26. Зміст і види адміністративних стягнень.

Адміністративне стягнення – це захід адмін. примусу, що застосовується до особи, винної у вчиненні проступку і який полягає у передбачуваному законом обмежень її прав і свобод.

Ознаки:

1. Є заходом адм. Примусу

2. Застосовується до осіб, які були визнані винними у вчиненні правопорушення(окрім батьків за дітей)

3. Полягає у позбавленні прав чи обмеженні свобод

4. Застосовується тільки за рішенням (постановою) суб’єкта адмін. юрисдикції чи суду

5. Їх види, підстави, порядок, визначаються виключно законод актами

Як бачимо, адміністративне стягнення покликане виконувати виховну, запобіжну (превентивну) та каральну функції. При цьому адміністративне покарання не повинно принижувати людську гідність особи, що вчинила адміністративне правопорушення, або заподіювати їй фізичних страждань, а також завдавати шкоду діловій репутації юридичної особи.

За одне адміністративне правопорушення уповноваженим на те органом або посадовою особою може бути накладене основне стягнення, або ж основне і додаткове стягнення разом.

Вичерпний перелік адміністративних стягнень за вчинення адміністративних правопорушень закріплений в ст. 24 КУпАП і включає в себе:

– попередження;

– штраф;

– оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення;

– конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення;

– позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання);

– виправні роботи;

• громадські роботи;

– адміністративний арешт.

Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень. Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

Попередження (ст. 26 КУпАП) є найменш суворим заходом стягнення і застосовується у разі вчинення незначних адміністративних проступків стосовно осіб, які скоїли їх вперше, а також добре характеризуються за місцем роботи чи проживання. Змістом попередження є офіційне, від імені держави осудження протиправного діяння уповноваженим на те органом й попередження таких діянь у майбутньому. Відповідно, дане покарання є основним стягненням морального характеру. Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі. Не обмежує особисті права порушника.

• Правила рибальства

• Дорожнього руху

• В будинку

Штраф (ст. 27 КУпАП) найпоширеніше покарання. (тільки 2статті не передбачають штраф)

є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення.Не є фіксованою величиною, встановлює межу,Ю тобто суму. Найчастіше розмір штрафу встановлюється виходячи із кратності неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ж кратності вартості проїзду.

У випадку накладання штрафу порушник має сплатити його не пізніше 15 днів від дня вручення йому постанови про накладення стягнення, а у випадку оскарження або опротестування — 15 днів від дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. Якщо дане стягнення накладено на неповнолітніх, які не мають самостійних доходів, даний обов’язок покладається на батьків або осіб, які їх заміняють. Якщо адміністративне правопорушення носить незначний характер, то накладення і стягнення штрафу, розмір якого не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, допускається на місці їх вчинення, при цьому правопорушнику видається квитанція встановленого зразка.

Оплатне вилучення (ст. 28 КУпАП) предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні виключно за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат за реалізацію вилученого предмета. Дане стягнення може носити як основний, так і додатковий характер покарання.

Конфіскація, полягає у безоплатному вилученні у власність держави приватного майна*.

*- зброя, боєприпаси, промислове обладнання, фільмокопії, спиртні напої домашнього виробництва, пристрої зв’язку, транспортні засоби при контрабанді, валютні цінності…)

Не підлягають конфіскації - вогне вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів, якщо вони є основним джерелом існування.

Позбавлення спеціального права (ст. 30 КУпАП), наданого даному громадянинові, застосовується як обмеження правосуб’єктності громадян в адміністративному порядку за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Даний адміністративний захід застосовується до осіб, які мають спеціальний адміністративний статус.

2 види спец прав – позбавлені

(законодавство):

1. права керування транспортними засобами, мотоцикли, с/г машини, річкові судна

2. права полювання

макс термін до 3х років

Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.

Громадські роботи- полягають у виконанні правопорушником у вільний від роботи чи навчання час безоплатних чи сусп. – корисних робіт, вид яких визначають органи місц. самоврядування.

Тривалість –( 20 -60 годин)

Не більше 4 год на день

Неповнол – не більше 2х год на день

Не застосовуються : 1)інвалідів 1,2ї групи

2)вагітних жінок

3)до людей похилого віку Ж-55р, Ч – 60р

4)військовослужбовців призваних на збори

5)до осіб рядового і начальницького складу МВС

У разі ухилення порушника від гром робіт постановою суду може бути замінено на адмін арешт.( 5 годин гром робіт/ 1 день арешту)

Виправні роботи (ст. 31 КУпАП) полягає в примусовому залученні правопорушника до праці з отриманням частини заробітку на користь держави.

• Тільки для тих, хто має постійне місце роботи

• застосовуються на строк до двох місяців і з відрахуванням 20 процентів її заробітку до доходу держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Не накладається: на військ, признаних на збори;

до осіб рядового і начальницького складу МВС

Протягом цього часу йому забороняється надання чергової відпустки, звільнення з роботи за власним бажанням, крім окремих випадків.

Адміністративний арешт (ст. 32 КУпАП) подібне кримінальному, передбачає позбавлення волі на строк до 15 діб.

Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Дане покарання є найбільш суворою мірою покарання, тому застосовується тільки у виняткових випадках за правопорушення, що за ступенем суспільної небезпеки наближаються до злочинів.

Адміністративний арешт не може застосовуватись:

до вагітних жінок,

жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років,

до осіб, які не досягли вісімнадцяти років,

до інвалідів першої і другої груп,

а також військових, призваних на збори військовозобов’язаних,

осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ тощо.

Серед адміністративних стягнень все частіше сьогодні застосовується адмін. видворення за межі України, зважаючи на міграційні процеси в державі. Дане покарання застосовується винятково до іноземців та осіб без громадянства у разі вчинення ними адміністративних правопорушень, передбачених законодавством. ЗА:

1. вчинення злочину або адм. проступку(після відбування покарання)

2. за затримання особи в межах прикордонного контрольованого району при спробі або після перетинання нею держ кордону (рішення приймають ОВС і органи охорони держ кордону)

3. при вчиненні іноземцем дій,що грубо порушують законодавство про статус іноз і осіб без гром, або суперечать інтересам забезпечення безпеки Укр (рішення приймають СБУ)

З моральних міркувань в ст. 24-1 КУпАП визначено особливі заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років за вчинення ними адміністративних правопорушень, а саме:

– зобов’язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;

– застереження;

– догана або сувора догана;

– передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їхньою згодою, а також окремим громадянам на їхнє прохання.

Накладення на правопорушника адміністративного стягнення не передбачає йому судимості, однак ця особа вважається такою, що має дане стягнення протягом року з дня закінчення його виконання. Однак після закінчення року особа вважається такою, що не була піддана відповідному адміністративному стягненню.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим КУпАП та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Зокрема обставинами, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 34), визнаються:

– щире розкаяння винного;

– відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;

– вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;

– вчинення правопорушення неповнолітнім;

– вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до 1 року.

Варто наголосити, що Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом’якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом’якшуючими й інші обставини, що не зазначені в КУпАП.

Обставинами, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: (але можуть і не братись до уваги, зважаючи на суб’єкта і суб’єктивну сторону)

– продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;

– повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню;

• вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин;

– втягнення неповнолітнього в правопорушення;

– вчинення правопорушення групою осіб;

– вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;

– вчинення правопорушення в стані сп’яніння.