9. Методика проведення прокурорських перевірок додержання законодавства про охорону власності. Проведення перевірки.

Підготовка до проведення перевірки полягає ось у чім:

1. За наявності приводу й підстав для перевірки треба визначити об'єкт перевірки законів про охорону власності.

2. Уважно, в разі потреби, ще раз варто ознайомитися з відповідним законодавством: а) щодо виконання адміністрацією вимог закону про скерування до прокуратури матеріалів на осіб, що вчинили злочини, пов'язані, зокрема, з посяганням на чужу власність; б) про регламентацію діяльності фінансово-контрольних служб щодо неправильної організації обліку матеріальних цінностей та контролю за правильністю їх використання тощо; в) про регламентацію проведення відомчих і позавідомчих ревізій, інвентаризацій, зокрема щодо періодичності проведення; виконавчу дисципліну (порядок списання недостач, ведення розрахунків та ін.), формулювання висновків, компетентність у застосуванні за результатами виявлених порушень заходів впливу тощо.

3. Розробити конкретний план майбутньої прокурорської перевірки, зазначивши у ньому, які факти потрібно перевірити, де і які питання з'ясувати; визначити виконавців і технічне забезпечення, й багато інших питань.

Тільки після цього виправдано починати перевірку запланова­ного об'єкта.

Рішення про проведення прокурорської перевір­ки на конкретному об'єкті не повинно розголошуватися завчасно.

Після прибуття працівників прокуратури на місце проведення перевірки (підприємство, установа, організація), керівник юридич­ної особи (адміністратор) у загальних рисах ознайомлюється з ос­новними питаннями перевірки, інколи і з сигналом про потребу проведення такої.

Керівник підприємства, установи тощо на пропозицію прокурора повинен дати відповідні вказівки підлеглим посадовим особам щодо забезпечення прокурорських працівників необхідними матеріалами та інформацією. Крім цього, керівник особисто повинен дати попе­редні пояснення, щоби прокурор міг під час перевірки їх врахувати.

Безпосередня перевірка починається з ознайомлення з докумен­тами та іншими даними.

Передовсім треба вивчити, виходячи з наявного у прокурора ма­теріалу, дані щодо руху недостач, розтрат і крадіжок, проаналізував­ши їх із діяльністю внутрішніх підрозділів (складів, цехів, торгових і побутових об'єктів). Якщо є сигнали про недостачі матеріальних цінностей у конкретних матеріально-відповідальних осіб, доцільно вивчити дані їхніх звітів.

Якщо буде виявлено невідповідності у звітах, треба встановити причини цих розходжень, законність виконання тих чи інших операцій. У таких випадках прокурор за домовленістю з відповід­ною контролюючою організацією може залучити до перевірки бухгалтера або ревізора. Аналіз звітів сприятиме встановленню фактів приховування недостачі, розтрат і крадіжок; для цього не­обхідно перевірити, чи відображено у звітах ті факти недостач, розтрат і крадіжок, які відомі прокуророві з наявних у нього мате­ріалів.

У всіх випадках виявлення порушень законів важливо одержати пояснення від відповідних посадових осіб щодо причин допущених ними порушень.

Після аналізу і перевірки звітних даних слід вивчити акти ревізій госпрозрахункових підрозділів, матеріали інвентаризацій під кутом зору законності вжитих за їх результатами заходів.

Ознайомлюючись із матеріалами ревізій та інвентаризацій, до­цільно і необхідно порівняти їхні дані з вимогами як щодо порядку їх проведення, так і щодо правильності складання звітів (тобто чи не містять звіти приписок).

Одночасно належить перевірити законність наказів і розпоря­джень, виданих керівництвом підприємства, установи, організації за результатами ревізій та інвентаризацій і щодо інших питань охо­рони власності. Виявивши незаконні накази і розпорядження, не­обхідно невідкладно вживати заходів щодо їх скасування і приве­дення у відповідність із чинним законодавством.

Окрім цього, вивчаються рекламації та інші джерела інформації про недостачі та недопоставки відповідних матеріальних цінностей, за фактами, щодо яких винних установлено не було, або вони зали­шилися непокараними, а суми недостач були незаконно списані як виробничі збитки.