- •1. Адміністративне право як галузь права, галузь законодавства як галузь науки.
- •2. Управління в галузі освіти
- •3. Структура кУпАп
- •4. Предмет адміністративного права
- •5. Загальна характеристика адміністративного законодавства у соціально-культурній сфері.
- •6) Призначення і звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій
- •7. Метод адміністративного права.
- •8. Склад та компетенція Кабінету Міністрів України.
- •9. Юрисдикційні адміністративні провадження.
- •10. Поняття та зміст системи адміністративного права
- •15.Адміністративно-запобіжні заходи адміністративного примусу
- •16.Принципи адміністративного права
- •17.Адміністративно-правовий статус Національного банку України, рнбо України, цвк України
- •19.Поняття та структура адміністративно-правових норм
- •20. Організація управління державною службою.
- •21.Поняття та особливості адміністративного примусу.
- •22. Характеристика матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм (поділ за регулятивною спрямованістю).
- •23. Поняття та види методів державного управління.
- •24.Адміністративний примус. Заходи адміністративного примусу.
- •25.Види адміністративно-правових норм.
- •26. Зміст і види адміністративних стягнень.
- •27.Основні інститути адміністративного права та їх загальна характеристика
- •28. Види адміністративно-правових норм за юридичним змістом.
- •29. Вимоги до форми та змісту звернень громадян.
- •30. Порядок призначення голови місцевої державної адміністрації та формування її складу.
- •31.Поняття та основні форми систематизації адміністративного законодавства
- •32. Вимоги до правових актів управлінської діяльності
- •33. Методи державного управління та їх види.
- •34) Сучасний стан кодифікації амін. Зак-ва в Україні.
- •35) Проходження державної служби
- •36). Запобігання та припинення як заходи адмін. Примусу
- •37) Поняття та зміст адмін-прав. Відносин
- •38) Структура районної держ.Адміністрації
- •39 . Заходи адміністративного припинення
- •Поняття, система та класифікаційна характеристика суб’єктів адміністративного права
- •Громадяни України, іноземці та особи без громадянства
- •Об’єднання громадян
- •Органи виконавчої влади
- •Президент України
- •41. Функції місцевих державних адміністрацій
- •42. Адміністративно-правові режими
- •43. Види адміністративно-правових відносин та їх характеристика
- •44. Повноваження місцевих держаних адміністрацій у галузі бюджету та фінансів
- •45. Адміністративна реформа в Україні: шляхи реалізації
- •46. Система органів виконавчої влади та принципи її побудови
- •47. Види звернень громадян та строки їх розгляду
- •48. Ознаки адміністративного правопорушення (проступку).
- •49. Поняття адміністративної правоздатності та адміністративної дієздатності суб’єктів.
- •50. Президентський контроль у сфері виконавчої влади.
- •51. Види додаткових адміністративних стягнень.
- •57. Управління внутрішніми справами. Структура та повноваження органів.
- •58. Поняття та види органів виконавчої влади. (з конспекту)
- •59. Поняття та види державної служби.
- •60. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •61. Порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •67. Місцеві органи виконавчої влади, правова основа їх організації та діяльності
- •68. Державне регулювання у сфері економіки
- •69. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •70. Взаємовідносини місцевих державних адміністрацій з органами місцевого самоврядування.
- •76. Президент України і система органів виконавчої влади.
- •77. Класифікація адміністративних правовідносин за станом підпорядкованості суб’єктів.
- •78. Заходи адміністративного примусу
- •79. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •81. Реформування центральних органів виконавчої влади: завдання, правова основа.
- •82. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права.
- •83. Граничний вік перебування на державній службі.
- •84. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
- •85. Поняття та форми реалізація адміністративно-правових норм.
- •86 Типи посад в державних органах
- •87. Поняття адміністративного процесу
- •88. Джерела адміністративного права
- •90. Повноваження і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади
83. Граничний вік перебування на державній службі.
Граничний вік перебування на державній службі становить 65 років. У разі необхідності керівник державного органу за погодженням з Начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України може продовжити термін перебування на державній службі. Підставами для подання є вагомий внесок державного службовця у діяльність державного органу або його структурного підрозділу протягом тривалого часу, але не менше одного року, його провідна роль або участь у розробленні, впровадженні нормативно-правових актів, підготовці і виконанні державних, регіональних та галузевих програм, позитивні результати атестації та щорічної оцінки виконання державним службовцем покладених на нього обов'язків і завдань, а також нагородження державними нагородами, Почесною грамотою або заохочувальними відзнаками Кабінету Міністрів України, Нагрудним знаком "Державна служба України "За сумлінну працю" або Почесною грамотою Головдержслужби, відомчими заохочувальними відзнаками.
У виняткових випадках після досягнення граничного віку перебування на державній службі державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.
Державним службовцям, які займають посади першої категорії, за рішенням відповідного державного органу чи посадової особи, які здійснили призначення їх на посади, може бути продовжено перебування на державній службі після досягнення ними шістдесятип’ятирічного віку за їх згодою у зв'язку з потребами служби.
84. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності.
На основі аналізу визначень, що їх пропонують науковці, адміністративну відповідальність слід розуміти як процесуально закріплене застосування правомочним суб’єктом заходів примусового впливу щодо особи за вчинення нею адміністративного правопорушення.
Виділяють основні та похідні ознаки адміністративної відповідальності.
Основні ознаки полягають у тому, що вона:
– є засобом охорони встановленого державою правопорядку;
– нормативно визначена і полягає в застосуванні (реалізації) санкцій правових норм;
– є наслідком винного антигромадського діяння;
– супроводжується державним і громадським осудом правопорушника і вчиненого ним діяння;
– пов’язана з примусом, з негативними для правопорушника наслідками (морального або матеріального характеру), яких він має зазнати;
– реалізується у відповідних процесуальних формах.
Похідні ознаки адміністративної відповідальності полягають у тому, що:
підставою адміністративної відповідальності є не тільки проступки, передбачені нормами адміністративного права, а й порушення, передбачені нормами інших галузей права (наприклад, житлового, трудового, земельного і под.);
адміністративна відповідальність полягає у застосуванні до винних адміністративних стягнень;
право притягати до адміністративної відповідальності належить державним органам та їх посадовим особам;
існує особливий порядок притягнення до адміністративної відповідальності та ін
Адміністративна відповідальність правопорушника полягає у виконанні ним двох видів обов’язків:
відновлення по мірі можливості того стану державно-управлінських відносин, який був до вчинення правопорушення (сплатити за проїзд (ст. 135), отримати паспорт (ст. 197), подати правдиві відомості органам реєстрації актів цивільного стану (ст. 212-1);
понести покарання за вчинене правопорушення (сплатити штраф, бути позбавленим спеціального права, бути підданим адміністративному арешту та ін.).
Ці дві групи обов’язків і становлять єдиний зміст адміністративної відповідальності. Лише відшкодування завданої шкоди і понесення покарання можуть реально вплинути на свідомість правопорушника і застерегти його від вчинення адміністративних проступків у майбутньому.