Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
gos_2011.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
08.09.2019
Размер:
1.21 Mб
Скачать

59. Особенности корпоративной благотворительности в Украине как составляющей социальной ответственности компаний и корпораций.

Обострение трансформационных противоречий под воздействием глобализационных и интеграционных процессов актуализировали необходимость формирования новой парадигмы общественного развития, в которой задача достижения количественного роста уступает место задаче обеспечения устойчивого эколого-социально-экономического развития в рамках мирового хозяйства. Цели и задачи парадигмы устойчивого развития наиболее эффективно могут быть реализованы в рамках стратегии корпоративной социальной ответственности (КСО), которая является добровольной инициативой организаций по соблюдению этических норм в сфере социального взаимодействия и принятия на себя ответственности за воздействие на окружающую среду, партнеров, потребителей, работников , общины и т.п. Стратегия социальной ответственности организации базируется на учете экономических, правовых, этических ожиданий различных заинтересованных групп с целью повышения собственной конкурентоспособности на основе минимизации возможных конфликтов интересов и рисков. В таком контексте КСО выступает как миссия развития организации, которая может быть реализована как комплекс стратегических подходов, процедур и программ, которые являются интегрированными в процессы принятия управленческих решений на всех уровнях и отражают ответственность организации за результаты и будущие последствия ее деятельности Репутация отечественных компаний все больше зависит не только от их прибыльности, стоимости акций, качества продукции но и от их активности в сфере корпоративной социальной ответственности. Поэтому отечественные компании все больше внимания уделяют вопросам устойчивого развития и интеграции корпоративной социальной ответственности в общую стратегию развития . Основой реализации стратегии КСО является взаимодействие между правительственными, деловыми и общественными структурами, эффективность которой определяется уровнем развития институционального обеспечения и формированием социальной ответственности как личностного качества специалистов, принимающих решения. Результаты соц опрос в Украину (Цель социологического опроса заключалась в том, чтобы «изучить потенциал благотворительности и спонсорской деятельности отечественных предпринимателей в условиях формирования рыночных отношений в Украине; выявить общее мнение по восстановлению традиций благотворительности, а также сформировать пакет предложений, которые бы регламентировали правовое поле спонсорства и благотворительности »(с. 10). Выборка исследования отвечает требованию репрезентативности и составляет 537 человек.) 1) В целом ситуацию, сложившуюся в отношении благотворительной деятельности в Украине, можно охарактеризовать как благоприятную в социально-экономическом измерении. Как показал опрос, среди предпринимателей доминирует положительное отношение к благотворительности. Можно констатировать, что более 80% опрошенных экспертов обнаруживает скорее позитивную, чем негативную социальную установку в отношении благотворительной деятельности. 2. В субъектах предпринимательства понятия "благотворительная деятельность" ассоциируется в первую очередь с возможностью принести пользу общественной делу, а также с необходимостью почувствовать себя причастным к ней. Показательным является тот факт, что для отечественного предпринимателя осуществления благотворительной деятельности не рассматривается как возможность заявить о себе в целях дополнительной рекламы. 3. Среди побуждений к благотворительной деятельности особое место у субъектов предпринимательства занимает мотив из личных убеждений. Не меньшее значение в структуре мотивов благотворительной деятельности имеют изменения в экономической сфере, к которым необходимо отнести льготы в налогообложении. 4. На момент опроса подавляющее большинство субъектов предпринимательства, а это более 70,0% от числа экспертов, уже занимались благотворительной деятельностью.В подавляющем большинстве случаев объектами благотворительности выступала отдельная акция, в меньшей степени - отдельные лица или организация. Распространенная форма помощи - финансовая. Денежные суммы, которые при этом расходуются, составляют, как правило, 500-1000 гривен.Степень участия в благотворительных акциях в среднем составляет от 1 до 4 раз в год. 5 .. Среди сфер возможного инвестирования в благотворительность, как показало исследование, в качестве приоритетных выступают: помощь инвалидам и детям из малообеспеченных семей, охрана здоровья и окружающей среды, а также оказание помощи одаренным детям. Наименее привлекательными сферами возможного спонсорства даже при условии достаточного уровня доходов предприниматели считают проведение зрелищных акций и сферу "Досуг молодежи". 