превентивної

поведінки

4 Динаміка мотивів здорового июіоо\ життя

7.5. Превсніивна робота у видах позашкільної діяльності

°>аі альновідомо, що соціалізація під нтка найактивніше проходи і ь у іалузі йото позанавчальної, позашкільної діяльності, питома вага яких становить 40°о усього акіивното часу учня Це іумовтюг пошук ефекіивнтгх форм і методів педагогічного виливу на дітей і нитиків у позаиавчальний період Однак гуі виника* багато проблем Коли, як і чим можна зайпяіися поза уроками важкому

підліїку ⁷

Відповідь на ці запшантія може дати діаі носійка

2П

мікроеередовища в якому перебувас підигок Питома \чаеть важковиховуваних школярів у позашкільній діяльності тдже незначна Нині вона ск тадаь ~> о% \чшв Якщо взяїи бі іьш конкретний аналіз ю іехнічною гворчіеію зайняті шше 4°о підлітків (а це, як відомо занят ія переважно для хлопчиків) Важких шдлпків \ технічних ілріках менше 1°о Спортивними і г\римськими секціями і гуртками охоплено 8 2° о школярів з них 1 2" о важких

Якщо ж проаналізувати склад учасників позашкільної галузі за віком, то такий аналіз буде іакож не на користь підліткам 14 16-літніх у позашмльни> хсіановах всьото 6°о з них важких 1 3°о причому сіаршокласників 0 2°о

Аналн задово іення пннавсільних інтересів важких підлітків свідчить що егмтінь їхньої о задово іення дуже мізерний всьото 1 2 1,5%

Наші багаторічні дос пцження і практика показали що ці підлі і ки надають перевагу спорту, туризм\ праці Однак спорт і туризм стають дія них все біпьше недосяжнимті піатними Показово що 90% важких підіігків з малозабезпечених сімей 80% з них охоче займакпься працею В розроб іешй нами моделі такої виховної роботи передбачаються три основні етапи тісно пов язаіп між собою

1 Налагодження стосунків з неповнолітніми членами субкультурних мо юдіжних і руп

2 Вивчення індивітлально-психоло! ічних особливостей учнів ч тенів субкультурних мо іодіжніїх об є інань

Ч Побудова і реалізація меюдик і іехнолоіїи впливл на учнів що забезпечхва їй б їхню опіимальт соціалізацію (соціальну адаптацію)

Найбі іьш ефекіивною виявлжться позашкільна робота хоча вона набаїато ектадніша Сьоготні сисісмна робота з вирішення таких проблем визначаться в м Ки( ві іа інших містах України завдяки співпраці Міністерства освіти і на\ки та міністерства сім і молоді і спорту Ця протрама може стати провиною л вирішенні важливих завдань з оріапізапп зміеіовною юзвнля в багатьох подібних регіонах де різко попрш\г гьея криміногенна ті ешдемютої ічна сиі\аци

214

Насамперед спільно з працівниками позашкільних установ за допомоіою вла ших етрукгхр втівчаюгься існуючі в місіах підліткові уіруиуванпя визначаюіьея заіальні ознаки і закоітомірчісп що найповніше характери з\ тогь процес розвитку об еднань за

інтересами

З меюю превенцп наркотичних звичок поширені мистецькі акції Мистецтво проти наркоманії і спортивні рухи під гаслом Спорт проти злочинності Дослі тжуючи і анапзуючи виховні аспекти вчасної позашкільної діяльності \чнів можна легко переконатися що можливість участі в ній важковихов\ваних підлітків вкрай обмежена До тою ж і розрахована вона на дітей обдарованих, з певними нахилами і здібностями а їх кількість різко скорочується 1 ому постас важливе соціатьне завдання створити таку структуру форму позашкічьноі діяльності учнів яка б дала змор» надаваїи об гктивтн психолопчні і матеріальні можіивості умови для найбільш ефективної реалізації прагнень кожною підлітка особливо важкою знайти своє місце в суспільсіьі тажиіп

За статистичними даними правоохоронних орі анів зростання асоціальних проявів у нове шщі дітей і підлітків відбувається в основномх за рахунок корисливих дій до 80% усіх протиправних дій підлітків це крадіжки Соціально-педаіопчш дослідження засвідчують що 90% пцііпків бажають маїи кишенькові іроші для задоволення івоїх поіреб

У ринкові відносини діти вступають досить активно, але вони мають переважно викривлений характер V сільській місцевості занспа і основною секторл економіки спричини? деградацію або відтік мо іоді з вс тикі міста або 5а кордон Часго така міграція призводиіь до ірапчних настідків Неприсіоеування сільської мо киї до міської інфраструктури вимої породж\с низку проблем зокрема вк ночення в кримінальне середовище проституцію

Проблема збереженій виховною ви шв> сім і стола на нашу д\мку національною проблемою Оскиьки здобутки'України завжди б\ли пов язані з мора тьними нормами які базувались на повазі д\ховноіо виховання за^1^чення ц) пращ створення та сприяння розвиік\ ^тьіурних осередків різних національних спільнот Усвідом теиня роп поштікі іьної діяльносіі у формуванні умов

215

попередження негативних явищ завжди було в центрі уваги громадськості Але за час розбудови незалежної держави відбулось згоріання мережі епоріивних секцій клубів ;а інтересами 1 хоча ці функції соціального становлення взяли на себе програми соціальних служб для молоді, тенденції до скорочення соціальної інфраструктури стали вагомим чинником у розвиіку криміногенних іенденшй Лише з відновленням активних форм і методів залучення неповнолітніх до сфери позашкільної роботи молена вирішній проблему попередження та подолання негативних явиш серед учнівської молоді

Питання до самоконтролю:

І. ( \тшипь позшикі інюі ()ія іьноаш

2. Основні протеми в мереж і позашкі ичіих \і тешов.

3. Роїь соіїипьііт сі) ж а і шкот у ро^гі6\<)ові мережі позшикі іьної роботи