- •1. Адміністративне право як галузь права, галузь законодавства як галузь науки.
- •2. Управління в галузі освіти
- •3. Структура кУпАп
- •4. Предмет адміністративного права
- •5. Загальна характеристика адміністративного законодавства у соціально-культурній сфері.
- •6) Призначення і звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій
- •7. Метод адміністративного права.
- •8. Склад та компетенція Кабінету Міністрів України.
- •9. Юрисдикційні адміністративні провадження.
- •10. Поняття та зміст системи адміністративного права
- •15.Адміністративно-запобіжні заходи адміністративного примусу
- •16.Принципи адміністративного права
- •17.Адміністративно-правовий статус Національного банку України, рнбо України, цвк України
- •19.Поняття та структура адміністративно-правових норм
- •20. Організація управління державною службою.
- •21.Поняття та особливості адміністративного примусу.
- •22. Характеристика матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм (поділ за регулятивною спрямованістю).
- •23. Поняття та види методів державного управління.
- •24.Адміністративний примус. Заходи адміністративного примусу.
- •25.Види адміністративно-правових норм.
- •26. Зміст і види адміністративних стягнень.
- •27.Основні інститути адміністративного права та їх загальна характеристика
- •28. Види адміністративно-правових норм за юридичним змістом.
- •29. Вимоги до форми та змісту звернень громадян.
- •30. Порядок призначення голови місцевої державної адміністрації та формування її складу.
- •31.Поняття та основні форми систематизації адміністративного законодавства
- •32. Вимоги до правових актів управлінської діяльності
- •33. Методи державного управління та їх види.
- •34) Сучасний стан кодифікації амін. Зак-ва в Україні.
- •35) Проходження державної служби
- •36). Запобігання та припинення як заходи адмін. Примусу
- •37) Поняття та зміст адмін-прав. Відносин
- •38) Структура районної держ.Адміністрації
- •39 . Заходи адміністративного припинення
- •Поняття, система та класифікаційна характеристика суб’єктів адміністративного права
- •Громадяни України, іноземці та особи без громадянства
- •Об’єднання громадян
- •Органи виконавчої влади
- •Президент України
- •41. Функції місцевих державних адміністрацій
- •42. Адміністративно-правові режими
- •43. Види адміністративно-правових відносин та їх характеристика
- •44. Повноваження місцевих держаних адміністрацій у галузі бюджету та фінансів
- •45. Адміністративна реформа в Україні: шляхи реалізації
- •46. Система органів виконавчої влади та принципи її побудови
- •47. Види звернень громадян та строки їх розгляду
- •48. Ознаки адміністративного правопорушення (проступку).
- •49. Поняття адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності суб’єктів.
- •50. Президентський контроль у сфері виконавчої влади.
- •51. Види додаткових адміністративних стягнень.
- •57. Управління внутрішніми справами. Структура та повноваження органів.
- •58. Поняття та види органів виконавчої влади. (з конспекту)
- •59. Поняття та види державної служби.
- •60. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •61. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •67. Місцеві органи виконавчої влади, правова основа їх організації та діяльності
- •68. Державне регулювання у сфері економіки
- •69. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •70. Взаємовідносини місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування.
- •76. Президент України і система органів виконавчої влади.
- •77. Класифікація адміністративних правовідносин за станом підпорядкованості суб’єктів.
- •78. Заходи адміністративного примусу
- •79. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •81. Реформування центральних органів виконавчої влади: завдання, правова основа.
- •82. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •83. Граничний вік перебування на державній службі.
- •84. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •85. Поняття та форми реалізація адміністративно-правових норм.
- •86 Типи посад в державних органах
- •87. Поняття адміністративного процесу
- •88. Джерела адміністративного права
- •90. Повноваження і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади
9. Юрисдикційні адміністративні провадження.
Юрисдикційні провадження - це провадження, спрямовані на вирішення справ про адміністративні правопорушення та інші правові спори. Іншими словами, у випадках юрисдикційних проваджень завжди має місце певний конфлікт.
Основне завдання юрисдикційних проваджень - вирішення спору. До того ж необхідно додати, що одним із результатів юрисдикційних проваджень є негативні наслідки для однієї зі сторін спору або застосування адміністративних стягнень для порушника норм адміністративного законодавства.
До них належать: - провадження у справах про адміністративні правопорушення; - провадження з розгляду скарг громадян; - дисциплінарні провадження щодо державних службовців.
Для адміністративно-юрисдикційної діяльності характерні такі риси. 1. Наявність правового спору або правопорушення. Юрисдикція виникає тоді, коли необхідно розв'язати спір про право або у зв'язку з порушенням діючих правових норм. Щодо адміністративної юрисдикції такі спори виникають між сторонами суспільних відносин, що регулюються адміністративно-правовими нормами, набуваючи характеру адміністративно-правових спорів. 2. Адміністративно-юрисдикційна діяльність в силу своєї суспільної значущості вимагає належного процесуально-правового регулювання. Встановлення і доведення подій і фактів, їх юридична оцінка здійснюються в рамках особливої процесуальної форми, що є важливою й обов'язковою для юрисдикції.
Розгляд адміністративно-правових спорів здійснюється на основі відповідних нормативно-правових актів, що закріплюють порядок розгляду скарг на неправомірні дії або бездіяльність органів і посадових осіб, якими порушуються права і законні інтереси громадян. 3. Адміністративно-юрисдикційна, як і інші види юрисдикційної діяльності, передбачає змагальність при розгляді справи. Це означає, що сторони адміністративно-правового спору, які винні у вчиненні адміністративного правопорушення, не є пасивними спостерігачами розв'язання справи юрисдикційними органами. Вони наділені досить широкими процесуальними правами, що дає їм змогу активно захищати свої інтереси, представляти докази, заявляти клопотання, заперечувати пред'явлені докази у здійсненні адміністративного правопорушення. При цьому адміністративно-юрисдикційні органи, їх посадові особи зобов'язані сприяти здійсненню цих процесуальних прав. 4. Обов'язковість ухвалення рішення у вигляді правового акту — важлива ознака юрисдикційної діяльності. Як спосіб розв'язання правових конфліктів юрисдикція передбачає необхідність ухвалення остаточного рішення — акту застосування норм права до конкретного випадку. Юрисдикційний акт щодо конкретної адміністративної справи означає, по суті, розв'язання правового спору. Якщо ж йдеться про правопорушення, то в такому акті можуть бути передбачені правові санкції. їх застосування є лише одним із варіантів рішення, що ухвалюється адміністративно-юрисдикційними органами гарантію реальності рішень, ухвалених адміністративно-юрисдикційним органом. 5. Різноманітність суб'єктів адміністративної юрисдикції. Це зумовлено насамперед наданням можливості інстанційного оскарження дій та рішень органів і посадових осіб, якими порушуються права громадян. Тобто будь-який вищий щодо них орган зобов'язаний розглянути таке звернення й ухвалити щодо нього відповідне рішення. 6. Особливе місце в системі адміністративно-юрисдикційних органів посідають суди.
Отже, адміністративно-юрисдикційні провадження полягають у розгляді адміністративно-правових спорів, справ про адміністративні правопорушення (а щодо державних службовців — і про дисциплінарні проступки) у встановленій законом адміністративно-процесуальній формі спеціально уповноваженими органами (посадовими особами), які наділені правом розглядати такі спори та накладати адміністративні стягнення.