6. Как рекомендацию до внесения изменений в правовое регулирование благотворительности на уровне государства следует считать: "введение прогрессивной шкалы налогообложения и правила, согласно которому балансовая прибыль уменьшается на сумму пожертвования". Выгодами, которые получает бизнес от выполнения принципов социальной ответственности, являются следующие: ¬ обеспечения общественной репутации организации; ¬ рост доверия населения к деятельности компании, ее товаров и услуг; ¬ повышение профессионализма и развитие кадрового потенциала на предприятии, обеспечение лояльности персонала; ¬ возможность формирования безопасной среды деятельности и развития компании благодаря собственной корпоративной политике; ¬ соответствие нормам и стандартам мирового экономического сообщества; ¬ возможность формирования партнерских отношений с властными структурами, общественностью и СМИ. Преимущества, которые получает общество от соблюдения бизнесом принципов социальной ответственности: ¬ возможность установления партнерских отношений между бизнесом, властью и общественностью; ¬ возможность предоставления адресной экстренной помощи гражданам, нуждающимся; ¬ усовершенствование и развитие социальной защищенности населения; ¬ возможность привлечения инвестиций в определенные общественные сферы; ¬ возможность поддержки общественных инициатив, инновационных проектов, развитие социальной и творческой активности населения, сохранение и использование "интеллектуального ресурса" на нужды страны и региона. Ограничительными факторами развития социальной ответственности бизнеса являются следующие: ¬ отсутствие сформированного и влиятельного сектора гражданского общества, который бы продвигал идеи социальной ответственности и специалистов, которые профессионально занимались бы данной проблемой; ¬ отсутствие независимой общественной экспертизы социальных и культурных проектов и программ; ¬ существующие законодательные ограничения размеров и способов возможной помощи нуждающимся; ¬ отсутствие регионального закона о благотворительности; ¬ отсутствие системы информирования общества о социальных и благотворительных проектах, о инвесторов социальных программ и системы оценки обществом результатов социальных программ бизнеса; ¬ отсутствие заинтересованности в данной сфере бизнес-структур, что связано с ролью государства и с проблемами в законодательной сфере; ¬ отсутствие опыта и примеров по социальному предпринимательству; ¬ отсутствие центра развития социального предпринимательства и донорских организаций, постоянно занимающихся данным направлением. Достичь социального эффекта предприятия могут следующим образом: ¬ привлекая целевую группу к предоставлению услуг и выработки товаров, тем самым решая проблемы ресоциализации, адаптации, терапии, трудоустройство и т.д.; ¬ предоставляя качественные услуги и товары представителям целевой группы на льготных условиях, тем самым удовлетворяя их потребности и улучшая качество жизни; ¬ ведя предпринимательскую деятельность без всякого привлечения целевой группы и направляя доходы от такой деятельности в поддержку социальной миссии неприбыльных организаций; ¬ применяя инновационные подходы к решению проблем, которые реально улучшат социальное положение широких слоев населения и целевой группы в том числе. Наиболее эффективными мерами, которые бы распространяли принципы социальной ответственности бизнеса в украинском обществе и стимулировали коммерческие организации к решению социальных проблем являются следующие: ¬ создание благоприятных организационно-правовых условий для деятельности субъектов хозяйствования, участвующих в решении социальных проблем; ¬ предоставления льгот по налогам, сборам, арендной плате и другим платежам предприятиям и организациям, занимающимся шефской, спонсорской, благотворительной деятельностью; ¬ целевая финансовая поддержка негосударственных субъектов социальной политики за счет бюджетных средств; ¬ применения экономических и других санкций к тем, кто действует в ущерб социальным интересам территориальной общины; ¬ налаживания взаимодействия с налоговыми органами и проведение консультационной и ознакомительной работы и т.д.; ¬ аккумулирования имеющейся информации в сфере социального предпринимательства и адаптация зарубежного опыта социального предпринимательства. Увеличение уровня освещения деятельности компаний в области благотворительности позволит рядовому гражданину узнать, что коммерческие организации не только пытаются получать прибыли, но и заботятся об общине, где они работают, являются социально ответственными. Стимулирование участия бизнеса в социальном развитии общества чрезвычайно важно, поскольку главным источником получения благотворительной помощи граждане Украины считают раз коммерческий сектор.

