Об’єднання громадян

Об’єднання громадян — це добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Існують наступні об’єднання громадян:

– політична партія як об’єднанням громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального самоврядування і представництво в їх складі;

– громадська організація як об’єднанням громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Засновниками при цьому, згідно із Законом, можуть бути повнолітні особи як з числа наших співвітчизників, так і іноземці, в тому числі особи без громадянства. Що стосується молодіжних і дитячих організацій, то законодавець допускає 15-річний вік засновників.

Легалізація (офіційне визнання) об’єднань громадян є обов’язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Реєстрація політичних партій, міжнародних громадських організацій, громадських організацій здійснюється Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами органів місцевих рад.

Виділяють такі види об’єднань:

Залежно від мети, яку переслідують засновники, об’єднання громадян має статус:

– політичної партії;

– громадської організації.

За територіальним принципом виділяють лише громадські організації:

– міжнародні

всеукраїнські

– місцеві

Таким чином, адміністративно-правові відносини об’єднань громадян з державою свідчать, що їх виникнення, функціонування, як і зміна та/або припинення, пов’язані виключно правовими нормами, що містяться здебільшого в адміністративному законодавстві.

Органи виконавчої влади

Органи виконавчої влади виконують функції державного управління у сфері економічного, соціально-культурного та адміністративно-політичного життя країни.

Органи державної виконавчої влади — це законодавчо визначена складова державно-управлінського апарату з відповідною структурою, компетенцією і територіальним масштабом діяльності для здійснення від імені держави завдань та функцій державної виконавчої влади.

Для органів державної виконавчої влади характерні такі ознаки:

– наділені державно-владними повноваженнями;

– проводять управлінську, виконавчу та розпорядчу діяльність;

– наділені належною компетенцією, якою не наділені інші органи чи особи;

– мають внутрішню організаційну структуру;

– підзвітність і підконтрольність нижчестоящих органів вищестоящим, обов’язковість виконання розпоряджень вищестоящих органів для нижчестоящих;

– підзаконний характер їх діяльності;

– в межах своєї компетенції мають право законодавчої ініціативи через видання підзаконних нормативних актів.

Головним завданням органів виконавчої влади є здійснення державно-управлінських повноважень стосовно інших суб’єктів адміністративно-правових відносин шляхом повсякденної організації практичного виконання законодавчих та нормативно-правових актів органів держави.

Основними функціями органів виконавчої влади є прогнозування, планування, кадрова політика, фінансування, матеріально-технічне забезпечення, організація контролю та ін.