- •Розділ 1. Становлення превентивної педагогіки як інноваційної дисципліни
- •1.1. Основні поняття та категорії
- •Превентивна педагогіка
- •1.2. Структура і динаміка превентивної педагогіки
- •1.3. Превентивна педагогіка в системі педагогічних наук
- •1.4. Превентивна педагогіка як наукова дисципліна
- •2.4. Проблеми освігн
- •4.1. Соціологічний напрям
- •4.2. Псилолої ічний напрям
- •5.3. Превентивно орієнтована освіта
- •5.5. Роль підліїків у превеніивному процесі
- •1. Педагогічниіі або освішій підхід.
- •2. Просвітницький підхід.
- •4. Підхід мобілізації ресу рсів.
- •5.6. Нревсніивні іехнолоіії в концепції саморозвитку нсповноліініх
- •5.7. Роль учителя в становленні превентивної діяльності школи
- •6.1. Первинна превенція
- •Нсдаї огічиа діаі носійка
- •Діагностика вчинку
- •Діагностика сім'ї
- •Діагностика школи
- •Діагностика класу
- •Діагностика середовища
- •6.2. Вторинна превенція в діяльності навчального закладу
- •6.3. Третинна педагоіічна иревенція
- •7.1. Морально-духовниіі розвиток неповнсіііініх у контексіі завдань превентивної педагогіки
- •7.2. Профілакіика іевіашної поведінки неповнолітніх
- •7.3. Превентивна педагогіка сім'ї
- •7.6. Соціально-правовий захист неповнолітніх
- •Вис іювки
- •Література
- •Додатки
- •1. Обгрунтування актуальності проблеми
- •2. Сутність, мета і завдання превентивної о виховання
- •5. Превентивне виховання дітей і молоді
- •7. Очікувані результат
- •Набутий досвід
- •Основні поняття
- •Підходи освіпш "рівний-рівному"
- •Принципи реалізації методу
- •Завдання Концепції
- •Напрями впровадження методу:
- •Умови реалізації Концепції
- •Концепція
- •II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •III. Суб'єкти спільної діяльності та цільові групи з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •IV. Мета, стратегії та завдання Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •V. Чміст, форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді. Організоване навчання та самоосвіта
- •VI. Управління та функції навчально-виховної діяльності з формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
- •VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
- •Наказую:
- •1. Загальні положення
- •2. Організація і основи діяльності
- •3. Напрями діяльності Центру:
- •4. Управління Центром
- •5. Матеріально-технічна база
- •6. Заключні положення
Діагностика школи
Наступний рівень діагностики - діагностика на рівні школи. Більшість дослідників сумніваються, щодо методики реєстрації та обробки статистичних даних негативних явищ. Вважається, що такі явища, як наркоманія, СПІД, правопорушення, насилля, самогубства, мають в Україні переважно латентний характер і дані слід помножувати на 5 - 10 разів.
Для правильного педагогічного аналізу важливо розрізняти поняття: проступок (провина), правопорушення, злочин. Вони характеризу ють міру суспільної шкоди або небезпеки.
Проступок з педагопчної точки зору характеризує порушення норм моралі і є порушенням не лише конкретної норми, а й суспільних відносин, які цією нормою всіановлюються, регулюються й охороняються.
Отже, суспільно шкідливим може бути будь-яке порушення стосунків між учнями, батьками, що суперечить нормам моралі, порушує Статут школи, порушення правил поведінки в громадських
128
129
місцях, а також правових розпоряджень. Суспільна шкода відхилені. у поведінці школярів є характерною рисою порушень як правових, так і не правових норм.
Однак між цими порушеннями є принципова відмінність.
Власне, однією з провідних функцій профілактичної роботи є її діагностична спрямованість. Це та першооснова, без якої немислима грамотна корекційна робота.
Вона включає максимум відомостей про колектив школи учнівський і вчительський, зокрема: кількість учнів у початкових, середніх та старших класах, з них -- хлопців і дівчат; участь школярів у пізнавально-розвиваючій, трудовій, естетично-художнш діяльності тощо; конкретні відомості про дітей, які потребують посиленого педагогічного впливу. Керівник школи повинен добре знати нахили і уподобання кожного вчителя, щоб уміло і максимально викорисіати потенційні творчі можливості кожного вчителя і вихователя. Такий аналіз допоможе керівникові школи, заступнику директора з виховної роботи визначити стратегію виховної роботи, вчасно виявити больові місця і запобігти негативним проявам у поведінці учнів.
група. Недоліки навчально-виховного процесу підлітків створюють загальну атмосферу і стиль життєдіяльності школи, що сприяє появі важковихов\ваних учнів. У стосунках \чителів. школярів порушується принцип гуманізму. У школі робота з подолання недоліків вихователя проводиться безсистемно, не пов"язана з профілактикою правопорушень учнів. Такі умови навчально-виховного процесу загострюють ситуацію ризику, оскільки в учнів не виховується відповідальшсіь за прийняті поведшкові рішення.
група. Незважаючи на прагнення педагогічного колективу вдосконалити навчально-виховний процес, подолати окремі недоліки в роботі педагогів щодо конфліктності у взаємовідносинах учнів і вчителів, ця робота проводиться розрізнено, безсистемно, ситуативно і переважно як реакція на ті чи інші порушення дисципліни. Вона слабо пов'язана п створенням умов для розвитку взаємовідносин між учнями і вчителями, для розвитку діяльності
130
учнів від ситуативної, обов'язкової до діяльності самостійної з попередження і подолання ситуацій ризику.
Педагогічна превенція, як і вся діяльність школи, не об'єднана «пальною системою роботи колективу з гуманізації умов навчально-виховного процесу. Розрізненість профілактичних дій призводить до іою, що в школі авторитарно розбираються скоєні порушення, без постановки нової виховної мети і вибору завдань з оволодіння критичними ситуаціями ризику. Подолання важковиховуваності не пов'язане з профілактикою правопорушень неповнолітніх. Реальні умови виховання можуть запобігти лише окремим порушенням шкільної дисципліни, але не попереджують частоту і раптовість ситуацій ризику, що постійно виникають.
III група. Створення стійкої системи профілактичної роботи сїимулює весь навчально-виховний процес, при якому педагогічно доцільно розв'язуються внутрішні протиріччя між потребою важковиховуваних учнів вийти із ситуацій ризику без втрати в особистих взаємостосунках і результатах їхньої діяльності, та їхньою моральною готовністю до вибору поведінкового вирішення і прийняття особистої відповідальності. Як ми вже зазначали, велику роль у навчально-виховному процесі відіграє вміння вихователя зорієнтуватися у складнощах і особливостях впливу на учнів у сучасний період. Специфіка професійного завдання вихователя у превентивній педагогіці правопорушень визнається необхідністю корекції соціально-педаюггшоі ситуації розвитку життєдіяльності підлітків, глибокого аналізу деструктивних чинників, які спричиняють девіантну поведінку неповнолітніх.