Загострення трансформаційних суперечностей під впливом дії глобалізаційних та інтеграційних процесів актуалізували необхідність формування нової парадигми суспільного розвитку, в якій завдання досягнення кількісного зростання поступається місцем завданню забезпечення сталого еколого-соціально-економічного розвитку в межах світового господарства. Цілі та завдання парадигми сталого розвитку найбільш ефективно можуть бути реалізовані в межах стратегії корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), яка є добровільною ініціативою організацій щодо дотримання етичних норм у сфері соціальної взаємодії та прийняття на себе відповідальності за вплив на навколишнє середовище, партнерів, споживачів, працівників, громади тощо. Стратегія соціальної відповідальності організації базується на врахуванні економічних, правових, етичних очікувань різних заінтересованих груп з метою підвищення власної конкурентоспроможності на основі мінімізації можливих конфліктів інтересів та ризиків. У такому контексті КСВ виступає як місія розвитку організації, що може бути реалізована як комплекс стратегічних підходів, процедур та програм, які є інтегрованими у процеси прийняття управлінських рішень на всіх рівнях та відображають відповідальність організації за результати і майбутні наслідки її діяльності

Репутація вітчизняних компаній все більше залежить не тільки від їхньої прибутковості, вартості акцій, якості продукції але й від їхньої активності у сфері корпоративної соціальної відповідальності. Тому вітчизняні компанії дедалі більше уваги приділяють питанням сталого розвитку та інтеграції корпоративної соціальної відповідальності у загальну стратегію розвитку.

Основою реалізації стратегії КСВ є взаємодія між урядовими, діловими та громадськими структурами, ефективність якої визначається рівнем розвитку інституційного забезпечення та формуванням соціальної відповідальності як особистісної якості фахівців, котрі приймають рішення.

Результати соц опитування в Україні (Мета соціологічного опитування полягала в тому, щоби «дослідити потенціал благочинності та спонсорської діяльності вітчизняних підприємців в умовах формування ринкових відносин в Україні; визначити загальну думку стосовно відновлення традицій благочинності, а також сформувати пакет пропозицій, які б регламентували правове поле спонсорства та благочинності» (с. 10). Вибірка дослідження відповідає вимозі репрезентативності і складає 537 осіб.):

1) В цілому ситуацію, яка склалася по відношенню до благочинної діяльності в Україні, можна охарактеризувати як сприятливу в соціально-економічному вимірі. Як показало опитування, серед підприємців домінує позитивне ставлення до благочинності. Можна констатувати, що понад 80% опитаних експертів виявляє скоріше позитивну, ніж негативну соціальну установку стосовно благочинної діяльності.

2.  У суб'єктів підприємництва поняття "благочинна діяльність" асоціюється в першу чергу з можливістю принести користь громадській справі, а також з необхідністю відчути себе причетним до неї. Показовим є той факт, що для вітчизняного підприємця здійснення благочинної діяльності не розглядається як можливість заявити про себе в цілях додаткової реклами.

3.      Серед спонукань до благочинної діяльності особливе місце у суб'єктів підприємництва посідає мотив з особистих переконань. Не меншого значення в структурі мотивів благочинної діяльності мають зміни в економічній сфері, до яких необхідно віднести пільги в оподаткуванні.

4. На момент опитування переважна більшість суб'єктів підприємництва, а це понад 70,0% від числа експертів, вже займалися благочинною діяльністю. У переважній більшості випадків об'єктами благочинності виступала окрема акція, в меншій мірі - окремі особи чи організація. Поширена форма допомоги - фінансова. Грошові суми, які при цьому витрачаються, становлять, як правило, 500-1000 гривень. Ступінь участі в благочинних акціях в середньому складає від 1 до 4 разів на рік.

5..Серед сфер можливого інвестування у благочинність, як показало дослідження, в якості пріоритетних виступають: допомога інвалідам та дітям з малозабезпечених сімей, охорона здоров'я та довкілля, а також надання допомоги обдарованим дітям. Найменш привабливими сферами можливого спонсорства навіть за умови достатнього рівня прибутків підприємці вважають проведення видовищних акцій та сферу "Дозвілля молоді".

6.    Як рекомендацію до внесення змін у правове регулювання благочинності на рівні держави слід вважати: "запровадження прогресивної шкали оподаткування і правила, згідно якого балансовий прибуток зменшується на суму пожертви".

