Переваги та недоліки у застосуванні дивізійних організаційних структур управління

Переваги

Недоліки

Пов’язаність з конкретними товарами чи споживачами дає змогу виявити та врахувати усі суттєві ризики в стратегії підприємства. Перенесення відповідальності та управлінських повноважень на менеджерів господарських підрозділів, що дасть змогу розробити ефективну програму реалізації стртегії. Можливість налагодження системи обміну досвідом в різних управлінських сферах між господарськими підрозділами. Можливість отримання додаткових прибутків за рахунок вузької спеціалізації господарських підрозділів та масштабу виробництва.

Можливість дублювання робіт та функцій господарськими підрозділами. Виникнення проблем, пов’язаних з рівнем делегування повноважень та відповідальності. Недостатній кваліфікаційний рівень менеджерів господарських підрозділів. Залежність керівництва материнської організації від менеджерів бізнес-одиниць. Можливість виникнення недоліків у системах координації та кооперації підрозділів. Боротьба за ресурси підприємства між підрозділами, спричинена внутрішньою конкуренцією.

Компромісом між функціональною спеціалізацією та орієнтацією на певний тип товарів (послуг) є використання підприємствами матричних структур управління. Ці структури володіють ієрархічною взаємодією підрозділів (“по вертикалі”) й водночас дають можливість вирішувати конкретні завдання, досягати поставлених показників, реалізувати проекти, які належать до різних гілок ієрархії, але до одного рівня управління (взаємодія “по горизонталі”). Це дає змогу різним елементам структури брати участь у визначенні цілей та завдань і спільними зусиллями їх реалізувати. Хоча відповідальність за реалізацію проекту, досягнення цілей покладається на керівника даної програми (проекту).

Матрична структура дає змогу керівнику проекту сформувати мобільну групу з працівників різних підрозділів для вирішення оперативних проблем, які спричинені фактором ризику. Матрична структура руйнує принцип одного керівника наявністю двох каналів звітності, двох керівників і розподілу відповідальності, що створює новий організаційний клімат.

Відомо, що матрична структура забезпечує підприємству гнучкість та мобільність, а найголовніше - дієвість. Розподіл повноважень та відповідальності за кожне рішення здійснюється шляхом передання на той рівень структури, на якому визначаються змінні, які безпосередньо стосуються до даного рішення. Також у матричній структурі легко налагоджуються зв’язки між працівниками, розв’язуються конфлікти. Ця структура сприяє обміну досвідом, налагодженню кооперації та координації діяльності підрозділів.

Проте використання матричної структури управління вимагає від підприємства наявності висококваліфікованих працівників в усіх підрозділах та рівнях управління, а також ефективної інформаційної системи. Часто структура стає справжнім лабіринтом для працівників, які витрачають багато часу та енергії для налагодження зв’язків й знаходження компромісів. Тому слід відзначити наступні переваги та недоліки застосування матричної структури управління в практичній діяльності підприємств (табл. 20).

Таблиця 20