Вигодами, які отримує бізнес від виконання принципів соціальної відповідальності, є наступні:

­       забезпечення суспільної репутації організації;

­       зростання довіри населення до діяльності компанії, її товарів та послуг;

­       підвищення професіоналізму та розвиток кадрового потенціалу на підприємстві, забезпечення лояльності персоналу;

­       можливість формування безпечного середовища діяльності та розвитку компанії завдяки власній корпоративній політиці;

­       відповідність нормам і стандартам світової економічної спільноти;

­       можливість формування партнерських відносин із владними структурами, громадськістю та ЗМІ.

Переваги, які отримує суспільство від дотримання бізнесом принципів соціальної відповідальності:

­       можливість встановлення партнерських відносин між бізнесом, владою і громадськістю;

­       можливість надання адресної екстреної допомоги громадянам, які її потребують;

­       удосконалення та розвиток соціальної захищеності населення;

­       можливість залучення інвестицій у певні суспільні сфери;

­       можливість підтримки громадських ініціатив, інноваційних проектів, розвиток соціальної і творчої активності населення, збереження та використання “інтелектуального ресурсу” на потреби країни і регіону.

Обмежувальними факторами розвитку соціальної відповідальності бізнесу є наступні:

­       відсутність сформованого та впливового сектору громадянського суспільства, котрий би просував ідеї соціальної відповідальності і спеціалістів, які професійно б займалися даною проблемою;

­       відсутність незалежної громадської експертизи соціальних і культурних проектів та програм;

­       існуючі законодавчі обмеження розмірів і способів можливої допомоги нужденним;

­       відсутність регіонального закону про благодійництво;

­       відсутність системи інформування суспільства про соціальні та благодійні проекти, про інвесторів соціальних програм та системи оцінки суспільством результатів соціальних програм бізнесу;

­       відсутність зацікавленості в даній сфері бізнес-структур, що пов’язано з роллю держави та з проблемами у законодавчій сфері;

­       відсутність досвіду та успішних прикладів з соціального підприємництва;

­       відсутність центру розвитку соціального підприємництва та донорських організацій, що постійно займаються даним напрямком.

Досягнути соціального ефекту підприємства можуть наступним чином:

­       залучаючи цільову групу до надання послуг і вироблення товарів, тим самим вирішуючи проблеми ресоціалізації, адаптації, терапії, працевлаштування, тощо;

­       надаючи якісні послуги та товари представникам цільової групи на пільгових умовах, тим самим задовольняючи їх потреби та покращуючи якість життя;

­       ведучи підприємницьку діяльність без будь-якого залучення цільової групи та направляючи доходи від такої діяльності на підтримку соціальної місії неприбуткових організацій;

­       застосовуючи інноваційні підходи до вирішення проблем, що реально поліпшать соціальне становище широких верств населення та цільової групи в тому числі.

Найбільш ефективними заходами, які б поширювали принципи соціальної відповідальності бізнесу в українському суспільстві та стимулювали комерційні організації до вирішення соціальних проблем є наступні:

­       створення сприятливих організаційно-правових умов для діяльності суб’єктів господарювання, що беруть участь у вирішенні соціальних проблем;

­       надання пільг по податках, зборах, орендній платі та інших платежах підприємствам і організаціям, які займаються шефською, спонсорською, благодійною діяльністю;

­       цільова фінансова підтримка недержавних суб’єктів соціальної політики за рахунок бюджетних коштів;

­       застосування економічних та інших санкцій до тих, хто діє на шкоду соціальним інтересам територіальної громади;

­       налагодження співпраці з податковими органами та проведення консультаційної і ознайомчої роботи тощо;

­       акумулювання наявної інформації у сфері соціального підприємництва та адаптація закордонного досвіду соціального підприємництва.

Збільшення рівня висвітлення діяльності компаній у царині благодійництва дасть змогу пересічному громадянину дізнатись, що комерційні організації не лише намагаються отримувати прибутки, а й піклуються про громаду, де вони працюють, є соціально відповідальними. Стимулювання участі бізнесу у соціальному розвитку громади є надзвичайно важливим, оскільки головним джерелом одержання благодійної допомоги громадяни України вважають якраз комерційний сектор.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]